|
|
СВІТОВА ВАЛЮТА ХХІ СТОЛІТТЯ
"Жодна стратегія розвитку не може ґрунтуватися лише на тому,
що видобувається із землі, так само, як вона не може бути стійкою,
якщо молодь не має роботи. Всім нам треба визнати, що валютою
ХХІ століття стане освіта та інноваційні технології"
Президент США Барак Обама, Каїрський університет 4.06.2009 р.
Наскільки поруч йдуть теорія з практикою у виробництві сільгоспродукції, чи завжди випускники навчальних
закладів аграрного профілю задовольняють очікування роботодавців, як максимально об'єднати навчальний процес
із виробництвом. Останнім часом ці питання обговорюють на різних нарадах, по радіо і телебаченню, дискутують
у пресі. Тож сьогодні маємо нагоду з цього приводу поспілкуватись з кандидатом педагогічних наук, професором,
директором Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики України Тетяною Дем'янівною Іщенко.
Тетяно Дем'янівно! Ви тривалий час
працюєте у системі вищої аграрної
освіти України. Аграрна освіта започат"
кована в кінці ХІХ століття, набула стрім"
кого розвитку в середині ХХ ст. Якою ж
вона є сьогодні та які подальші прогнос"
тичні тенденції розвитку вищої аграрної
освіти в Україні ?
Протягом всього свого існування аграрна
освіта завжди відгукувалась та швидко реагувала
на ситуацію в АПК та загалом в економіці країни,
відповідала інтересам та потребам галузі, а також
реагувала на процеси, які відбуваються в аграр
ній освіті провідних країн світу.
Нині до системи аграрної освіти входить 23
ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації, 12 із яких мають
статус національних, 117 технікумів і коледжів,
що складає майже 29 % від загальної кількості
ВНЗ держави.
Крім того, 35 установ забезпечують післяди
пломну освіту фахівців та 33 ПТНЗ аграрного про
філю здійснюють підготовку робітничих кадрів.
Сьогодні аграрна освіта проходить етап
оновлення і спрямована, перш за все, на якісну
підготовку фахівців для аграрного сектору еко
номіки. Система освіти завжди повинна відпо
відати системі виробничих відносин. Врахову
ючи те, що освіта повинна носити випереджу
вальний характер, сьогодні перед нею стоїть
завдання забезпечення галузі сільського госпо
дарства висококваліфікованими, конкурентос
проможними і мобільними на ринку праці фа
хівцями різних кваліфікаційних рівнів, які б
могли працювати в нових соціально-економі
чних умовах, самостійно діяти і приймати
оптимальні рішення в нестандартних ситуа
ціях, досконало володіти сучасними техноло
гіями виробництва, тому основним проблем
ним питанням є і залишається забезпечення
якості освіти.
Чим був ознаменований минулий 2009
рік для ВНЗ аграрної освіти, які недоліки
мали місце в їх роботі та на що потрібно
звернути увагу у році, що розпочався ?
Попри всі досягнення, які ми маємо, аграрна
освіта добре усвідомлює свої проблеми. На
вчальні заклади у сучасних умовах мають пра
цювати не на догматичних принципах, що, на
жаль, ще де-не-де діє, а дивитися наперед,
мислити стратегічно, прогнозуючи впрова
дження технологічних процесів і відповідно
готувати потрібних ринку праці фахівців.
Впровадження новітніх технологій в аграр
ному секторі забезпечить успішний розвиток
вітчизняного АПК. Тому, враховуючи тенденції
швидкого розвитку виробничої сфери, вини
кла потреба формування нових моделей підго
товки фахівців, визначення освітньо-профе
сійних програм та освітньо-кваліфікаційних ха
рактеристик спеціальностей аграрного профі
лю. Ми маємо прийти до системи "наука – освіта
– виробництво", а не просто "наука" окремо,
"освіта" окремо і окремо "виробництво". Все це
має бути нерозривним ланцюгом.
Минулий 2009 рік пройшов під гаслом
"освіта – наука – виробництво (біз
нес)". З метою визначення і узгоджен
ня дій щодо покращення і стабілізації
стану кадрового потенціалу агропро
мислового комплексу були проведені
круглі столи за відповідними напря
мами підготовки за участю представників
аграрних вищих навчальних закладів, академії
аграрних наук та агропромислового вироб
ництва. Взяли в них участь і недавні випускни
ки наших аграрних ВНЗ, студенти.
Круглі столи вже стали постійно діючим
дорадчим органом, який визначає стратегію і
вносить конкретні пропозиції щодо підвищен
ня якості підготовки кадрів, створення умов
для їх підготовки, а також визначення обсягів
державного замовлення і потреби у фахівцях
для АПК.
Це призведе до налагодження зв'язків в агра
рній галузі, дасть можливість здійснювати
ефективну кадрову політику через підготовку
відповідних фахівців, прискорить реформи як в
аграрній освіті, так і у аграрному виробництві.
Якість освіти знаходиться у прямій залежно
сті від якісного складу науковопедагогічних
кадрів. Тому для забезпечення якісної підготов
ки майбутнього фахівця найважливішим зали
шається професійний рівень викладацького
складу навчальних закладів.
На жаль, так склалися обставини, що багато
тих, хто займається викладацькою діяльністю у
ВНЗ, не мають практичного досвіду роботи. А,
загалом, і досвідчені, і молоді викладачі за
останні 20 років не мали можливостей ознайо
митися з новими технологіями, технікою, реа
лізацією конкретних технологічних проектів у
галузях рослинництва та тваринництва, а це є
вимогою часу при інтенсивному розвитку но
вих технологій, техніки і використання їх у
виробничому процесі.
Нині забезпечення стажування викладачів
безпосередньо на виробництві у сфері аграр
ної освіти стоїть на першому місці. Розроблені
та реалізуються програми стажування науко
во-педагогічних працівників, викладачів тех
нологічних та технічних спеціальностей. Ство
рені науково-виробничі комплекси навча
льних закладів на базі потужних агропідп
риємств, а саме: Дніпропетровський ДАУ – ТОВ
"Корпорація "Агро-Союз""; Полтавська ДАА –
ТОВ "Агрофірма "Маяк""; Сумський НАУ – ТОВ
"Агрофірма "Хоружівка""; Миколаївський ДАУ –
ВАТ "Радсад"; Білоцерківський НАУ – ряд про
відних агропідприємств Київської області.
Нове поповнення педагогічного складу нав
чальних закладів потребує неабиякої уваги
поки міцно не стане на ноги, опанує виклада
цьке мистецтво. Для цього постійно організо
вуються семінари, зустрічі з досвідченими вик
ладачами. Поза увагою не залишаються й люди,
які вже давно працюють в навчальних закладах.
Адже відбувається невпинне оновлення змісту
навчання, впроваджуються новітні досягнення
науки, про що мають отримувати вичерпні ві
домості вихованці технікумів, коледжів, уні
верситетів. А це неможливо без серйозного
підвищення кваліфікації викладачів. Так, Нау
ково-методичним центром аграрної освіти за
початкована нова форма передачі досвіду та
майстерності роботи педагогічних працівни
ків шляхом проведення майстер-класів – прак
тичного показу прийомів та методів педагогіч
ної діяльності.
Метою проведення майстер-класів є удоско
налення наукової, освітньої, професійної під
готовки педагогічних працівників, забезпечення
індивідуального оволодіння уміннями і навич
ками інтерактивних технологій навчання.
Особливу увагу хочеться звернути на роботи
інститутів підвищення кваліфікації. Організа
ція підвищення кваліфікації на їх базі у бага
тьох випадках не відповідає і вимогам розвитку
сучасної педагогічної науки, і розвитку техно
логій у агровиробництві, і запитам континген
ту слухачів. Робота ІПО має організовуватись
так, щоб підвищити кваліфікацію на їх базі ма
ли бажання самі слухачі.
Окремо хочу підкреслити, що відповідальні
сть за підвищення кваліфікації кожного викла
дача, його фаховий рівень, лежить безпосере
дньо на керівникові навчального закладу. Він
має нести персональну відповідальність за про
ходження стажування, підвищення кваліфікації
своїх працівників, а також здійснювати кон
троль за своєчасністю виконання цих заходів.
Крім того, щоб бути обізнаними з сучасним
станом методик викладання, розвитку науко
вих досліджень, новацій у сфері технологій,
техніки, обладнання, бути в курсі останніх сві
тових розробок, викладачі повинні регулярно
відвідувати міжнародні виставки.
Українське село сьогодні переживає,
м'яко кажучи, не найкращі часи: занепад,
особливо тваринницької галузі, наші
найродючіші у світі ґрунти використо"
вуються здебільшого або недбало, або ж
землі взагалі не обробляються. Робота на
селі для молоді є, але вона не хоче працю"
вати на селі… Чи зберігається за таких
умов актуальність підготовки фахівців
для аграрного сектору економіки?
У минулому році державне замовлення всту
пників до аграрних ВНЗ було виконано стовід
сотково. Коли навчальні заклади, підпорядко
вані Міністерству освіти і науки України, мали з
цим проблему і його недовиконали. Студен
тами перших курсів денної форми навчання,
які навчаються за кошти держбюджету, стали
24,4 тис. осіб. На навчання за кошти фізичних
та юридичних осіб зараховано 13,3 тис. осіб. В
середньому конкурс вступників за державним
замовленням склав 5,6 особи на місце у ВНЗ
ІІІ–ІV рівнів акредитації.
А це вже багато чого варто. Взявши до уваги
демографічну ситуацію у країні в цілому, та те,
що досягла свого апогею, "студентського" віку,
демографічна криза 90-х років, до того ж була
впроваджена нова система тестування – це
засвідчує, перш за все, великий авторитет агра
рної освіти. Щоб не говорили, аграрні вузи не
втрачають своєї престижності.
Сприяє цьому і багаж знань випускників
аграрних ВНЗ, і діапазон виховної роботи та
роботи з обдарованою молоддю. Велика нині
популярність Всеукраїнського фестивалю ху
дожньої творчості аматорських колективів
аграрних навчальних закладів “Софіївські
зорі”, зльотів відмінників навчання та іменних
стипендіатів “Лідери АПК ХХІ століття”, Все
українських спортивних ігор серед студентів
аграрних вузів, Аграрної ліги КВН.
Всі ці заходи проходять у різних куточках
країни і дають змогу розказати, що є така сис
тема освіти, яка, крім підготовки фахівця, готує
фізично й духовно здорового члена суспі
льства.
Все це сприяє становленню справжньої інте
лектуальної еліти не лише в аграрній сфері, а й
взагалі в нашій державі. Адже тільки розумна,
ініціативна, енергійна молодь стане конку
рентоспроможною і в майбутньому буде ком
петентними фахівцями, керівниками різних
рівнів, вченими, політичними, державними
діячами. В аграрної освіти є всі можливості, ба
гатий потенціал і все це до послуг наших сту
дентів. Велику роль у життєдіяльності на
вчальних закладів відіграє студентське само
врядування.
Тому батьки – випускники аграрних вузів –
приводять сюди своїх дітей, рекомендують
своїм друзям, знайомим, та й сьогоднішня роз
умна молодь, яка при визначенні "куди піти
вчитися" – все ж таки вибирає аграрні вузи.
Головним продуктом ВНЗ і найважли"
вішим чинником, що формує імідж на"
вчального закладу є його випускник. Які,
на Вашу думку, мають ставитися вимоги
до підготовки фахівця, конкурентоспро"
можного на ринку праці на сучасному
етапі ?
Розглядаючи якість підготовки спеціалістів як
головний чинник навчально-виховної роботи,
завдання полягає не в тому, щоб дати молодому
спеціалісту знання, а щоб сформувати у нього
прагнення до їх постійного оновлення, власного
самовдосконалення, навчити вчитися.
Ми можемо оцінювати рівень підготовки на
ших випускників за відгуками фахівців від ви
робництва, бо саме ринок визначає попит на
тих чи інших фахівців. Але слід пам'ятати, що
спеціаліста неможливо підготувати раз і на все
життя. Адже технологічні вимоги змінюються у
виробничих процесах кожні три– п'ять років.
Відповідно, змінюються і вимоги щодо знань
та умінь.
