НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСТОРУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

   Представники аграрної освіти України для вивчення закордонного досвіду інтеграції ВНЗ до єдиного Європейського простору вищої освіти на засадах Болонської конвенції відвідали віденські університети ветеринарної медицини, природних ресурсів та прикладних природничих наук (Австрія) та коледж сільського господарства у м. Цолікофен, який є підрозділом університету прикладних наук у Берні (Швейцарія).
   З часу підписання Україною Болонської дек ларації (2005 р.) українське освітнє співтова риство стало на шлях до Європейського про стору вищої освіти та тісного міжнародного співробітництва. Незважаючи на деякі розхо дження з ключовими позиціями Болонської декларації, що стосуються, у першу чергу, трициклової системи вищої освіти, розробки Національної Рамки Кваліфікацій, впрова дження модульних технологій на базі транс феру кредитів, Україна зацікавлена у форму ванні загальноєвропейської системи вищої освіти, яка грунтується на спільності фунда ментальних принципів функціонування.
   З 9 по 19 жовтня 2009 року австрійські та швейцарські навчальні заклади с.г. профілю гостинно приймали 37 учасників міжнарод ного семінару, які ввійшли до складу ук раїнської делегації і серед яких були пред ставники аграрних вищих навчальних закла дів І–ІV рівнів акредитації та співробітники Міністерства аграрної політики України. Де легацію очолила директор Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва МінАП України Тетяна Іщенко.
   Організація офіційної програми міжнарод ного семінару, яку презентували українським колегам в Університеті природних ресурсів та прикладних природничих наук у Відні, прово дилася за сприяння спеціаліста австрійської компанії co.systems consulting GmbH, яка пра цює в напрямку зміни стратегії в консультува нні у сферах бізнесу, навчання та дослідниць кої діяльності і надає підтримку в реалізації програм ЄС, Сільвії Пайер; керівника Центру міжнародних зв'язків університету природних ресурсів та прикладних природничих наук у Відні, доктора Маргаріти Кальдерон-Петер та фахівця цього Центру Інгрід Тобайнер, а також за підтримки швейцарських партнерів Ханса Рамзаєра, Фрітца Шнайдера та доктора Ште фана Рідера з коледжу сільського господарс тва в м. Цолікофен.
   12–13 жовтня 2009 року у головному кор пусі університету природних ресурсів та прик ладних природничих наук відбулося відкриття міжнародного семінару. Ключовими стали теми, присвячені впровадженню Болонського процесу, обговоренню нової тенденції в освіті – навчання впродовж життя, актуальності запуску платформи з навчання за допомогою елект ронних ресурсів.
   Варто зазначити, що у вищих навчальних зак ладах, які відвідала українська делегація, над звичайно велика увага приділялася висвітлен ню питання про переваги і недоліки впровад ження Болонської кредитномодульної систе ми й адаптації навчального процесу до вимог Болонської конвенції. Так, в Університеті при родних ресурсів та прикладних природничих наук у Відні своїм баченням щодо цієї пробле матики з нами поділилася координатор і член робочої групи з впровадження Болонського процесу в BOKU професор Моніка Зігхардт. "Болонський процес – це історія, яка ніколи не закінчується. Щойно ти починаєш думати, що розумієш, як працює Болонська система осві ти, звідки не візьмись виникають нові й нові питання. Звичайно, перехід на навчання від повідно до Болонської угоди не дався нам легко. Ми зустрілися з труднощами, які сто суються головним чином перенавантаження навчального плану для освітньо-кваліфіка ційного рівня бакалавр і проблеми попиту на випускників бакалаврату на ринку праці. Справа в тому, – пояснила професор Зігхардт, – що рівень бакалавра дозволяє реалізувати набуті знання лише в окремих галузях сільсь кого господарства, оскільки на цьому етапі студента навчають азам наукового бачення, тобто основам методології науки. Професійне наукове бачення формується виключно на етапі здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра".
   Спілкування з професором Монікою Зігха рдт, а також з представницею від Ректорату інтернаціоналізації, керівником Центру освіти в університеті BOKU, професором Барбарою Хінтерштойсер підняло завісу над низкою за питань, які стосувалися навчального процесу. Як висловилися представники професорсь ко-викладацького складу університету, пер ехід на Болонську систему освіти відбувся, у розумінні австрійських колег, не так давно – у 2004 році. "За такий короткий період часу навіть процес адаптації студентів і викладачів до нової системи ще не завершився до кінця. І тому статистичні дані обговорюються обе режно. Не зважаючи на це, нам здається, що більшість випускників бакалаврату нададуть перевагу все ж таки навчанню в магістратурі, а не роботі на виробництві одразу після про ходження першого навчального циклу (ба калаврат), оскільки по-справжньому конку рентоздатним на ринку праці є освітньо-ква ліфікаційний рівень магістра", – наголосила професор Зігхардт.
   За парадигмою, яка відповідає вимогам Болонської угоди, основний акцент зміщується з центрування на викладацькій діяльності і пе реноситься на навчальний процес студентів. Тому виникає проблема перенавантаження студентів годинами для самостійної роботи і нестачі аудиторних годин для перевірки зас воєння ними знань, умінь і навичок. Тому в Університеті природних ресурсів та прикладних природничих наук у Відні з жовтня 2005 року стартувала програма з навчання за допомогою електронних ресурсів (E-Learning Platform). Основною перевагою її є доступність і зручний розподіл часу. Наприклад, ті ж самі екзаменаційні тести студент може легко знайти і виконати, а викладач – перевірити в он-лайн режимі. "Електронне навчання не може замінити традиційну освітню практику, – зауважив керівник Центру, – разом з тим за допомогою електронних ресурсів ми сприя ємо розвитку змішаного навчання, тобто по єднанню новітніх засобів масової інформації з існуючою освітньою практикою".
