ЯКОЮ ВИ БАЧИТЕ МАЙБУТНЮ ОСВІТУ?

   Невід'ємною складовою інноваційної економіки України, яка визначає її конкурентоспроможність на світовій арені, є освіта. Необхідність її модернізації теж очевидна, бо без якісної освіти наша держава може опинитися на задвірках світових освітянських і економічних процесів.
   На питання бліц-інтерв'ю щодо майбутнього розвитку освітянської галузі країни дали відповіді – Валентина Ткаченко, ректор Луганського НАУ, Юрій Рогач, проректор Таврійського ДАТУ, Тетяна Ляпіна, директор Горлівського коледжу харчових технологій Луганського НАУ, Віктор Писаренко, ректор Полтавської ДАА, Людмила Лендрик, директор Технолого-економічного коледжу Білоцерківського НАУ, Сергій Михайлов, директор ВСП НУБіПУ "Ірпінський економічний коледж".
   Шановна
   Валентино Григорівно! Система вищої освіти здатна впливати на глобалізаційні процеси, формуючи вектор майбутньої політики держави і регіону. Якою Ви бачите освіту майбутнього і які шляхи взаємовпливу глобалізації та системи вищої освіти?
   Вплив глобалізації на трансформацію національних систем вищої освіти останнім часом значно зростає. Очевидним є факт, що глобалізація вищої освіти веде до якісно іншого утворення – "космополітичного" університету, побудованого на культурних цінностях західного світу.
   Для нашої країни культурна глобалізація вищої школи матиме певні наслідки. Перш за все, втрачається національна культура та ідентичність, посилюється світове домінування євроатлантичної культури; сама по собі йде популяризація глобальних мультикультурних цінностей; з'являються і на нашій території зарубіжні провайдери.
   В цій ситуації найголовнішою вимогою часу є:
   • фінансове забезпечення, без якого неможливо підготувати конкурентоспроможного фахівця;
   • значне підвищення заробітної плати професорського складу університетів, а також підвищення їх статусу, який має рівнятися найвищим авторитетам держави;
   • підготовка молодих вчених, ресурс яких має зростати значно швидше, щоб не опинитись у групі держав споживацького, дотаційного розвитку.
   Турбує і той факт, що значна кількість молодих вчених виїжджає за кордон.
   Дотримуючись позицій, що талант не повинен бути бідним і приниженим, вважаю, що важливо розпочинати з підготовки вчителя для школи, який би міг формувати раціональне мислення і культуру, переконувати свого учня в тому, що для кожної людини важливо бути в контексті подій свого колективу, суспільства.
   Процес розвитку освітніх систем в Україні характеризується наступними чинниками. По-перше, це оновлення змісту і форм шкільної освіти. Шкільна підготовка повинна бути сильнішою. Ідея збільшення терміну середньої освіти не прийнята суспільством, тому що 12-річне навчання в школі не є раціональним ні для сім'ї, ні для суспільства. Школа XXI століття вимагає радикальних змін, що дозволяють учням адаптуватися до умов світу, що швидко змінюється, творчо реалізовувати себе в майбутній професійній діяльності. Сьогодні шкільна підготовка достатньо слабка, молоді люди після закінчення школи не готові до вступу у вищий навчальний заклад. Окрім цього, слід переглянути навчальні програми для учнів старших класів, враховуючи введення профільної освіти, тому що для 18–19-річної людини навчання в школі не буде задовольняти його інтереси.
   Вважаю, що не принесло великої користі введення зовнішнього незалежного тестування. Використовуючи сертифікати, абітурієнт поступає туди, де його візьмуть, а не туди, до чого у нього таланти, до чого лежить у нього душа. Цим ми завдаємо шкоди професійній підготовці. Адже основною тенденцією зміни пріоритетних цілей освіти є постановка на перший план завдань розвитку особистості студента на основі його внутрішнього потенціалу в співвідношенні з кращими культурно-історичними і технологічними досягненнями людства. Введення зовнішнього незалежного тестування спростовує кращі цілі і завдання сучасної освіти.
   Одним з невід'ємних чинників якісної сучасної освіти є практична підготовка у вищому навчальному закладі. Навчання, що поєднує в собі взаємопроникнення теорії і практики, дає якнайкращий результат у виконанні завдань з підготовки висококваліфікованого фахівця, особливо спеціалістів-аграрників. Студент-ветеринар не стане фахівцем високого класу, якщо не буде мати змогу проводити практичні заняття з тваринами, а інженер-механік не опанує сучасну сільськогосподарську техніку. Аграрні університети майбутнього повинні мати міцну матеріально-технічну базу, сучасну техніку, яку б можна було опанувати кожному студенту. Сьогодні студенти ЛНАУ мають змогу набути необхідні практичні навички тільки в успішних агрофірмах держави та у фермерських господарствах країн Європи, США, Австралії. Саме тому ми приділяємо багато уваги організації практики за кордоном.