За умов інтенсивного розвитку науковотех
нічного прогресу, інформаційних технологій,
ринкових відносин та гострої конкуренції кожен
рік близько 25 відсотків отриманих студентами
знань втрачає актуальність. Для покращення
ситуації провідні компанії вже нині беруть участь
у підготовці фахівців для подальшої роботи у
себе, адже на сьогодні конкурентоспроможним
може бути випускник, який вже на третьому курсі
знайшов для себе робоче місце і досконало
вивчив на практиці специфіку роботи на кон
кретному підприємстві.
При такому динамічному та інтенсивному
розвитку суспільства не можна задовольнятися
рівнем підготовки технікуму, коледжу чи уні
верситету, яким би високим він не був. Тому
орієнтація на отримання знань на все життя є
безперспективною, як і безперспективним
стає прагнення передати при навчанні макси
мум знань. Цей обсяг завжди буде малий для
професійної компетенції протягом життя. Якщо
хочеш відповідати вимогам часу – вчися все
життя.
Сьогодні стоїть завдання підготовки профе
сійно визначеного фахівця – не теоретика, а
практика, який би був спроможний застосува
ти отримані знання у практичній діяльності,
готовий до навчання протягом життя, пос
тійного оновлення знань та підвищення фахо
вого рівня. Також першочерговим завданням є
остаточний перелом у психології студента,
зміна його менталітету – він сам має визна
читись і знати чого він хоче, бути готовим до
самомотивації. Важливим фактором є також
доступ до всіх інформаційних ресурсів, сприяє
працевлаштуванню та збільшує мобільність
фахівця.
На сучасному етапі зв'язок "студент–навча
льний заклад–виробництво" ми ставимо на
перше місце. Довести свій "продукт" (випуск
ника ВНЗ) до вимог сучасного виробництва –
це найприоритетніший напрям роботи аграр
ної освіти.
Сьогодні робочою групою у складі фахівців
департаменту аграрної освіти, науки та дорад
ництва, НМЦ аграрної освіти, науково-педаго
гічних працівників ВНЗ проводиться робота
щодо розробки експериментальних навчаль
них планів з напрямів підготовки "Агрономія",
"Технологія виробництва і переробки продукції
тваринництва", в яких практика буде пе
редувати теоретичній підготовці. Студенти рік
будуть мати змогу попрацювати на вироб
ництві на всіх відповідних посадах, бути обіз
наними з усіма азами побудови технологічних
та виробничих процесів у галузі рослинництва
і тваринництва. Це дасть змогу молодій
людині, перш за все, остаточно визначитись у
правильності вибору професії, а також
сформуватися як фахівець для подальшого
мотивованого навчання.
Експериментальні навчальні плани будуть
впроваджені у декількох ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акре
дитації, з представників виробництва. Впровад
ження новацій підтримала Голова правління
агрофірми "Маяк", Герой України Тетяна Ко
рост. І саме на базі створеного науково-вироб
ничого центру буде реалізовуватися апробація
підготовки фахівців за експериментальними
навчальними планами.
Прослідкувавши вимоги роботодавців
щодо моделі сучасного фахівця, можна
зробити висновки, що, з одного боку, він
має вміти працювати в команді і ква"
ліфіковано виконувати роботу для
реалізації поставлених цілей, з іншого –
через певні обставини, наприклад, скоро"
чення штатів, бути мобільним і вміти
працювати і за себе, і за колегу. Які ж все
таки потрібні фахівці: вузькопрофільні
спеціалісти чи універсали ?
Виробничники ставлять справедливі питан
ня, навіть певні претензії до підготовки й пере
підготовки фахівців безпосередньо для роботи
у провідних господарствах, які використо
вують сьогодні нові технології, у великій кіль
кості зарубіжну техніку і, звичайно, мають від
повідні економічні результати діяльності. На
цьому етапі стоїть завдання – готувати фахів
ців конкретно для таких господарств, їх на сьо
годні в Україні вже досить багато, у кожному
регіоні декілька десятків. Нині потрібен фахі
вець, скажімо, інженермеханік, який знає техні
ку, вміє експлуатувати, знає порядок виконання
технологічних операцій, особливості ґрунтів і
знає як використати цю техніку для обробітку
певної сільськогосподарської культури. Відпо
відно, так і в тваринництві.
Вважаю, що це правильно. Але ми маємо го
тувати фахівців з фундаментальною підготов
кою для роботи в тій чи іншій галузі агровиро
бництва, а потім вже на конкретному вироб
ництві має бути проведена певна перепідгото
вка, допідготовка для того, щоб цей фахівець
міг приносити максимальну користь саме в то
му напрямку, в якому він буде працювати. Вели
кі агрофірми сьогодні спеціалізуються за пев
ними культурами, що вимагає вузькопрофіль
ної підготовки. Безперечно, за останні 10 років
як в економіці країни, так і в аграрній галузі
відбулись серйозні зміни, на сучасному етапі
потрібні фахівці, які б забезпечували ефекти
вний виробничий процес на окремо взятому
підприємстві, з його певною спеціалізацією.
За таких умов до процесу підготовки фахів
ців мають долучитись бізнесові і виробничі
структури, і за підготовку фахівця, який потрі
бен виробництву та відповідав всім його ви
могам – має бути спільна відповідальність. Але
остаточного перелому в психології вироб
ничників, на жаль, ще не відбулося. Більшість із
них і досі вважають, що забезпечення галузі
висококваліфікованими фахівцями, адаптова
ними до сучасного виробництва, має лежати
на навчальних закладах.
Ми можемо називати переконливі ци"
фри дипломованих фахівців, що їх щоро"
ку готують аграрні ВНЗ. Чому ж все таки
сільськогосподарське виробництво від"
чуває у них серйозний дефіцит ? Що на
Вашу думку, перш за все, треба зробити
для закріплення кадрів на селі ?
Освічених людей багато не буває, їх постій
но бракує. Говорячи про прогрес нашого суспі
льства, необхідно пам’ятати: чим вищий рівень
освіти в людини, тим більше можливостей і
бажання жити краще. Що є, власне кажучи, ру
шійною силою будь-якої цивілізації.
Не викликає сумнівів, що ключем до успіху в
агропромисловому виробництві, агробізнесі
сьогодні може бути тільки фаховий підхід, а він
ґрунтується на двох складових – це належна
базова освіта і відповідний досвід роботи. Че
рез відсутність якісної базової освіти досвід
роботи значно довше набувається.
Не секрет, що провідні агрокомпанії пере
важно беруть на роботу вже сформованих
фахівців з досвідом роботи щонайменше
три–чотири роки. У тім, на даному етапі з’яви
лися великі шанси потрапити до них на роботу
й зі студентської лави.
Агробізнес сьогодні бурхливо розвивається,
щороку зростають інвестиції у сільське госпо
дарство Украї
ни. До нас при
ходять міжна
родні компа
нії, які стика
ються з проб
лемою відсут
ності кадрів.
Славнозвісний
" л ю д с ь к и й
фактор" може
перекреслити
будь-які успіш
ні бізнес-пла
ни.
У деяких
агропідприє
мствах прос
то нема кому працювати. Фахівців та й звичай
них механізаторів буквально "збирають" у
різних областях країни.
Причина плинності кадрів – насамперед ни
зький рівень оплати праці. Для молодої люди
ни дуже важливо відчувати престиж своєї
роботи, що багато в чому залежить від чіткої
організації її праці, можливості самореалізації
та кар’єрного зростання. Практика, на жаль,
далеко не завжди це враховує. Не сприяє
закріпленню молодих кадрів у сільській місце
вості і вкрай низький рівень соціально-куль
турного й побутового обслуговування. Де про
водити молоді дозвілля, якщо сільські клуби
здебільшого не діють?
Найболючіша проблема у тому, що половина
випускників аграрних ВНЗ не повертається до
села. Чому? Бо мрії випускника і сільська
дійсність – небо і земля. У 2006 році на зльоті
іменних стипендіатів і відмінників навчання
"Лідери АПК ХХІ", який відбувався у Дніпропет
ровську, серед його учасників було проведено
анкетування. Близько 90 % опитаних відповіли,
що до села не повернуться. Проте коли відві
дали корпорацію "Агро-Союз" (с. Майське) і
ознайомилися там із технологіями світового
рівня, умовами роботи та життя, попросили
повторити опитування, аби написати, що вони
згодні жити в селі за умови, що працюватимуть
у такому господарстві як "Агро-Союз". На
перше місце під час опитування юнаки і дівча
та поставили можливість самореалізації, перс
пективного фахового зростання, на друге –
відповідну інфраструктуру населеного пункту і
тільки на третє – розмір заробітної плати.
Низький рівень оплати праці, відсутність від
повідної соціальної інфраструктури села, ко
штів на облаштування, відсутність житла – це ті
головні фактори, що відлякують молоду люди
ну, змушуючи шукати себе в інших сферах
діяльності.
Для закріплення кадрів на селі, перш за все,
потрібно вирішити проблему створення сприя
тливих умов для розвитку українського села.
Потребує негайного виправлення становище
щодо формування соціальної інфраструктури
у сільській місцевості, яка б забезпечила наб
лиження та вирівнювання умов життєдіяль
ності міського та сільського населення, забе
зпечення її надійного функціонування, стиму
лювання закріплення на селі спеціалістів сіль
ського господарства, освіти, культури, охоро
ни здоров’я, побутового обслуговування, спри
яння зайнятості сільського населення шляхом
державної підтримки розвитку підприємни
цтва, частки фінансування соціальних прог
рам на селі. Сталий розвиток села – це найго
ловніше питання, яке потребує негайного
вирішення.
Сільськогосподарське виробництво за"
раз потребує кваліфікованих робітничих
кадрів. Освітні заклади МінАП готують і
робітничі кадри для села. Які тут є проб"
леми ?
Так, сучасне виробництво відчуває гострий
дефіцит робітничих кадрів. Щоб зрозуміти
зміст цієї проблеми, я завжди наводжу наочний
приклад так званого "трикутника". За часів ра
дянської школи підготовка кадрів виглядала
так: сегмент вершини трикутника займала
підготовка фахівців з вищою освітою, середній
сегмент – підготовка фахівців середньої ланки –
"молодших спеціалістів", а основа трикутника,
найбільший сегмент – це була підготовка робі
тничих кадрів. За останні 15 років цей трикут
ник перевернувся на 180 градусів. І тепер осно
ва трикутника вгорі і її займає кількість підго
товки фахівців з вищою освітою, середній сег
мент так і залишився за технікумами і колед
жами, а от зовсім незначний сегмент вершини
трикутника, який на даному етапі внизу, займає
підготовка робітничих кадрів для нород
ногосподарського комплексу країни. З цього
випливає першопричина дефіциту підготовки
кваліфікованих робітничих кадрів.
Інший бік цієї проблеми – це та сама неп
рестижність. З одного боку – робітничих кад
рів не вистачає, а з другого – вони сьогодні без
роботи. А є ще прихована незайнятість, коли,
наприклад, тракторист працює півдня. Причи
на – зменшення обсягів робіт, бо не секрет: чи
мало землі "гуляє". Також через стрімкої інтен
сифікації виробничих процесів, змінились і
вимоги щодо підготовки робітничих кадрів,
сьогодні вони мають бути обізнаними з нови
ми технологіями, вміти працювати на новій
техніці, а для цього потрібна відповідна мате
ріально-технічна база – можливість стати ви
сококваліфікованим професіоналом, в першу
чергу, дає суттєва практична підготовка і виро
бничий досвід роботи.
Для покращення ситуації з підготовкою ро
бітничих кадрів для села, потрібно щоб підго
товка відбувалась за схемою "ПТНЗ – коледж
(технікум) – університет" тому ПТНЗ мають
ввійти до системи аграрної освіти. У подаль
шому ми маємо працювати на перспективу і
готувати висококваліфіковані кадри для сучас
ного агровиробництва.
Ясна річ, що зусиль аграрної освіти у розв’я
занні цих проблем недостатньо. Без створення
належних умов, відповідної інфраструктури,
годі й говорити про закріплення кадрів на селі.
Та й кожен виробничник, бізнесмен, при
ватний власник хоче бачити на своєму підп
риємстві команду професіоналів, згуртовану
однією метою – виробництво конкуренто
здатної продукції з максимальним прибутком. У
цій ситуації мають місце протиріччя інтересів
роботодавця (менше платити за більший об'єм
роботи) і працівника (більше отримувати за
менший об'єм роботи). Але при цьому кожен
розуміє, що висококваліфікований професіо
нал коштує великих грошей. На трактор чи
комбайн висококваліфікований механізатор
прийде, коли одержуватиме відповідну заробі
тну плату.