   Болонською конвенцією також передбачено можливість навчання впродовж життя, яке відкриває перспективу постійного підвищення кваліфікації за рахунок здобуття післядипломної освіти. Ця умова Болонської угоди успішно втілюється в життя як за кордоном, так і на теренах України.
   14 жовтня 2009 року місце проведення семінару було переміщено до Віденського університету ветеринарної медицини, який є єдиною академічною ветеринарною інституцією в Австрії і найстарішим ветеринарним вищим навчальним закладом у німецькомовних країнах (заснований у 1765 р.).
   Керівник вченої ради університету, професор Гемайнер зустрів і поінформував учасників семінару про те, що навчальний заклад має понад 1000 співробітників і 2300 студен тів, які забезпечені потужною матеріально технічною базою для успішного оволодіння практичними знаннями на кампусі (території університету), включаючи університетську ветеринарну клініку, спін-офф підприємства і філіали партнерських організацій з бізнесу.
   Велика увага приділяється розвитку дослід ницької діяльності, що, зрозуміло, пов'язано зі специфікою спеціалізації ВНЗ. На думку про фесора Смулдерс з Інституту гігієни м'яса, м'ясних технологій і харчової промисловості, такий підхід дозволяє не відривати теорію від практики і робить навчальний процес цілісним і комплексним. В університеті діє Центр підт римки дослідницьких проектів для сприяння розвитку ветеринарії і підсилення міжна родних зв'язків у галузі наукової дослідницької діяльності. Відповідно до цієї мети Віденський університет ветеринарної медицини зацікав лений в інтеграції як в національні, так і в європейські дослідницькі програми. Треба відмітити, що українських колег керівник Центру міжнародних зв'язків університету Урсула М. Шобер запросила до подальшого співробітництва.
   15 жовтня учасники семінару відвідали Швейцарський коледж сільського господарства у м. Цолікофен, фермерські господарства і си роварні Швейцарії.
   Цікавою і змістовною стала розмова з керівни ком фермерського господарства, головою се лищної ради, депутатом кантону Фріцом Рухті. "Принципи демократії не можуть допустити ситуації, коли частина нації стає все біднішою у той час, коли інші збагачуються, – наголосив пан Рухті".
   "Фермери завжди отримували захист від гру бих механізмів ринкової економіки. Сьогодні ми не відчуваємо кризи і не потребуємо сер йозної підтримки держави", – засвідчить Фріц Рухті. – Усе це можливо завдяки кооперації". Зро зуміло, що дрібнотоварні невеличкі ферме рські господарства не в змозі індивідуально вирішити питання щодо придбання високова ртісної сільськогосподарської техніки, форму вання великих партій продукції, що реалізую ться за вищими цінами, організації переробки, виробництва та збуту продукції. Тому об'єдна вшись у кооперативи (до речі, пан Рухті є членом трьох кооперативів різного типу), фермери вирішують всі нагальні питання, маючи при цьому постійну підтримку законодавчої та ви конавчої влади, доступні кредити, безкоштов ні консалтингові та юридичні послуги. Резуль тати кооперації були продемонстровані на прикладі роботи сироварні.
   Представники Швейцарського сільськогосподарського коледжу розповіли членам української делегації про специфічність та унікальність для Швейцарської аграрної освіти навча льних планів і програм для освітньокваліфікаційних рівнів "бакалавр" (за спеціальностями "Сільське господарство", "Лісівництво", "Хар чові технології") і магістр ("Прикладне сільське господарство", "Лісівничі науки"), торкнулися питання реалізації Болонської системи освіти та проблеми розвитку наукових досліджень. Створений на базі Університету прикладних наук у Берні, Швейцарський коледж сільського господарства має надзвичайно потужне мате ріальнотехнічне забезпечення і є рентабель ним аграрним навчальним закладом на теренах Швейцарії.
   У рамках заходу були визначені подальші кроки на шляху до тісної співпраці, взаємодо помоги і взаємопідтримки між Україною, Авст рією та Швейцарією з обміну кращим науково практичним досвідом у галузі аграрної освіти.
   Аналізуючи побачене під час оглядових екскурсій та почуте за безпосереднього спілкування з представниками освітянських закладів Австрії та Швейцарії, слід відмітити, що система професійної аграрної освіти досить складна, але спеціалісти кожного рівня мають відповідне місце на виробництві. Усі професії цінуються і підтримуються на всіх рівнях. Підготовка спеціалістів, у першу чергу, включає професійну підготовку. Зміст навчальних програм розрахований на середньопідготовленого студента. Відношення студентів до навчання обумовлено їхньою особистою мотивацією, молодь навчається і здобуває професію, а не переси джує час. Рівень оснащення навчальних закла дів відповідає рівню сучасного виробництва.
   Поїздка до Австрії і Швейцарії була дуже корисною у професійному та пізнавальному плані. І ми ще довго будемо користуватися її результатами, вивчати, порівнювати і застосо вувати в подальшій роботі.

Станіслав Кравченко,
керівник відділу
Юрій Борхаленко, Наталія Деркач,
методисти НМЦ аграрної освіти