   Вважаю важливим чинником, здатним вплинути на рівень освіти, високий професіоналізм і особисті якості викладача. Викладач повинен мати високу кваліфікацію, бути людиною, що розуміє молодь, ерудованою, сучасною. Якщо цього не буде, він не зможе дати якісних професійних навичок. Також вважаю, що ефективному навчанню у вищому навчальному закладі сприятиме зменшення кількості студентів на одного професора. Світові тенденції вищої освіти вказують на необхідність врахування інтересів і потреб окремого студента, індивідуальні здібності студентів. Належний результат досягається за допомогою тісної співпраці професора із студентом, за якої знання, уміння і навички передаються з душею, з творчим підходом.
   Шановний
   Юрію Петровичу!
   Ви вбачаєте освіту майбутнього пріоритетним напрямком державної політики України, основою, на якій базується розвиток країни, – демократичною, визнаною, науковою і патріотичною. Як, на Вашу думку, цього досягти?
   Якою повинна бути майбутня освіта України? Це питання задають собі майже всі фахівці народного господарства, вчені, керівники, державні діячі та ін.
   На мій погляд, освіта України вже сьогодні потребує негайного реформування не на словах, а на ділі. І не в тому річ, в який процес ми будемо входити (в Болонський чи інший) – річ у тому, що потрібні суттєві зміни як в організації навчального процесу, так і в ставленні до освіти в цілому. Цього потребує сучасний стан розвитку суспільства.
   Що потрібно робити? По-перше, розробити та прийняти нову нормативно-правову базу освіти, бо без неї не буде руху вперед.
   По-друге, терміново завершити створення державних стандартів освіти.
   По-третє, розробити базові навчальні плани за спеціальностями з урахуванням ступеневої підготовки, які б співпадали з навчальними планами різних кваліфікаційних рівнів.
   По-четверте, завершити реформу середньої школи. Врахувати вивчення ряду дисциплін, як це практикується у всьому світі, тільки в середній школі, чим значно вивільниться час на їх вивчення у вищій школі, що суттєво підвищить якість знань.
   Тоді кваліфікаційний рівень бакалавра набуде серед виробничників очікуваного визнання.
   У практичній підготовці потрібно перейти від слів до діла. Без державної підтримки, належного фінансування і зміни законодавства практична підготовка студентів залишиться на рівні балачок. Необхідно продовжити створення центрів практичної підготовки.
   Потрібно змінювати ставлення до здобуття освіти як студентами, так і викладачами. Навчання має бути мотивоване. Навіщо студента примушувати ходити на заняття? Це він повинен робити свідомо. Від вимушеного сидіння на лекції користі обмаль, а шкода може бути, бо заважатиме іншим.
   Результатом роботи студента мають бути знання, отримані самостійно.
   Є таке мудре прислів'я: "Гроші і здоров'я кожен повинен заробити сам". Я ще б додав і знання. Звісно, що за допомогою викладачів, але сам. І на це повинна бути націлена вся сучасна система освіти.
   Розширення демократизації вищої освіти. Вищій школі потрібен розклад проведення занять викладачами, а студент сам буде вибирати коли і у кого слухати лекції та виконувати інші види навчання.
   Без вирішення вищезгаданих проблем я не бачу майбутньої освіти – якісної і корисної суспільству.
   Звичайно, широке використання комп'ютерної техніки, мультимедійної апаратури, електронних зошитів та книжок, електронних підручників наблизять нас до бажаної мрії майбутнього.
   На часі запровадження дистанційної форми навчання. За нею майбутнє.
   Глибоке вивчення і знання студентами іноземних мов – найважливіше завдання майбутньої освіти України.
   Так, освіта майбутнього повинна бути пріоритетним напрямком державної політики України. Це основа, на якій базується розвиток країни, і вона повинна мати сучасні риси демократичності, суспільного визнання, науковості і патріотичності.
   Ми живемо в дуже відповідальний для української держави час, коли шлях до справжнього відродження може і повинна вказати справжня національна інтелігенція, яка має бути мозком нації.
   Шановна
   Тетяно Сергіївно!
   Як же виховати еліту нації і громадян-патріотів незалежної України? Яким ви бачите шлях виховуючого навчання майбутнього?