Згідно з законодавством, бакалавр отри"
мує базову вищу освіту, магістр чи спе"
ціаліст – повну. Це призвело до масового
випуску магістрів, а тим самим, до знеці"
нення як бакалавра, так і магістра та пев"
ної втрати переваг та можливостей вищої
освіти. Яка Ваша думка з цього приводу та
якою ви бачите в подальшому стратегію
розвитку вищої освіти в Україні ?
На Заході, де бакалаврат дає повну вищу осві
ту, магістратура передбачає надання елітної, в
основному управлінської підготовки та пог
либлення і оновлення професійних знань. У
магістратуру вступають добровільно, після
двох–трьох, а то й більше років, ті що мають у
цьому потребу та певні здібності. Тому в захід
них університетах питома вага магістрів неве
лика. У нас же фахівців, що мають ступінь бака
лавра, просто переводять на п'ятий курс, за вик
люченням де-яких університетів, де бакалаври
складають вступні кваліфікаційні іспити. У ціло
му ж магістерська освіта розглядається фактич
но як доповнення до бакалаврської.
На сучасному етапі потребують чіткого виз
начення у класифікаторі професій посади, які
може займати фахівець кваліфікаційного рівня
"бакалавр". Під час вирішення цього питання
кожен студент сам зможе визначитись чи йому
достатньо рівня бакалаврської підготовки для
подальшої трудової діяльності на відповідних
посадах, чи він в подальшому буде навчатися,
підвищувати свій фаховий рівень для пода
льшої управлінської діяльності. У такий спосіб
ціна кваліфікаційного рівня "магістр" зросте,
набуде такого ж статусу, як і в європейських
країнах.
На сьогодні захищаються сотні науко"
вців та існує багато проблем щодо
організації фундаментальних наукових
досліджень за замовленням господарю"
ючих суб'єктів, але без кардинальних
зрушень саме в галузі прикладної науки
нічого й думати про реальне підвищення
якості підготовки фахівців та забезпе"
чення інноваційного розвитку сільсько"
господарського виробництва. Як Ви мо"
жете прокоментувати стан наукової ро"
боти в аграрних ВНЗ ?
Як було зазначено Головою Комітету Верхов
ної Ради України Володимиром Полохало, в
Україні лишилося два ресурси, які вона може
задіяти, долаючи кризу й прагнучи увійти до
числа провідних країн світу – інтелектуальний
і аграрний. Країни, що побудували свою еконо
міку на інноваціях, тобто впровадженні у
виробництво найсучасніших досягнень науки
і техніки, виявилися стійкішими до кризи. Ті ж,
які трималися за старі надбання, "пішли на
дно". Якщо в країнах ЄС інноваційний сектор в
економіці становить 50-60 %, то у нас – лише
11 %. Попри загальний застій, на повну силу
працює лише світовий аграрний ринок, який
потребує нашого зерна та інших продуктів. А
шлях до потужного АПК може бути через
якісну освіту і розвиток науки.
Наука, як і освіта, останні роки фінансува
лась за залишковим принципом в умовах жор
сткого хронічного недофінансування, заго
стреного до того ж кризою, як економічною
так і політичною, по-справжньому наукова дія
льність звужена у своїх можливостях до факти
чної межі – майже до віртуального нуля. Ви
ділені навчальному закладу бюджетні кошти
йдуть на виплату заробітних плат, оплату ко
мунальних послуг і це становить приблизно
100 %. Устаткування, реактиви, матеріали,
організація відповідних випробувань залиша
ються за дужками. Для експериментальної
науки – це означає крах. Тому ми не можемо
говорити про повноцінні наукові розробки та
впровадження їх у виробництво. Одночасно
система аграрних ВНЗ має потужний потен
ціал, який і в цих складних умовах намагається,
наскільки це можливо, ефективно працювати.
Наука потребує відповідного фінансування, бо
якщо справжній науковий потенціал втратити,
його відновлення забере багато часу.
Якщо ж науковий потенціал, що ми маємо, пе
ретворити в інноваційний продукт і впрова
джувати у виробничий процес, то можна го
ворити і про розвиток галузі, і створення нових
форм співпраці з великим бізнесом, асоціаціями,
корпораціями, союзами виробників, державни
ми та недержавними підприємствами.
Без належної фінансової підтримки держа
вою галузі прикладної науки нічого й думати
про реальне підвищення якості підготовки фа
хівців, збільшення конкурентоздатності про
дукції, яка б конкурувала, перш за все, собіва
ртістю і якістю, що в результаті забезпечить
успішний розвиток вітчизняного АПК.
І на останок, останнім часом відбуваю"
ться суттєві зміни у підході до управління
навчальними закладами МінАП. Тож за
таких умов, мабуть, надзвичайно зрос"
тають вимоги і до функціонування й
очолюваного Вами Департаменту. Вам
випало бути своєрідним координуючим
центром на перехресті інноваційного пе"
ріоду в аграрній освіті. Тож над чим буде
працювати Департамент у найближчий
час та які перспективи чекають у май"
бутньому ?
Головними напрямами роботи є і залишаю
ться в майбутньому три – це розвиток дора
дництва: розширення дорадчих служб, залуче
ння до надання населенню консультаційних
послуг висококваліфікованих науково-педаго
гічних працівників з метою ефективної орга
нізації агровиробництва, агробізнесу, розвитку
сільськогосподарської кооперації; освіти –
пошук ефективних шляхів удосконалення під
готовки конкурентоспроможних, кваліфіко
ваних фахівців для аграрного сектору еконо
міки, підвищення якості освіти; науки – збільше
ння обсягів прикладних досліджень, розробок та
впровадження їх виробництво.
Зрозуміло, що в умовах нинішньої фінансо
во-економічної кризи важко говорити про
повноцінне фінансування освіти і науки в
Україні. Водночас було б неприпустимою по
милкою, якби сьогодні ми відклали розгляд цієї
проблеми до кращих часів. Це було б дуже
дорогою помилкою, оскільки освіта і наука
мають розвиватися безперервно. Всім зрозумі
ло, що лише освічене суспільство може знахо
дити шляхи вирішення найскладніших життє
вих проблем, зокрема і подолання кризових
явищ. І тільки об'єднавши зусилля держави,
виробничників, науковців, освітян у вирішенні
нагальних проблем освіти і науки, можна
реалізувати потенціал України, зокрема її
потенціал як аграрної країни.
Інтерв’ю підготувала
Оксана Ткачук, методист
НМЦ аграрної освіти
Колектив Харківської
державної зооветеринарної
академії
25 лютого 2010 року виповнюється 60 років з дня народження Валерія Олексійовича Головка – відомого вченого,
організатора науки, освіти і аграрного виробництва, ректора Харківської державної зооветеринарної академії, доктора
ветеринарних наук, професора, академіка Української академії аграрних наук, академіка Міжнародної академії аграрної
освіти, заслуженого діяча науки і техніки України.
Народився Валерій Олексійович в с. Ста
ромихайлівка Маріїнського району До
нецької області. З юних років він працював в
колгоспі, а після закінчення середньої школи,
у 1967 році вступив на факультет ветеринар
ної медицини Харківського зооветеринарно
го інституту. Закінчив його у 1972 році і здо
був кваліфікацію лікаря ветеринарної меди
цини.
За його плечима великий трудовий шлях
ветеринарного лікаря, партійного робітника,
вченого, вихователя кадрів ветеринарної ме
дицини, спеціалістів з технології виробницт
ва і переробки продуктів тваринництва.
З 1989 до 2001 року він очолював інститут
шовківництва НААН. Під його керівництвом
цей науковий заклад з дослідної станції став
всесвітньо відомим науковим інститутом
шовківництва. За його керівництва та безпосе
редньої участі закладені основи комплексного
вивчення технології прикладної діяльності в
галузі шовківництва. Вперше в світовій науці
він обґрунтував механізми імунітету комах.
Всесвітнє визнання, як новий напрям в на
уці, здобули дослідження Валерій Олксійович
і його учнів, які заклали основи інфекційної
патології шовкопрядів і механізму їх імуніте
ту; створені нові системи підтримання резис
тентності шовкопрядів до несприятливих
умов навколишнього середовища; велике
значення для практики шовківництва має
впровадження засобів і методів діагностики,
профілактичного оздоровлення об'єктів шо
вківництва, серед них – шовкового і дубового
шовкопрядів.
Значні результати досягнуті В.О.Головком в
профілактиці і лікуванні інфекційних хвороб
тварин. Цей напрям отримав особливого
розвитку з обранням його в 2001 році ректо
ром Харківського зооветеринарного інсти
туту. Його зусиллями тут була створена між
народна науково-дослідна лабораторія з вив
чення нейроінфекцій, гепаральних патоло
гій і лейкозу тварин.
Плідна науково-дослідна робота Валерія
Олексійовича знайшла відображення у 309
опублікованих наукових працях, серед яких
16 монографій, 8 підручників та навчальних
посібників, 20 науково-практичних та мето
дичних рекомендацій. Значну увагу приділяє
підготовці наукових кадрів. Під його керівни
цтвом захищені 4 докторських та 14 канди
датських дисертацій. У теперішній час він ке
рує 2 докторантами та 7 аспірантами і здо
бувачами. Під його керівництвом активно
розвивається школа епізоотологів.
На посаді ректора Харківської державної
зооветеринарної академії Валерій Головко
проявив себе як видатний організатор, бага
то зробив для адаптації академії до праці в
умовах ринкової економіки, удосконалення
всіх напрямів її діяльності. Саме під його
керівництвом Харківський державний зоове
теринарний інститут був перетворений в
Харківську державну зооветеринарну акаде
мію. Були створені нові підрозділи – інститу
ти підвищення кваліфікації, конярства, факу
льтет менеджменту, розпочата підготовка
спеціалістів за трьома новими спеціальнос
тями: мисливське господарство, водні біоре
сурси, біотехнологія.
Академія значно активізувала міжнародні
зв'язки. На базі академії, спільно з університе
тами Нідерландів та Німеччини, реалізова
ний міжнародний "Темпус проект" з підгото
вки лікарів ветеринарної медицини європей
ського зразка. Студенти, співробітники ака
демії відвідують зарубіжні країни, заклади ви
щої освіти, де викладачі проходять стажува
ння, а студенти – виробничу практику.
Валерієм Олексійовичем проведена велика
робота щодо зміцнення і розвитку матеріаль
нотехнічної бази академії, побудови нових
об'єктів. Створений навчальнонауковови
робничий консорціум, до складу якого увій
шли науково-дослідні інститути, технікуми
та кращі господарства України. Успішно пра
цює Центр інформаційних технологій.
Важливе значення надається поліпшенню
практичної підготовки студентів. З цією ме
тою створено Навчально-науково-виробни
чий центр рослинництва і тваринництва, де
утримується необхідний склад порід великої
рогатої худоби, свиней, овець, кіз, гусей; ство
рено Всеукраїнський навчальнодослідний
центр з птахівництва.
Завдяки енергії ректора на території академії
створений навчально-виховний парковий
комплекс "Фауна". У цьому комплексі, на те
риторії 10 га заповідного хвойно-листяного
гаю мешкають рідкісні декоративні птахи та
тварини.
За наукові досягнення та розвиток міжна
родних зв'язків у 2000 році Кембриджським
міжнародним центром Валерію Олексійови
чу присвоєне почесне звання "Міжнародна
людина року". Кембриджським біографічним
центром (Великобританія) у 2006 році його
включено до списку 100 найвидатніших вче
них світу; він лауреат регіонального рейтин
гу "Харьковчанин года – 2003"; лауреат Всеу
країнського конкурсу "Ділова людина Укра
їни" (2005 і 2007 років); лауреат рейтингу "Лі
дер агропромислового комплексу – 2005";
почесний громадянин Дергачівського райо
ну та м. Мерефа (2006); почесний професор
Московської академії ветеринарної медици
ни і біотехнології імені Скрябіна, Донського
державного аграрного університету, Санкт
Петербургської ветеринарної академії, Бел
городської аграрної академії, Краснодарсь
кого аграрного університету, Шенсійського
інституту Китаю.
За багаторічну і плідну працю у 2003 році
Валерію Олексійовичу присвоєно почесне
звання "Заслужений діяч науки і техніки
України", він нагороджений трудовими відз
наками "Знак пошани" і "Відмінник аграрної
освіти та науки" І ступеня МінАП України;
Почесною відзнакою Національної академії
аграрних наук; орденом "Святий Дмитро Со
лунський".
У 2006 році обраний депутатом Харківсь
кої обласної ради, де очолює комісію з науки.
За особливі заслуги перед українським на
родом, вагомий внесок у розвиток аграрної
науки, підготовку висококваліфікованих спе
ціалістів, багаторічну плідну науково-педа
гогічну діяльність та високий професіоналізм у
2009 році В.О.Головко нагороджений Почес
ною Грамотою Верховної Ради України та
Почесною Грамотою Кабінету Міністрів
України.
Вітаємо Вас, шановний Валерію Олексійо
вичу, з нагоди 60-річчя від Дня народження.
Бажаємо Вам міцного здоров'я, творчої
наснаги у невтомній праці на благо нашої
України.
ЧИ Є АЛЬТЕРНАТИВА ЗАОЧНІЙ ФОРМІ НАВЧАННЯ?
Галина Кириченко, методист НМЦ
аграрної освіти
Аналіз якісного складу контингенту студентів+заочників ВНЗ засвідчує, що за обраною
спеціальністю працює 28 відсотків, взагалі не працюють у галузі – 30 відсотків. Значна кількість
студентів вступає до навчального закладу безпосередньо після закінчення школи, не маючи
відповідного досвіду роботи на виробництві.
Навчання без відриву від виро
бництва забезпечує широкі
можливості для одержання працю
ючою молоддю, дорослим населен
ням відповідної професійної освіти,
підвищення кваліфікації, наукового
і культурного рівня. Заочна форма
навчання є важливою ланкою без
перервної ступеневої освіти.
17–18 грудня 2009 року у Науко
вометодичному центрі аграрної
освіти, було проведено чергове за
сідання НМК із заочної освіти.
На сучасному етапі заочна освіта
має низку проблем, а саме: омолод
ження контингенту студентів зі всіх
спеціальностей, низький рівень їх
підготовки у сільських загальноос
вітніх школах, які не надають випу
скникам фундаментальних знань,
найважливіших складових стандар
ту освіти сьогодення – математики
й інформатики, української та іно
земних мов, базових соціальних і
гуманітарних дисциплін (економі
ки, історії, права). Багато випускни
ків шкіл, професійно-технічних на
вчальних закладів, коледжів і техні
кумів, які б мали поєднувати роботу
і навчання, не можуть працевлашту
ватися, визначитися в сучасному
економічному житті.
Нині заочна освіта у такій формі,
в якій вона існує, майже втратила
свою актуальність, тому пошук но
вих форм організації навчального
процесу є невід'ємною складовою
для її збереження. Одним зі шляхів її
збереження є впровадження у нав
чальний процес кредитно-модуль
ної системи організації навчально
го процесу (далі – КМСОНП) за ви
могами Болонської угоди. КМСОНП
забезпечує порівняння результатів
навчання студентів у різних навча
льних закладах; стимулює академіч
ну мобільність студентів (перехід сту
дентів з одного вищого навчального
закладу до іншого, навчання за кор
доном, зміну напряму навчання).
Участь вищої освіти України в бо
лонських перетвореннях спрямо
вана лише на її розвиток і набуття
нових якісних ознак, а не на втрату
кращих традицій, зниження націо
нальних стандартів якості. Орієнта
ція на Болонський процес не пови
нна призводити до надмірної пере
будови вітчизняної системи освіти.
Метою впровадження КМСОНП
на заочній формі навчання в аграр
них вищих навчальних закладах є
реалізація положень Болонської
декларації, інтенсифікація навчаль
ного процесу, підвищення мотива
ції учасників навчально-виховного
процесу, підвищення якості підго
товки фахівців і забезпечення на
цій основі конкурентоспроможно
сті випускників аграрних ВНЗ на
ринку праці.
Для реалізації поставленої мети
було розроблено проект Положення
про організацію навчального про
цесу за заочною формою навчання
згідно з вимогами Болонського про
цесу в аграрних ВНЗ ІІІ–ІV р.а.
Особливу увагу було приділено
обговоренню проекту Положення
про дистанційну освіту. Відмічало
ся, що дистанційне навчання має
значну перевагу над традиційним
заочним. Переваги для студентів
полягають у тому, що відбувається
повне забезпечення необхідними
навчальними матеріалами, що осо
бливо важливо в умовах дефіциту і
дороговизни підручників; доступ
ність програми навчання; економія
часу, тому що підбір для навчальних
модулів конкретного матеріалу доз
волить студентові уникнути зайво
го пошуку у різних підручниках і ве
ликих обсягів читання; можливість
навчання з індивідуальною швидкі
стю; свобода навчання тощо. Пере
ваги для навчального закладу – це
можливість створити сучасні дида
ктичні матеріали, враховуючи кра
щий закордонний досвід; охоплен
ня навчанням більшої кількості сту
дентів без відповідного збільшення
втрат; скорочення обсягу аудитор
них годин загальноосвітніх дисци
плін; можливість підвищити профе
сійний рівень науково-педагогіч
них працівників за рахунок їх уча
сті у підготовці навчальних матеріа
лів; підвищення іміджу навчального
закладу завдяки міжнародному визна
нню кваліфікації спеціалістів тощо.
Відмічалося, що однією з основ
них умов покращення підготовки
студентів-заочників є посилення їх
самостійності. Особливе місце має
зайняти робота з контролю знань в
міжатестаційний період, і проводи
ти її потрібно за прибуття студента
на сесію.
Для покращення практичної під
готовки студентів-заочників нео
бхідно створити навчально-прак
тичні центри університетів, запро
вадити тісну співпрацю з провідни
ми підприємствами через укладен
ня угод про філії кафедр на вироб
ництві та залучення до проведення
практичних занять провідних фа
хівців аграрного виробництва; під
час захисту звітів з переддипломної
практики запровадити використан
ня фото-, відео-, презентаційних
матеріалів з місця проходження
практики.
Таким чином, на засіданні були
підняті важливі питання. Всі норма
тивні документи після необхідного
доопрацювання та затвердження
будуть направлені в аграрні вищі
навчальні заклади. Все це вимагає
удосконалення змісту і структури,
форм і методів організації навчаль
но-виховного процесу, впровадже
ння нових педагогічних техноло
гій, ідей, творчого підходу до вітчи
зняного і зарубіжного досвіду.
Заочна форма навчання повинна
базуватися на принципах дуальної
("учись працюючи") та кредитно
модульної систем і потребує грун
товного вивчення і впровадження
їх у життя. Накопичений досвід дія
льності навчальних закладів пере
конливо засвідчує, що тільки в тіс
ному єднанні науки, навчання і ви
робництва можна підвищити якість
підготовки фахівців.
КОРІННЯ ІСТОРІЇ СЯГАЄ В МАЙБУТНЄ
Наталя Шарата, проректор
з науково"педагогічної та виховної
роботи Миколаївського ДАУ
До 25-ї річниці від дня утворення Миколаївського ДАУ відбулося урочисте
відкриття музею "Становлення та роз-
виток аграрної освіти на Миколаїв+
щині".
Можливо, банально звучить фраза "Хто не
знає свого минулого – не вартий майбутньо
го". Проте у Миколаївському ДАУ вважають
інакше. Адже вивчення історичної реальності
дає можливість студентській молоді відчути
свою приналежність до власної історії і
культури.
Музей Миколаївського ДАУ відрізняється
від музеїв інших аграрних ВНЗ України тим,
що у ньому репрезентовано не лише історію
університету, а й історію розвитку аграрної
освіти на Миколаївщині.
Університетськими збирачами давнини
доведено, що зародження аграрної освіти на
Миколаївщині було обумовлено певними
соціально-економічними чинниками. Кожна
історична доба висувала свої вимоги до
розвитку аграрної цивілізації, проте на Півдні
України вони завжди були пов'язані не лише з
виробництвом сільськогосподарської про
дукції, але й з її експортуванням. Можливість
вивозити морем великі партії зерна та вовни
дали поштовх розвиткові сільського госпо
дарства у Північному Причорномор'ї, що зу
мовило необхідність навчання фахівців даної
галузі. Саме в Ольвійських гімназіях було
закладено основи сучасної аграрної освіти.
Унікальність оформлення експозиції у то
му, що кожна вітрина відображає повною мі
рою колорит епохи, створений оригінальни
ми речами того чи іншого періоду. Тут можна
побачити ольвійські дрібні та середні монети
(дельфінчики та борисфени), фрагменти
чорнолакового посуду VI ст. до н.е.; особисті
речі М. Ліванова – засновника першої вітчизня
ної школи землеробства; речі з маєтку П. Ска
ржинського – засновника першої приватної
сільськогосподарської школи на Півдні Укра
їни; речі селян періоду Голодомору 1932–1933
рр.; речі студентів Миколаївського сільсько
господарського технікуму.
На особливу увагу заслуговує експозиція,
присвячена сучасності Миколаївського ДАУ, –
від заснування (1984 рік) до сьогоднішніх
здобутків університету, що носить почесне
звання лідера аграрної освіти Півдня України.
В урочистому відкритті музею взяли участь
Корнієнко В.В., перший заступник Міністра
культури й туризму, Кириченко І.С., заступник
начальника управління освіти і науки Микола
ївської облдержадміністрації, Димитров М.Ф.,
начальник управління культури Миколаївської
облдержадміністрації, Огренич Н.М.,директор
Обласного інституту післядипломної освіти,
Піскурьова І.М., заступник директора з наукової
роботи Миколаївського краєзнавчого музею, та
інші.
Присутні відзначили високий професій
ний рівень оформлення експозиції, що розк
риває основні віхи становлення аграрної
освіти на Миколаївщині, а саме: Ольвійські
гімназії (VI ст. до н.е.), кінець XVIII – початок
ХХ століття, перша третина ХХ ст., 40-70-і ро
ки ХХ ст., заснування Миколаївського ДАУ
(1984 р.) й до сьогодні.
Поповнення музейної експозиції триває.
Адже музей – це жива істота, що потребує
свого розвитку. Музей Миколаївського дер
жавного аграрного університету можна порі
вняти із супутником у морі життєвих орієн
тирів, який сприяє соціальному і духовному
розвитку та внутрішній гармонії студентської
молоді.
ШЛЯХ ВІД УЧИЛИЩА САДІВНИЦТВА ДО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
М. Замаховська,
Уманський НУС
10 січня 2010 року стало історичною датою в житті колективу Уманського державного аграрного
університету.
Саме в цей день у міському Бу
динку культури в присутності вик
ладачів і студентів нашого навча
льного закладу, керівництва Чер
каської обласної адміністрації,
делегації Академії аграрних наук
України, громадськості Умані та
району Президент України Віктор
Андрійович Ющенко надав статус
національного Уманському дер
жавному аграрному університету.
Глава президентського секретарі
ату Віра Ульянченко оголосила
текст Указу під бурхливі оплески
присутніх.
Приймаючи з рук Президента
України цей дорогоцінний доку
мент, ректор університету доктор
технічних наук, заслужений діяч
науки і техніки України, профе
сор Андрій Федорович Головчук
щиро подякував за високу оцінку
діяльності колективу Уманського
ДАУ і дуже вдало провів паралель
між царським Указом про створе
ння Головного училища садівниц
тва в 1844 і президентським Ука
зом від 28 грудня 2009 року. Звер
таючись до Президента, Андрій
Федорович сказав:
"Шановний Вікторе Андрійови
чу!
Колектив нашого університету
вдячний Вам за Указ, який надає
нам статус національного. Ми
стали Національним університе
том садівництва! І сталось це з Ва
шої доброї волі, так мало бути. Чо
му? Тому що 165 років тому, ще у
1844 році, царським Указом було
створено Головне училище садів
ництва, яке готувало фахівців для
всієї Російської імперії.
Випускників Уманського Голов
ного училища садівництва добре
знали в Європі, про що свідчить
оголошення, опубліковане в 1913
році в журналі "Плодоводство":
"Требуется садовод-заведующий
торговым плодово-декоративним
питомником и практической шко
лой садоводства. Необходима со
лидная теоретическая и практи
ческая подготовка (желательно из
окончивших Уманское училище
садоводства)". Останні слова спра
вили на Віктора Андрійовича осо
бливе враження.