   Криза духовності, яка виникла внаслідок трансформації суспільного ладу, економічна нестабільність, відсутність належної нормативно-правової бази з питань регулювання відносин молоді й суспільства призвели до кризи виховної роботи в освітніх установах, зокрема у вищих навчальних закладах. Проста сукупність виховних заходів перестала вирішувати сучасні проблеми виховання.
   Мозком нації має бути інтелігенція. Як же виховувати еліту нації і громадянина – патріота незалежної України? Які шляхи формування фахівця професійно досконалого, гармонійно розвиненого, спрямованого на досягнення мети гуманістичними методами?
   Що є первинним – освіченість чи вихованість керівника? Яким повинен бути сучасний керівник? Висококласним керівником-роботом, який досягає мети будь-яким способом, керуючись гаслом "переможців не судять", чи керівником вихованим, культурним, особистістю, яка може створити доброзичливу, творчу атмосферу для досягнення високих виробничих результатів? Ці запитання не нові, але актуальні на сучасному етапі розвитку України, національної освіти та суспільних взаємовідносин.
   Входження України до європейської спільноти, загальноєвропейського культурного простору з його різноманітністю культур, які об'єднуються на засадах демократизму та гуманізму, толерантності та відкритості, цивілізованості, ставить перед закладами освіти глобальне завдання: формування спеціалістів-професіоналів, людей творчих, духовно багатих, з демократичним і гуманістичним світоглядом.
   Принципи виховуючого навчання сформулювали і ввели в світову дидактику видатні педагоги світу: Й.Песталоцці – швейцарець, А.Вістерверг – учитель німецьких вчителів, К.Ушинський – українець. Сучасні педагоги розвивають, удосконалюють методики виховання і освіти.
   У нашому колективі пріоритети віддано формуванню людини-фахівця, а не фахівця-людини, бо ми впевнені, що сноб, озброєний сучасними знаннями, небезпечний для суспільства. Тільки фахівець, якому притаманні такі властивості, як порядність, альтруїзм, здатність співчувати, уміння працювати в команді, самовідданість у досягненні мети, спрямованість на позитив і успішність, може створити працездатний творчий колектив однодумців, може перетворювати життя на краще. Сучасній молодій людині дуже важко визначитись у стилі свого життя, бо виникає розбіжність між постулатами честі, добра, справедливості, яким навчають у родині, школі, ВНЗ, і реаліями в суспільстві – влада грошей, а не розуму, швидке досягнення "красивого життя" не мозком, а м'язами і насиллям, – які пропагуються на телебаченні, "жовта" преса, розвиненим комплексом ігрової розважальної мережі, тривалим хитанням політичних пріоритетів у державній владі.
   Нам здається, що молодь бродить у темному лісі і не зовсім розуміє, в якому напрямку необхідно йти: досягти статків швидко, але всупереч законам і совісті, чи поступово, власною працею, опираючись на свої професійні знання, працездатність, прагнути до постійного матеріального і морального зростання.
   Якщо ми, педагоги, бачимо цю соціальну проблему в молодіжному середовищі, то давайте не в дискусіях будемо її вирішувати, а реально допоможемо студенту, майбутньому творцю держави, розібратись, що є справжнім, вічним і не підлягає переоцінці у часі.
   У ГТХП ЛНАУ визначились, що виховання і освіта тримаються на 3-ох "китах":
   • висококваліфікованому кадровому складі, згуртованому колективі, спрямованого на виховання фахівця успішного, здатного розвиватись і удосконалюватись протягом всього життя;
   • розвиненій матеріально-технічній базі, яка дає можливість сучасними засобами створити умови для зацікавленого, свідомого опанування знаннями, розвитку індивідуальних творчих здібностей і нахилів та комфортного проживання у побуті;
    • студенти – це молоді люди, готові до співпраці з викладачами у процесах знаходження істини у житті, шляхів чи напрямів сталого професійного і морального зростання.
   Ми вважаємо, що найбільш оптимальними умовами для виховання і розвитку фахівця-інтелігента, патріота, здатного до творчої діяльності в трудовому колективі та створення навколо себе культурного середовища, є гармонійне поєднання належних об'єктивних умов та внутрішньої готовності і здібності особистості наполегливо працювати над собою. Вимогливість до себе і здатність до вольових зусиль визначають успіх у навчанні. Готовність до роботи над собою, розуміння особистої важливості і значущості у суспільстві, бажання бути самодостатньою, та потрібною державі особистістю є важелями успіху у вихованні і самовдосконаленні.
   Таким чином, не можна розділити і "розвести у різні кути" питання освіти і виховання, як не можна уявити ранок без вечора, день без ночі.