На завершення ректор подару
вав Президентові літопис "Уман
ський державний аграрний уніве
рситет. Історія. Сьогодення. Сла
ветні імена", виданий на честь
165-річчя від дня заснування нав
чального закладу.
Студентки університету в націо
нальному українському вбранні
вручили очільникові держави від
колективу навчального закладу
корзину із запашними плодами,
зібраними в садах університету, і
картину із зображенням "Острова
кохання" знаного дендропарку
"Софіївка".
Незабутні враження від зустрічі
з Президентом України ще довго
наповнюватимуть серця присут
ніх у залі викладачів і студентів
почуттям гордості за свій навча
льний заклад і причетності до
історичної події, учасниками якої
вони були.
ДЕ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ ЦІННОСТІ ЛЮДСТВА
Ольга Гарбар,
директор наукової бібліотеки
Уманського НУС
Наукова бібліотека Уманського НУС – одна з найстаріших бібліотек України. Бібліотека заснована в 1844 р., коли в м. Одеса
при Ботанічному саду було організоване Головне училище садівництва, яке в 1859 р. було переведене до м. Умань.
Майже в самому центрі України, потопаю
чи в зелені садів і парків, розташувалось
старовинне місто Умань. На його околиці, в поє
днаному ландшафтно-архітектурному ансамблі
зі славетною перлиною садово-паркового
мистецтва – Національним дендропарком
"Софіївка", височать корпуси одного з най
старіших навчальних закладів України – Ума
нського національного університету садів
ництва.
У вересні місяці 2009 року Уманський ДАУ
святкував своє 165-ти річчя з дня заснування
та 150ти річчя перебування в місті Умань.
Протягом усього періоду функціонування
навчальний заклад постійно посідає провідне
місце у формуванні аграрної освіти, наукової
думки і культури в центральному регіоні
України. Головним інформаційно-культурним
центром вузу є – наукова бібліотека.
Назва бібліотеки змінювалась залежно від
зміни статусу навчального закладу: 1868 – біб
ліотека училища землеробства і садівництва,
1921 – бібліотека агротехнікуму, 1926 –
бібліотека політехнікуму, 1929 – бібліотека сі
льськогосподарського інституту, 1996 –
бібліотека Уманської сільськогосподарської
академії, 2000 – бібліотека Уманської держав
ної аграрної академії, 2003 – наукова бібліоте
ка Уманського державного аграрного універ
ситету, 2009 – наукова бібліотека Уманського
національного університету садівництва. У
дореволюційний час керували бібліотекою
викладачі за вибором Педагогічної ради учи
лища.
У фондах бібліотеки зберігається багато ви
дань російською, польською, німецькою, фра
нцузькою, англійською мовами. Серед них " O
roslinach, ich utrzymaniu, rozmnozeniu, i zazy
ciu." 1777 року видання, "Ботаніки первона
чальные основанія" Н.М. Амбодика 1795 року
видання, "Беседы о сельском хозяйстве" 1845
року видання, "Курс земледелия" 1837 року
видання та інші. Колектив дбайливо зберігає
наукову літературу з овочівництва, плодів
ництва, ґрунтознавства, праці дослідних ста
нцій, періодичні видання "Вестник Европы",
"Современник", "Отечественные записки",
"Киевская старина" та інші.
За даними директора Головного училища
садівництва М.Є. Софронова, у 1910 р. бібліо
тека нараховувала 20 тис. томів, а напередод
ні Великої Вітчизняної війни їх було 100 тис.
Під час окупації Умані фашистами завідуюча
бібліотекою В. І. Пашина разом з асистентом
кафедри ботаніки В. С. Горячовою, лабора
нтом З.М. Ковальчук, бухгалтером інституту
М.І. Латюком та механіком М. І. Коцюбинсь
ким зібрали найцінніші фундаментальні
видання бібліотеки і заховали їх в одному з
підвальних приміщень, відгородивши цегля
ною стіною. Таким чином була збережена ці
нна література для майбутніх поколінь.
Нині загальний фонд нараховує понад 240
тис. томів наукової, навчальної та художньої
літератури. Щороку бібліотека обслуговує
понад 22 тис. користувачів, яким видає понад
750 тис. книг та інших документів. Активну
участь працівники бібліотеки беруть у захо
дах, які проводяться в університеті.
Бібліотека, як основний культурно-інформа
ційний підрозділ уніве
рситету, велику увагу
приділяє набуттю і роз
повсюдженню культур
них та духовних, мора
льних та етичних цін
ностей серед студент
ської молоді, адже саме
їм творити наше май
бутнє, піднімати куль
турний та інтелектуа
льний рівень держави.
Співробітниками біб
ліотеки проводяться
інформаційні та культурно-масові заходи на
допомогу навчальному та виховному проце
сам. Щомісячно проходять Дні інформації, де
користувачі ознайомлюються з новими над
ходженнями до фондів бібліотеки, а також дні
факультету, кафедр, спеціаліста, аспіранта.
Вже стало традицією у житті університету
проведення інформаційно-масових заходів
(презентацій книг) краєзнавчого характеру.
Наприклад, результатом проведення поети
чного конкурсу серед студентів, викладачів та
співробітників університету став поетичний
збірник "Алеями вічного саду", який успішно
був презентований науковою бібліотекою в
актовій залі нашого університету. Продов
женням поетичних видань були збірки вик
ладачів університету – "Минулому й прий
дешньому" О.В. Лазарєва, викладача кафедри
української та іноземних мов, та "Поетична
геоекологія" С. П. Сонька, професора, прорек
тора з наукової роботи.
Бібліотека активно продовжує впроваджен
ня новітніх інформаційних технологій. Про
водиться комплексна автоматизація бібліоте
чних процесів, поетапно вводяться в дію мож
ливості інформаційнобібліотечної програ
ми "УФД/ Бібліотека", і сьогодні цьому нап
рямку роботи приділяється найбільше уваги.
Електронна БД нараховує понад
80 тис. записів.
Для студентів, професорсько
викладацького складу та співро
бітників бібліотеки 1 вересня
2009 року – День знань – запам'я
тається назавжди, тому що тоді
відбулося урочисте відкриття но
вого корпусу наукової бібліотеки,
який оснащений сучасним обла
днанням. Якість бібліотечних
послуг забезпечують майстри
своєї справи – співробітники
наукової бібліотеки.
Відкриття відбулося за участі
Міністра аграр
ної політики
України, голови
Наглядової ра
ди навчального
закладу Юрія
Мельника; зас
тупника голови
Черкаської обл
держадміністра
ції, заслуженого
працівника сіль
ського господар
ства України Ва
силя Корнієнка;
міського голо
ви, кандидата історичних наук Юрія Бодрова;
ректора університету, заслуженого діяча науки
і техніки України, доктора технічних наук,
професора Головчука Андрія Федоровича та
інших членів Наглядовової ради – керівників
підприємств міста та області.
Стрічку перерізали Міністр аграрної полі
тики, заступник голови облдержадміністрації
та ректор університету.
ФРАНЦУЗЬКИЙ ДОСВІД ОСВІТНЬО-ВИРОБНИЧИХ ВІДНОСИН
Борис Куліковський,
керівник відділу;
Катерина Буглак,
молодший науковий співробітник
НМЦ аграрної освіти
Освіта – трамплін для молодих спеціалістів, щоб вдало працевлаштуватися на виробництві і зробити крок до успішного майбутнього. Але чи задовольняє сучасна аграрна освіта вимоги реальних підприємств? Як наблизити стандарти освіти до очікувань роботодавця? Яким критеріям повинні відповідати навчальні заклади, зміст навчальних планів і програм,
практичне навчання та якість підготовки випускників.
Розширене засідання науково-методич
ної комісії з питань міжнародного спів
робітництва науково-педагогічних праців
ників вищих навчальних закладів МінАП
України, яке відбулося 14 грудня 2009 року на
базі Науково-методичного центру аграрної
освіти, стало приводом для того, щоб озву
чити ще раз питання міжнародної співпраці
та намітити конструктивні пропозиції щодо
їх реалізації. В роботі комісії взяли участь
представники посольства Франції в Україні:
Микола Хоменко,директор НМЦ аграрної
освіти; Жан"Жак Ерве, радник при Мініс7
терстві аграрної політики України, співро-
бітник Індекс-Банку; Мішель Максимович,
аташе з питань співробітництва у галузі
французької мови; представники Вищої націо-
нальної агрономічної школи м. Діжон; Катрін
Констант, начальник Відділу міжнародних
зв'язків; Крістін Ноте, спеціаліст Відділу
міжнародних зв'язків.
Микола Хоменко:
“Приєднання України до Болонської кон
венції загострило питання конкурентоспро
можності аграрної освіти на міжнародному
рівні і вимагає створення радикально нової
атмосфери відносин навчальних закладів з
підприємствами та організаціями різних форм
власності, іноземними фірмами, при реаліза
ції міжнародних програм та проектів.
Реалізація практичних заходів щодо інтегра
ції системи аграрної освіти у загальноевропей
ський освітній простір неможлива без постій
ного моніторингу ринку освітніх послуг, ринку
праці і підвищення якості підготовки фахівців.”
Жан"Жак Ерве:
" Трансформація виробничих структур на
сучасному етапі проходить надшвидко, тому
вони потребують справжніх знавців своєї спра
ви. Але надзвичайно складно знайти високо
класного, скажімо, агронома, який би вмів не
тільки займатися селекцією, але й знав як
впровадити цю ідею у виробництво. Сьогодні
існує настільки великий попит на професіо
налів такого рівня, що деякі виробничники
уже зараз беруть участь в розробці навчальних
програм та планів підготовки фахівців відпо
відно до потреб виробництва.
Необхідно передбачати у навчальних пла
нах, програмах такі компетенції, які б форму
вали потрібний тип фахівця та види робіт, які
він повинен вміти виконувати. Це в подаль
шому позитивно вплине на зміну системи
управління, конструктивно скерує діяльність
як підприємців, так і освітян, визначить май
бутні напрямки у подальшій діяльності. Ефек
тивність співпраці з підприємствами повинна
стати показником рівня побудови навчального
процесу та освіти в цілому. І тому думаю, що
пріоритетним завданням є пошук шляхів спів
праці з підприємствами. У Франції,наприклад,
фінансування підприємством підготовки своїх
потенційних кадрів є обов’язковим."
Пан Ерве порадив членам НМК створити
робочу групу за участю представників підприє
мств для вивчення зарубіжного досвіду роботи
і впровадження його в практику відносин. Для
прикладу він назвав співпрацю з французьки
ми колегами з Діжона (Вища агрономічна шко
ла, Франція), фахівці якої мають великий досвід
співробітництва з підприємствами та ви
пускниками. Такі зв'язки формуються уже біл
ьше 20 років.
Він запевнив, що бажав би й надалі співп
рацювати з аграрними навчальними заклада
ми України у напрямку поглиблення укра
їнськофранцузького співробітництва між
виробничими та освітніми структурами”.
Мішель Максимович:
"Я хотів би, зазначити, що
саме зміцнення зв'язку між осві
тянами та фермерами (візьмемо
таке узагальнене слово), оскіль
ки Україна є, окрім іншого, аграр
ною країною й існує реальна
можливість для України розви
вати своє сільське господарство і
зайняти вагоме місце на світово
му ринку. Для цього потрібно
здійснити технологічний прорив,
для якого необхідна саме відпо
відна освітня підготовка кадрів під
потреби і вимоги найбільших
господарників”.
Катрін Констан:
"Кожні п’ять років інженерні школи у Франції
проходять процедуру акредитації, до процесу
навчання регулярно залучаються виробнични
ки. Обов'язковою складовою підготовки інже
нерів є стажування на виробництві та за кор
доном. Кінцевою фазою навчання є переддип
ломне стажування (триває шість місяців) і під
готовка професійного проекту. Важливою
складовою такого виду стажування (на підп
риємствах Франції чи за кордоном) є обов’яз
кове виконання функцій фахівця або співро
бітника підприємства з наданням можливості
працевлаштування у конкретній виробничій
структурі.
У рамках Болонського процесу в Діжонській
школі ввели "другий рік магістерської підго
товки" для обрання студентами спеціалізації за
типом інженерної підготовки.
Крім цього, кожна з інженерних шкіл має
свою власну стратегію. Наприклад, ми в себе
розробили механізм, який би оптимізував зв’я
зок між навчальними закладами і підприємст
вами. У нас є спеціальний підрозділ, який так
і називається Відділ працевлаштування, тобто
він займається вивченням потреби ринку
праці. Представники цьо
го підрозділу працюють
безпосередньо зі студен
тами і таким чином вони
можуть порадити студен
ту, які теми обрати для
професійного проекту
або допомогти розроби
ти професійний проект.
Такі служби надають до
помогу студентам у під
готовці для успішного
працевлаштування, зай
маються також і питан
нями післядипломної
освіти та виконують до
радницьку функцію що
до виконання професійних проектів – сту
дент отримує підказки щодо того, які йому
ще знання необхідні, щоб правильно викона
ти проект.
У нашій навчальній програмі передбачено
спеціальний модуль, який називається "Вступ
до розробки проекту". Він охоплює цілий рік.
Робота будується таким чином: підприємс
тво, знаючи, що наша школа готує інженерів,
агрономів та інженерів у галузі агрохарчової
промисловості, дає певне замовлення. Нап
риклад, потрібно розробити проект з певної
проблематики. Студенти працюють рік над
розробкою цього проекту як справжні спе
ціалісти. Підприємець може за результатами
цього проекту оцінити наскільки студент від
повідає очікуванням підприємства.
І є ще один засіб посилення зв’язку між
суспільством і навчальним закладом – це так
звана служба спостереження. Вона займається
дослідженням працевлаштування випускни
ків через рік після закінчення ними навча
льного закладу, а потім через три і п’ять років.
Узагалі-то кожна інженерна школа має таку
структуру, але у Діжонській школі знаходи
ться головний центр, який об’єднує всі слу
жби саме аграрних шкіл, а на національному
рівні також існує така служба, яка називаєть
ся CEREQ, яка об’єднує служби всіх навчаль
них закладів. CEREQ проводить дослідження
еволюції професій, тому що самі по собі про
фесії розвиваються, змінюються і виникають
потреби у нових знаннях, компетенціях для
спеціалістів тієї чи іншої галузі. І тому про
водять такі дослідження, аби бути дійсно впе
вненим, що та підготовка, яку отримують фа
хівці, відповідає потребам ринку. І ще один
засіб, який відіграє важливу роль для нав
чального закладу і виробництва, – Асоціація
випускників. Чому важливо співпрацювати з
ними? Перш за все, вони є роботодавцями
для нових випускників. І вони можуть дати
інформацію з перших уст про те, наскільки
змінюється сама професія. Створена така ме
режа випускників школи, і тому ми постійно
знаходимося з ними в контакті і можемо
отримати інформацію щодо змін у професії.
Наприклад, у рамках політики сталого розви
тку виявлено, що з'явилася потреба у створе
нні консультативних центрів – палат, які
надавали б допомогу виробникам. І тому вве
ли таку спеціалізацію, як магістр із громадсь
ких зв’язків щодо сталого розвитку терито
рій і сільського господарства”.
У Франції нині така ситуація, коли у сільсь
кому господарстві задіяно менше виробни
ків, а більше представників служб, які його
обслуговують. Тому діяльність таких дорад
чих центрів спрямована на допомогу обслу
говуючим підприємствам. Ми розробили цю
магістерську програму спільно з партнерами
з Паритек (ParisTech) (ред. Паризький тех
нологічний інститут світового рівня), визна
чивши конкретно ким можуть працювати
люди, які отримали такий диплом”.
Крістін Ноте:
"На бакалаврському рівні теж розроблена
подібна спеціалізація. Розробка здійснюєть
ся Національною комісією професійної сер
тифікації (комісія, яка розробляє зміст навча
льних програм), і керує нею Міністр, відпові
дальний за професійну освіту, котрий підпо
рядковується Державному секретаріату з
працевлаштування. Щоб визнати професію,
для початку потрібно визначити стандарти –
норму – тієї чи іншої професії. Спочатку виз
начаємо типову професію (що типово для
спеціаліста): складають список тих видів дія
льності, які повинен виконувати фахівець.
Потім вивчаємо суто економічні аспекти,
тобто економічну еволюцію підприємства,
контактуємо з різними службами, які також
мають відношення до галузі діяльності, з якою
професія пов'язана, для того щоб визначити
зміст підготовки. Потім робимо харак
теристику, визначаємо місце фахівця в
ієрархії (кому він підпорядковується) і
тривалість навчання. Діяльність, яка була
щойно описана, повинна бути затверджена
представниками підприємств, міністерств і
навчальних закладів. Після цього – наступний
етап – треба визначити, як буде здійснювати
ся оцінка відповідного диплома, тобто
оцінюються ті знання, уміння і навички,
якими повинен володіти спеціаліст. Видають
два переліки того, що повинен знати фахівець.
Перший – загальні знання, другий – суто
професійні. Далі визначають спосіб оцінки:
екзамени, письмова робота… І останнє
– у цей документ вписують
законодавчі акти чи закони, які є
основою для такої характеристики.
Ми також зобов'язані забезпечувати
розвиток змісту цієї підготовки.
Перегляд змісту навчання
здійснюється кожні три роки. При
цьому існує набір індикаторів, який
допомагає дослідити еволюцію
самого виробництва для сучасної
оцінки змісту підготовки. Для
підготовки бакалаврів (як і для
магістрів) створюється служба, яка
проводить дослідження
працевлаштування.. Звичайно, працюємо в
європейському контексті і дотримуємося
вимог ЄС щодо сертифікації випускників.
Національною комісією професійної
сертифікації складений список фахівців,
дипломів, які охоплюють буквально всі галузі
виробництва у Франції. Цей перелік
спеціальностей, професій у Франції можна
знайти в Інтернеті. Це база даних всіх мож
ливих професій. У переліку вказано, наприк
лад, тривалість навчання після середньої
освіти – два роки – і рівень такого фахівця –
керівник, адміністратор середнього рівня. Є
код, який ідентифікує місце потенційного
працевлаштування. Можна знайти в ньому
рубрику "Стандарти після освіти, до дипло
ма", де детально описуються всі види діяльно
сті, очікування від конкретного фахівця.
Надається каталог закладів, у яких проходи
тиме практику студент за цією спеціальністю.
У цій базі даних засвідчується, що диплом
може видаватися з різних підстав. Студент
може скласти класичні стандартні екзамени.
Інший варіант характеризується тим, що
половину навчального процесу студент про
водить у стінах навчального закладу, а поло
вину – на підприємстві, тобто можна отрим
ати свій диплом у рамках післядипломної
освіти.
Особі не обов'язково бути студентом, до
сить скласти іспити для отримання диплома.
Ця форма має назву оцінки набутого досвіду.
Людина приходить, складає іспити, не маючи
статуса студента, тобто доводить, що своїм
професійним досвідом вона набула вже всіх
необхідних компетенцій для отримання
відповідного диплома.. У цьому випадку, дип
лом – це документ, яким можуть користу
ватися роботодавці, для того щоб бачити,
чому навчився спеціаліст, якого вони взяли
на роботу”.
Міжнародний досвід має достатньо інстру
ментів для розробки і впровадження методо
логії освітньо-виробничих відносин. Саме
цей фактор є вирішальним у визначенні сис
теми робочих місць, формуванні бюджету
для забезпечення навчального процесу, виз
наченні розміру заробітної плати для моло
дих, спеціалістів і передбачення кар'єрного
зростання. Ці питання повинні постійно бу
ти в полі зору науково-методичної комісії з
міжнародної діяльності. Для їх реалізації в
рамках українсько-французької співпраці
пропонувався обмін групами експертів з
французької і української сторін.
ДАВНЯ І НАЙПОЧЕСНІША ПРОФЕСІЯ - ХЛІБОРОБ
Петро Іванцов, заступник директора
з виховної роботи
Житомирського АТК
На північній околиці Житомира в мальовничому куточку колишнього маєтку графа Аршевського з 1930 року функціонує
Житомирський агротехнічний коледж.
Який внесок в добробут Батьківщини може
бути більшим, ніж нагодувати свій народ? Не
дарма вся історія розвитку людської цивілізації
свідчить про те, що лише ті країни досягли
швидкого розвитку, які відбудову економіки
починали з сільського господарства і в першу
чергу – з розвитку землеробства.
Навчальний заклад готує висококваліфікова
них фахівців для агропромислового комплексу
країни за 13 спеціальностями (директор коле
джу – кандидат наук з державного управління,
заслужений юрист України Войтенко Архип
Борисович).
Вирує спортивне життя коледжу. Наша спо
ртивна база посіла перше місце в огляді-кон
курсі серед ВНЗ І–ІІ р.а. МінАП України. Ми пи
шаємося призерами міжнародних та Всеукраїн
ських змагань з класичної боротьби, зі спор
тивної аеробіки, міні-футболу. Стало доброю
традицією щорічно проводити спортивні олім
піади на кубок ім. А.Є.Зорі.
Традиційним стало проведення КВК, театра
лізованих вечорів, концертів, турнірів, фести
валів, козацьких розваг, конкурсів та ін.
Художня самодіяльність коледжу багатогран
на. Два народні аматорські колективи – "Чарів
ність" та духовий оркестр студентів коледжу –
стали дипломантами на Всеукраїнському фес
тивалі "Софіївські зорі", брали участь у презен
тації коледжу та творчому звіті на Міжнародній
виставці-ярмарку "Агро2009".
Студентство в усі часи було символом висо
кої духовності й соціальної активності. Один із
проявів цієї активності – студентське самовря
дування. Воно передбачає активізацію ролі сту
дентського колективу, відповідальність кожно
го студента за результат навчання і дозволяє
вирішувати актуальні проблеми в межах своєї
компетентності щодо структури і змісту навча
льновиховного процесу, організації побуту, доз
вілля тощо. За його допомогою виявляються та
реалізуються творчі здібності студентів, роз
виваються моральні якості, здорова ініціатива як
кожного студента, так і колективу в цілому.
А тому в коледжі вже стало доброю тради
цією проводити дні студентського самовряду
вання, коли студенти в ролі дублерів викону
ють обов'язки директора, адміністрації коле
джу, викладачів, вихователів.
В дні студентського самоврядування прово
дяться спортивні змагання, виставка стінних
газет, конкурси, організовується дозвілля для
працівників і студентів коледжу.
В осінню пору після збору врожаю сільсько
господарських культур в коледжі проходить
"Крошенська ярмарка", на якій проводиться
виставкапродаж власних виробів студентів ко
леджу. Виручені кошти від ярмарки використо
вуються для придбання радіоапаратури, ігра
шок, одягу та солодощів для дітей-сиріт в дитя
чих будинках області.
Профспілковий комітет студентів коледжу
організовує благодійні акції по збору коштів,
іграшок та одягу для дітей-сиріт та важкохво
рих дітей. Студенти здійснюють шефську допо
могу ветеранам війни і праці.
В коледжі випускається студентсько-викла
дацька газета "Крошенка", яка у 2009 році зай
няла перше місце в конкурсі серед 42 ВНЗ І–ІІ
р. а. МінАП України.
Студентство навчального закладу є учасни
ками школи ділової активності молодіжної
громадської організації "Платформа ХХІ століт
тя" регіонального проекту розвитку "Срібна ве
жа", в якій здобувають знання з моделювання
власного успіху, ринкових відносин та механіз
му їх функціонування, теорії та практики
ведення ефективного бізнесу, ділового етикету
та культури, розробляють інвестиційні проек
ти та презентують їх перед бізнесменами, бан
кірами, підприємцями.
Всі, хто навчається у коледжі, мають можли
вість не тільки стати фахівцем високого освіт
ньопрофесійного рівня, а й всі можливості для
самореалізації, громадської діяльності, форму
вання як фахівця, так і особистості.
СТОРІНКИ ІСТОРІЇ - СТОРІНКИ ЖИТТЯ
Юрій Цикалюк,
викладач
Мирогощанського аграрного
коледжу
Мирогощанський аграрний коледж в кінці минулого року святкував
свій ювілей – 70 років.