   Поряд з принциповими змінами соціально-економічного характеру суттєво зростають вимоги до кваліфікації працівника. Відповідно зростають вимоги до якості освітніх послуг, системи підготовки висококваліфікованих працівників та системи освіти в цілому.
   Шановний
    Вікторе Микитовичу!
   У чому ви вбачаєте покращення якості освіти найближчим часом та на майбутнє?
   Полтавська державна аграрна академія для поліпшення якості аграрної освіти пропонує найближчим часом на державному рівні зробити таке:
   • залишити підпорядкування всіх вищих аграрних навчальних закладів Міністерству аграрної політики України. Тільки такий підхід забезпечить тісний зв'язок аграрного виробництва, науки і освіти;
   • збільшити фінансування вищих навчальних закладів мінімум у 2 рази, яке забезпечить:
   - гідну оплату праці науково-педагогічних працівників та інших категорій працівників вищих навчальних закладів;
   - будівництво або придбання житла професорсько-викладацькому складу;
   - фінансування на наукову та інноваційну діяльність;
   • привести норми навантаження викладачів до вимог Болонської декларації, що значно підвищить якість аграрної вищої освіти;
   • забезпечити стовідсотковий обсяг державного замовлення на фахівців аграрного профілю, особливо сільської молоді, з призначенням відповідного стипендіального фонду;
   • підвищити рівень практичної підготовки студентів. У зв'язку з цим створити в кожному регіоні країни, на базі кращих господарств, відповідні центри з практичної підготовки студентів;
   • надати педагогам статус державного службовця. Це сприятиме підвищенню престижності роботи викладачів вищих навчальних закладів;
   • для забезпечення ліцензійного набору переглянути умови вступу на заочну форму навчання, адаптувавши їх для абітурієнтів різних вікових груп. Для них зовнішнє незалежне оцінювання знань повинно бути необов'язковим.
   Наша країна є активним учасником загальноєвропейських процесів. Визначено головні принципи входження до європейського простору вищої освіти.
   Шановна
    Людмило Павлівно!
   Якою є специфіка адаптації вітчизняної системи вищої освіти, особливо майбутнє у підготовці молодшого спеціаліста, який має відповідати загальноєвропейському стандарту?
   Останніми роками йде багато розмов щодо інтеграції нашої держави у європейський освітній простір.
   У той же час обговорюється питання про існування в структурі вищої освіти технікумів і коледжів.
   Країни, що підписали Болонську декларацію, зберегли у своїх національних освітніх системах набутий позитивний досвід таких навчальних закладів, як наші технікуми і коледжі, інтегрувавши їх у загальну систему вищої освіти.
   І сьогодні ні в кого вже не може виникнути сумніву, що структуру підготовки фахівців середньої ланки необхідно зберегти.
   Неповна вища освіти відіграє значну роль у задоволенні освітніх потреб особистості й суспільства.
   Молодший спеціаліст поєднує фундаментальні і спеціальні знання з ґрунтовною практичною підготовкою і це ставить його на особливий суспільний щабель, відводить йому роль практичного реалізатора досягнень сучасної науки, техніки і технологій в усіх сферах економіки.
   Сьогодні технікуми і коледжі розширюють спектр освітніх послуг, стають багатопрофільними, дають можливість молоді здобувати повну загальну середню освіту, кваліфікацію молодшого спеціаліста та одну або декілька робітничих професій.
   Гострим питанням діяльності технікумів і коледжів є збереження, модернізація та оновлення матеріально-технічної бази.
   Це основа практичних навичок молодшого спеціаліста.
   Наш коледж іде шляхом залучення підприємств до оснащення лабораторної бази, створення лабораторій та класів безпосередньо на підприємствах, уніфікації навчальних планів і програм у рамках споріднених спеціальностей, що дозволило скоротити кількість лабораторного устаткування, впровадження в навчальний процес комп'ютерних варіантів анімаційних лабораторних робіт.
   Сприяє поліпшенню практичної підготовки наших випускників використання лабораторної бази Білоцерківського національного аграрного університету, структурним підрозділом якого ми є, залучення виробничників до проведення навчальних занять, керівництва практикою, реальне курсове та дипломне проектування та розробка і впровадження наскрізних програм практики.
   Приємно відзначити, що є роботодавці, які думають про завтрашній день і беруть участь у формуванні професійної підготовки, змісту освіти, сприяють професійно-практичній підготовці через впровадження практик, стажування викладачів.