Багато гостей цього дня завітали до
альма-тер. Серед теперішніх пра
цівників та студентів були помітні і колишні
працівники, які сьогодні є пенсіонерами,
випускники, які ще зовсім недавно закінчили
навчальний заклад і ті, що навчались у до
воєнні роки. Для всіх цих людей навчальний
заклад став рідною домівкою і частинкою
їхньої душі. У вестибюлі головного корпусу
була розгорнута виставка фотографій, де
відобразилась історія навчального закладу і
людей, які цю історію творили.
На урочистій лінійці з привітаннями вис
тупили: заступник директора Науково-ето
дичного центру аграрної освіти Угнівенко
Тамара Миколаївна, представники районної
і обласної держадміністрацій, які свого часу
теж були нашими студентами, народні депу
тати, делегації навчальних закладів Рівнен
ського державного аграрного коледжу, Рів
ненського автотранспортного технікуму,
Млинівського державного технікуму ветери
нарної медицини, Вишнянського коледжу
Львівського Національного аграрного універ
ситету, Полонського аграрного ліцею, Дубе
нської філії Відкритого міжнародного
університету розвитку людини "Україна", Ду
бенського медичного коледжу, Дубенського
коледжу культури та мистецтва Рівненського
державного гуманітарного університету. Не
залишились поза увагою і колишні випуск
ники, які нині очолюють потужні аграрні
підприємства Рівненщини, це Давид Олек
сандрович Шварц (ДП "Мирогощанський
іподром") і Варфалюк Володимир Олександ
рович (агрокорпорація "Крупец").
Сьогодні навчальний заклад має гарні сві
тлі аудиторії, оновлені кабінети і лабораторії
і упорядковану територію навколо навчаль
них корпусів. Але так було не завжди. Сільсь
когосподарським технікумом, тобто серед
нім навчальним закладом, він став у перед
воєнні роки, а точніше – 1939 року. Саме у
жовтні 1939 року, на базі рільничої школи
був заснований Дубенський технікум ріль
ництва. Відкрита одна спеціальність – "Агро
номія". Першим директором був Дмитро
Гуменюк. Матеріально-технічна база тодіш
нього технікуму була дуже скромною – бри
чка та кілька ваг із шальками. Навчальний
корпус розташовувався в Дубні, а учбове гос
подарство – у селі Смордва Млинівського
району. У 1939 році в технікум вступило 60
студентів. І ці студенти мали тоді освіту
п'ятьшість класів. Учні й викладачі були
майже одного віку. З самого початку ство
рення технікуму викладачі зустрілися з зна
чними труднощами. Навчальні програми –
відсутні, деякі викладачі розмовляли тільки
польською мовою, а деякі підручники були
надруковані російською мовою. Не дивлячись
на труднощі, в травні 1941 року на першому
курсі налічувалось 58 студентів, з них 24 відмі
нники, на другому – 44, з них 24 відмінники.
Але всі райдужні мрії зруйнувала Друга сві
това війна. Вже 25 червня 1941 року на тери
торію закладу увірвалися фашисти. Горіли
облиті чорнилом документи, охоплені вог
нем, шелестіли книги Т. Шевченка, Ф. Міл
лера, І. Франка і І. Гете. Можливо зі споруд за
лишилися б лише руїни, але ситуацію вряту
вав викладач німецької мови Мар'ян Вжосек,
пояснивши, що марна справа шукати тут ра
дянських солдатів. Тут навчаються студенти
рільники – ті, хто обробляє землю.
Навчальну діяльність заклад знову відно
вив аж у 1944 році. Видано розпорядження
про організацію підготовчих курсів для де
мобілізованих воїнів, що поверталися з фрон
ту. Їх зараховували на заочне відділення, за
безпечували стипендією,
одягом і взуттям. 4 листопада
1945 року відбувся перший
випуск 11 агрономів. У
1946/47 навчальному році
навчання почали проводи
ти у приміщенні палацу гра
фині Шувалової. Тут розміс
тилися кабінети рослинни
цтва, ботаніки, механізації,
фізики, хімічна лабораторія,
а також бібліотека, яка налі
чувала 2,5 тисячі примірни
ків книг. З повоєнною відбу
довою також посиленими
темпами розширювалася ма
теріально-технічна база технікуму, а з нею –
і перелік спеціальностей, з яких велася під
готовка фахівців. Учбове господарство нара
ховувало 100 га орної землі, трактор, двоє
коней і два вози. У 1952 році в технікумі
відкрито відділення механізації сільського
господарства.
Минали роки. Змінювались керівники тех
нікуму, викладачі, студенти. Але кожен робив
свій вклад в розвиток навчального закладу.
Зокрема це: Ф. Чернігов, А.Чайковський,
Ю.Лісовицький, П.Вітер, П.Ядуто, М. Бонда
ренко, Н. Савчук.
І ось у 1964 році на базі Дубнівського сільсь
когосподарського технікуму та радгоспу "Ми
рогощанський" було створено Мирогощан
ський радгосп-технікум. Керівником його стає
В. Лисов, пізніше Ф. Плисак, тоді П. Плужніков.
Навчальний корпус знаходиться в м. Дубно,
а навчально-виробнича база неподалік у с.
Мирогоща. Згодом технікум очолює Івашкі
вький Володимир Федотович. Саме при ньо
му розпочато будівництво споруди для тех
нікуму, студентських гуртожи
тків, їдальні, дитсадка. Це зай
має довгих 10 років.
У 1974 році Мирогощансь
кий радгосп-технікум святкує
новосілля, Цього ж року від
крито ще один відділ – зоотех
нічний.
У 1975 році директором рад
госпутехнікуму призначено
Маніковського С.З. Він очолює
навчальний заклад впродовж
тридцяти років. Саме завдяки
йому коледж зазнав великих
змін і розквіту, здобув визнан
ня в Україні і за її межами. Змін
зазнає не лише навчальний
заклад, а й село в якому він роз
ташований. З'являються нові вулиці (Студен
тська, Молодіжна, Садова, Лугова), прокла
дається асфальт, реорганізовується кафе,
школа мистецтв, будується школа, обживає
ться територія студентського містечка. У
1990 році відкривається нове відділення еле
ктрифікації, а у 1995 році Мирогощанський
радгосп-технікум реорганізовано у Мирого
щанський аграрний коледж (МАК).
Добрі традиції зберігає і розвиває дирек
тор Шварц Давид Олександрович, який оно
влює будівлю коледжу, зміцнює і продовжує
міжнародні зв'язки з колегами-аграріями.
Сьогодні Мирогощанський аграрний ко
ледж – це великий навчальний заклад, відо
мий у всій Україні та за її межами. Ми маємо
міцну матеріальну базу, 200 га орної землі
для проведення практичних занять, вироб
ничу ферму, два навчальних корпуси, 45 доб
ре обладнаних кабінетів і аудиторій, два кор
пуси для лабораторних і практичних занять,
бібліотеку з читальним залом, два комп'ю
терних класи, електротехнічний полігон,
три гуртожитки. Ми – єдиний аграрний на
вчальний заклад в Україні, який
має спеціалізацію по тренінгу і
використанню рисистих і вер
хових порід коней. Гордістю ко
леджу є спортивний комплекс
зі стадіоном, тренажерним та
спортивним залами, плаваль
ним басейном. Тут студенти
займаються в різних спортив
них секціях. Наша команда з
вільної боротьби цьогоріч зай
няла перше місце в змаганнях
між навчальними закладами.
Студенти беруть участь у спо
ртивних змаганнях з конярс
тва і кінного спорту як в Украї
ні, так і за її межами. Саме в нас
є чудовий музейний комплекс з музеєм села
і навчального закладу, музеєм бойової слави і
етнографії, якому ще у 1986 році присвоєно
звання "Народний". Нещодавно відсвяткував
своє 30-річчя аматорський хор викладачів і
працівників коледжу, який гордо носить
звання "Народний". Сьогодні коледж серйоз
но працює над підвищенням фахового рівня
викладачів і студентів. Урізноманітнюються
форми роботи з студентами, продумуються
інтерактивні методи роботи. Найголовніше
у них не тільки повернення до традицій з
новим розумінням їх значимості. Вертепи,
пасхальні візерунки, квіткові феєрверки і
барви осені, фантастика флористики і вис
тавки шитва, козацькі забави й аукціони
професій. Одне тільки свято зустрічей весни
давно переросло в районне, чи й обласне, бо
збирає людей з усієї округи.
Коледж розуміюче підбадьорює кожного,
хто хоче розкрити свої таланти (Тетяна Гай
чук, скажімо, стала професійною співачкою,
Микола Огородник – майстром народної
творчості). Звання двічі Героя Соціалістич
ної Праці присвоєно Плютинському Воло
димиру Антоновичу.
Лише у цьому році в коледжі навчається
908 студентів на стаціонарній формі на
вчання і 350 на заочній.
За ці роки склався злагоджений, нова
торський колектив зі 102 педагогів, серед
яких – 51 спеціаліст вищої категорії, 11 осіб
мають звання викладач-методист, 1 старший
викладач, 1 заслужений працівник освіти
України (Романів В.В.), 2 відмінники освіти
(Мартинюк А.А., Глущук М.П.)., 3 особи мають
відзнаку "Знак Пошани". Приємно відзначи
ти, що у рідні стіни повернулись працювати
викладачами 37 наших випускників.
За 70 років свого існування навчальний
заклад підготував 21134 дипломованих спе
ціалістів сільського господарства, які пра
цюють в усіх куточках нашої країни і за її ме
жами, примножуючи своєю працею славу
нашого навчального закладу. Не вистачило б
цілої книги назвати всіх випускників, які
досягли значних успіхів у житті завдяки
отриманій професії. Пишаємося своїми кра
щими випускниками, чия трудова діяльність
забезпечує безперервну роботу аграрного
комплексу.
Коледж живе цікавим життям, попри всі
складнощі він є взірцем організації навча
льновиховного процесу, створює необхідні
умови для успішної підготовки висококва
ліфікованих фахівців сьогодення. Маючи
перевірений творчий потенціал викладачів,
сучасну матеріальну базу, міцні зв'язки з
виробництвом і досвід у підготовці кадрів
молодших спеціалістів, колектив коледжу
сміливо дивиться у майбутнє.
ЯК ПОТРІБНО ГОТУВАТИ ЛІКАРІВ ЛЮДСТВА
Ірина Антонік,
старший
науковий співробітник
НМЦ аграрної освіти
18 грудня 2009 року у Науково+методичному центрі Міністерства аграрної політики України було проведено нараду щодо
реалізації рішень "круглого столу" від 7 листопада 2008 року провідних фахівців виробництва, науковців і науково+
педагогічних працівників за напрямом підготовки "Ветеринарна медицина”.
У нараді взяли участь Віталій
Башинський, заступник Го
лови Державного комітету вете
ринарної медицини України,
Анатолій Подгаєцький, заступ
ник директора Департаменту
аграрної освіти, представники
Науково-методичного центру
аграрної освіти, Національної
академії аграрних наук, провідні
фахівці виробництва, декани ви
щих навчальних закладів з підго
товки фахівців напряму "Ветери
нарна медицина", студентство.
Однією з ланок у національній
системі вищої освіти, що потре
бує нових вимог, є практична
підготовка фахівців з ветеринар
ної медицини, яка забезпечить
фахове удосконалення, поглиб
лення, розширення професійних
знань, умінь і навичок набуття
практичного досвіду та індивід
уальне самостійне навчання май
бутніх фахівців ветеринарної
медицини.
У рамках заходу були розгляну
ті питання трансформації освіти
і науки у виробництво та форму
вання корпоративних взаємови
гідних зв'язків. Особливу увагу
було приділено питанню підви
щення якості підготовки фахів
ців для агровиробництва та наго
лошено на необхідності внесен
ня змін до навчальних планів і
програм, покращення практич
ної підготовки студентів та забез
печення стажування викладачів у
сучасних ветеринарних клініках
України та за кордоном.
Віталій Башинський, заступ"
ник Голови Державного комі"
тету ветеринарної медицини
України
"У сучасній системі освіті сьо
годні відбуваються значні зміни,
а на законодавчому рівні запро
поновано нововведення, які ма
ють змістити акценти в освіті на
контроль за якістю та надати усій
системі прозорості та об'єктивно
сті. Однією з важливих проблем є
нестача висококваліфікованих
кадрів. На сьогодні є питання
стосовно освіти безпосередньо з
урахуванням вимог нового часу.