   Прикладом є директор нового потужного Білоцерківського молочного комбінату з обладнанням і технологіями на рівні кращих підприємств Європи Раєнок А.І., директор ВАТ "Віта" Мітраков Б.Г., керівник СВК ім. Щорса, Якимець М.М., директор ВАТ "Білоцерківський консервний завод" Крят А.Ф. та ін.
   Особливої уваги в технікумах і коледжах заслуговує виховна робота. Наш контингент за рівнем попередньої підготовки і соціального досвіду відрізняється від аналогічного контингенту в університетах.
   Тому кожна дія від директора до викладача повинна відповідати не тільки нормі закону, але й нормі батьківського піклування.
   Нас чекають серйозні проблеми. Ці проблеми пов'язані з демографічною ситуацією майбутніх років.
   Якщо зараз кожний другий студент є інвестором системи вищої освіти, тобто навчається за власні кошти, то в найближчі роки прийом студентів-контрактників різко знизиться і ВНЗ недоотримають коштів.
   Ми не знаємо, з чого будемо підтримувати гуртожитки, з чого фінансувати навіть невеличкі статті розвитку.
   Хоч обсяги фінансування збільшуються, коштів, які виділяє держава, недостатньо.
   Потрібні значні зміни у фінансуванні, які будуть працювати на розвиток освіти.
   Будь-які освітянські аспекти залежать від того, чи буде освіта визнана як головний чинник соціально-економічного прогресу.
   У країни немає вибору: або ми будемо діяти саме так, або втратимо ті наші національні надбання, які сьогодні маємо.
   Система аграрної освіти України має свій позитивний досвід: до складу аграрних університетів і академій інтегровані майже всі технікуми і коледжі, створено регіональні університетські центри. Така інтеграція, побудована на галузевих принципах, дає можливість разом використовувати наявну навчально-методичну базу і розвивати її, а також залучати професорсько-викладацький склад, забезпечувати ступеневу освіту, зменшити навантаження на державний бюджет скороченням терміну навчання для випускників технікумів і коледжів.
   Шановний
   Сергію Івановичу!
   Якою ви бачите освіту майбутнього в складі університетського комплексу?
   І в майбутньому освіта має бути багатоступеневою. При цьому ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації, готуючи молодших спеціалістів та бакалаврів за денною та заочною формами навчання, повинні приділяти більше уваги практичній підготовці і здобуттю робітничих професій, відкривати нові спеціальності, вирішувати питання працевлаштування випускників.
   Хоча Болонська тріада "бакалавр–магістр–доктор наук" не передбачає підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста і не стосується таких типів навчальних закладів, як технікуми та училища, однак у світі успішно функціонують і розвиваються аналогічні за функціональним призначенням навчальні заклади у вигляді коледжів. Вітчизняний досвід свідчить про те, що найкращі фахівці-практики – це випускники профтехучилищ, які потім закінчили технікуми або коледжі; випускники технікумів та коледжів – спеціалісти, які здобули ІІ освіту ОКР "Бакалавр". Адже поєднання здобутих практичних навичок і теоретичних знань дає найкращий результат.
   Сьогодні ми переживаємо складний перехідний процес в системі освіти України – перехід на нові переліки напрямів підготовки бакалаврів і магістрів, можливий перехід на нову систему кваліфікацій, впровадження зовнішнього незалежного оцінювання випускників шкіл; на часі, як зазначив Міністр освіти і науки України Вакарчук І.О., зміна вечірньої і заочної форм навчання на прогресивніші форми освіти.
   Цього року під час прийому документів абітурієнтів ми переконалися в тому, що значна частина громадян України 30–40-літнього віку, які мають значний практичний досвід роботи, можуть назавжди залишитись без спеціальної освіти, якщо не зможуть пройти зовнішнє незалежне оцінювання, а тим більше – якщо не буде заочної форми навчання.
   У жовтні цього року в Відокремленому структурному підрозділі НУБіПУ "Ірпінський економічний коледж" відбувся навчальний семінар "Стан та проблеми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах НУБіПУ у контексті вимог Болонського процесу". У ньому взяли участь директори та заступники директорів з науково-навчальної, навчальної роботи регіональних ВНЗ І– ІІІ рівнів акредитації університету.
   Другий рік Київський територіальний центр НУБіПУ проводить лекції з використанням відеотрансляції на регіональні ВНЗ, зокрема Ірпінський економічний коледж. Створена програмна база для центру дистанційного навчання: сайт, матеріали та система авторизації, продовжується процес адаптації Open Source системи підтримки дистанційного навчання. Працює електронна бібліотека. Впроваджено електронне тестування.

Неля Громчевська,
завідувачка відділення правознавства
Таращанського агротехнічного коледжу