Одне з них – підвищення прак
тичної підготовки не тільки май
бутніх фахівців а й науковопеда
гогічних працівників. В Україні
нині започатковано новий про
ект Twinning з питань надання
допомоги українській ветерина
рній службі для покращення пра
вових і технічних аспектів сис
теми контролю за безпечністю
харчових продуктів, який фінан
сується Європейським Союзом. У
рамках проекту проводиться під
вищення кваліфікації ветеринар
них спеціалістів щодо покраще
ння правових і технічних аспе
ктів системи контролю за без
печністю продуктів харчування
згідно зі стандартами ЄС.”
Микола Цвіліховський, го"
лова НМК напряму "Ветерина"
рна медицина"
"В Україні діють 23 аграрні ВНЗ
ІІІ–ІV рівнів акредитації, із них
12 готують фахівців за напрямом
"Ветеринарна медицина".
Ситуація на межі століть така,
що молодому фахівцю в його
професійній діяльності завжди
потрібно застосовувати знання
не тільки за фахом, але й в інших
галузях. Тому важливим аспектом
оптимізації підготовки у вишах
нині є посилення практичної
спрямованості навчання, необ
хідність випуску, насамперед,
широкопрофільних фахівців, які
володіють у той же час ґрунтов
ними вузькоспеціальними зна
ннями і навичками. Однак го
ловним напрямком у підготовці
фахівців у вищій школі стає
орієнтація не тільки на профе
сійну, але й особистісну складову,
що дозволить випускнику ВНЗ,
відповідно до змін у сфері тру
дових відносин, за необхідності
виявляти ініціативу, гнучкість, са
мовдосконалюватися та ін. По
легшити ситуацію на ринку пра
ці до деякої міри зможуть нові
підходи до формування замовле
ння на фахівців з вищою ветери
нарною освітою".
Анатолій Подгаєцький, зас"
тупник директора Департаме"
нту аграрної освіти, науки та
дорадництва МінАП України
"Підготовка фахівців ветерина
рної медицини потребує багато
профільного підходу. Йому пот
рібні знання з основ інформатики,
юриспруденції, менеджменту, мар
кетингу, економіки, фінансування,
особливо, якщо це приватний лі
кар ветеринарної медицини”.
Василь Наумчук, заступник
начальника Головного упра"
вління ветеринарної меди"
цини Київської області
"Підготовка сучасних спеціа
лістів з ветеринарної медицини
значно міцніша, ніж 40 років то
му. Звичайно, матеріальна база
вишів дещо застаріла. Тому роз
виток практичної підготовки у
ВНЗ галузі повинен базуватися
на виробничій базі провідних
підприємств України і зумовлю
вати широке залучення провід
них фахівців галузі до підготовки
студентів. Доцільно проводити
навчання в аграрних центрах, ве
теринарних клініках, де є нова
техніка та технології, які будуть
інтегрувати науковий потенціал
ВНЗ і виробничу базу”.
Олександр Хавін, випускник
ВП НУБіП України "Немішаїв"
ський агротехнічний коледж"
"Перебуваючи на стажуванні
за програмою Global Outreach /
Experience International, впевни
вся, що на заході ветеринар – це
одна з найуніверсальніших, ви
сокооплачуваних і престижних
професій. Ветеринарну освіту за
кордоном можна здобути в спе
ціалізованих університетах і ко
леджах, однак це досить склад
ний і дорогий процес. Вартість
одного року навчання на ветери
нарному факультеті може дося
гати 25–40 тисяч доларів США.
Велику частину навчального
процесу в університеті штату Ке
нтуккі, що готує ветеринарних
фахівців, складає самостійна ро
бота студентів. Особливо важли
вим є те, що під час підготовки
майбутніх ветеринарів основний
акцент ставиться на практику, а
не на теорію, як у нас. Лаборато
рії для навчання студентів осна
щені сучасною технікою, підруч
никами, електронними доповне
ннями, звичайно, у нас зміни в
цьому напрямі незначні. Цікаво
відмітити, що навчальні підруч
ники містять актуальну, сучасну
інформацію, яка, на жаль, у нас
відсутня.
Студенти вишів в обов'язково
му порядку проходять стажуван
ня під час навчання. Під час ста
жувань, найчастіше оплачуваних,
студенти одержують те, чого ча
сто не вистачає молодим фахів
цям – досвід”.
Микола Хоменко, директор
НМЦ аграрної освіти
"Однією з концепцій Болонсь
кого процесу є навчання протя
гом усього життя. Якість освіти –
вимога сьогодення, яка залежить
не тільки від навчальних планів,
підручників, матеріальнотехніч
ної бази, а й від підготовки викла
дача до корпоративної роботи зі
студентами. Політика уважного
ставлення до молодого поколін
ня викладачів, які приходять у пе
дагогічні колективи і поки що не
мають практичного досвіду, орга
нізація їх стажування на вироб
ництві забезпечуватиме стабіль
ність роботи навчальних закла
дів, збереження кадрів, надавати
ме час для виваженого пошуку
альтернативи на майбутнє".
Нарада відбулась у формі жва
вої дискусії, під час якої учасники
змогли обмінятися думками і
досвідом, посперечатися з актуа
льних питань.
Присутні відмітили, що саме
практична підготовка стане кри
терієм успіху, ефективності сис
теми підготовки ветеринарних
фахівців. Вимагаючи від вищих
навчальних закладів досвідчених
спеціалістів своєї справи, агро
промислові ветеринарні лабора
торії, високотехнологічні клініки
можуть реалізувати і власну про
граму адаптації молодих фахів
ців у реаліях агробізнеса.
Тамара Євдокімова,
викладач;
Микола Мельник, заступник директора з
навчальної роботи
Олександрійського технікуму
Білоцерківського НАУ
Головною метою національного виховання студентської молоді є формування свідомого громадянина – патріота Української
держави, активного провідника національної ідеї, представника української національної еліти.
Саме про це йшла мова в Олександрійсько
му технікумі Білоцерківського НАУ 10 гру
дня минулого року під час семінару голів рад
студентського самоврядування та заступників
директорів з виховної роботи аграрних закладів
освіти Одеської, Миколаївської та Кіровоградсь
кої областей. До Олександрії прибули делегації
із Одеси, Ізмаїла, Білгород-Дністровська, Петрів
ки, Вознесенська, Кіровограда, Бобринця, Ком
паніївки.
На семінарі були розглянуті питання про про
ведення у 2009–2015 роках Всеукраїнської мо
лодіжної акції "Пам'ятати. Відродити. Зберегти"
(Указ Президента України від 27 квітня 2009
року). Відбувся круглий стіл на тему "Роль студе
нтського самоврядування в реалізації Концепції
національного виховання студентської молоді,
затвердженої рішенням колегії МОН від 25 чер
вня 2009 року".
Дуже сподобались всім учасникам методичні
розробки та фотолітописи позааудиторних ви
ховних заходів, що проводяться викладачами та
кураторами студентських груп в технікумі про
тягом багатьох років. Ці заходи і вся виховна ро
бота зосереджена на ідеях в творчості великого
педагога сучасності, нашого видатного земляка
В.О. Сухомлинського. В цьому плані технікум
тісно співпрацює з Олександрійським педаго
гічним коледжем ім. В.О. Сухомлинського.
Як результат співпраці двох навчальних закладів
з'явився новий навчальний посібник – хрестома
тія диктантів "Виховай в собі людину" за твора
ми В.О. Сухомлинського. Це збірник текстів за
напрямами виховної роботи та для досконалого
володіння державною мовою. Посібник вміщує
480 текстів-переказів, укладених за творами
В.О.Сухомлинського і передбачений для вищих
навчальних закладів І–ІV рівнів акредитації.
Укладачами посібника є викладач економічних
дисциплін Олександрійського технікуму Білоцер
ківського НАУ, призер регіонального конкурсу
"Куратор року – 2006" Тамара Євдокімова та викла
дачметодист української мови Олександрійсь
кого педагогічного коледжу Віра Чалапко.
Вивчаючи педагогічну спадщину В.О. Сухом
линського, долучившись до матеріалів Педаго
гічно-меморіального музею Павлиської школи
імені В.О. Сухомлинського, укладачі цього нав
чального посібника-хрестоматії хотіли б доне
сти до молоді, майбутніх спеціалістів думку про
те, що багатим джерелом творчості великого пе
дагога була народна педагогічна мудрість, най
кращі виховні традиції людей праці.
Тамара Євдокімова розповіла про використа
ння спадщини нашого земляка В.О. Сухомлин
ського у виховному процесі. А потім відбулася
екскурсія до музею великого педагога в селище
Павлиш. Учасники семінару поклали квіти на
могилу, заслухали цікаві спогади племінниці
Т.І. Орел-Сухомлинської, захоплюючу розповідь
директора музею про життя і діяльність Василя
Олександровича, про його методи роботи з
дітьми і вчителями, про ту чудову атмосферу
взаєморозуміння дітей і педагогів, яка панувала
в цій школі за життя Сухомлинського.
З чудовими враженнями від почутого і
побаченого від'їжджали учасники семінару по
домівках.
Ніна Овчарук,
викладач
ВП НУБіП України “Немішаївський
агротехнічний коледж”
"Людина оцінюєть+
ся тим, як вона корис+
тується владою".
Мудрець Питтак
Борис Григорович Да
виденко народився 7 січ
ня 1937 року в с. Калинів
ка Лосинівського району
Чернігівської області в
сім'ї службовців. Після
закінчення Макіївської
середньої школи працю
вав у колгоспі ім. Калініна.
З 1955 по 1960 рр. навчався в Українській
Академії сільськогосподарських наук на вете
ринарному факультеті. Після закінчення навча
ння працював на посаді ветеринарного лікаря
колгоспу "Комуніст" Макарівського району
Київської області.
Педагогічну діяльність розпочав викладачем
Тульчинського ветеринарного технікуму, яку
продовжив на посаді заступника, а згодом –
директора цього ж навчального закладу.
У 1971 р. наказом № 174к Міністерства сіль
ського господарства УРСР призначений заступ
ником директора з навчальної роботи Неміша
ївського радгоспу-технікуму, в якому працює і
понині.
Будучи на керівних посадах, зумів налагоди
ти ділові стосунки з керівними особами різного
рівня, що позитивно позначилося на вдоско
наленні навчально-виховного процесу та пок
ращенні іміджу навчального закладу. І до тепе
рішнього часу він зумів зберегти добрі стосун
ки, що свідчить про його мудрість та диплома
тичність.
У нього перспективне бачення майбутнього.
Він вірить у людей, за можливості намагається
допомогти. У нього високі вимоги щодо
самооцінки, реально оцінює свої можливості,
не приховує слабкі сторони, вміє визнавати по
милки. Бажання допомогти людям, самостверд
жуватися є його щирим бажанням. Ці якості
цінять колеги та студенти.
За словами Теодора Рузвельта: "Знання того,
як вживатися з людьми – це найважливіший і
єдиний інгредієнт в формулі успіху". Борис
Григорович вирішує це питання просто, тому
що позитивно ставиться до всього, до чого при
четний. Спілкуючись, звертає увагу на почуття
людей, з повагою відноситься до співрозмов
ника, незалежно від того, чи це студент, чи
керівна посадова особа.
Педагогічної майстерності досяг завдяки
сучасним підходам та активним методам спів
праці, які він застосовував під час педагогічної
діяльності. Як викладач, при організації навча
льнопізнавальної діяльності студентів, застосо
вував методи, спрямовані на передачу і засвоєн
ня студентами знань, формування умінь та
навичок. Особливо цікаво проходили лекції з
"Організації ветеринарної справи", на яких сти
мулював пізнавальну діяльність студентів шля
хом пояснення ситуації новизни у роботі фа
хівців ветеринарної медицини, під час виріше
ння виробничих ситуацій опирався на практи
чний досвід.
Проводячи заняття циклу ветеринарної меди
цини – "Патологічна анатомія", "Фармакологія",
"Внутрішні незаразні хвороби" та ін., викорис
товував виробничопрактичні та проблемні
ситуації, різні форми та методи підвищення
активізації студентів на заняттях.
Із методів контролю знань часто використо
вував метод самооцінки, який засвідчував успі
шний результат знань студентів.
Борис Григорович брав участь у розробці
нині діючого навчального плану та програми з
технологічної та переддипломної практики із
спеціальності "Ветеринарна медицина", він є
автором багатьох навчальнометодичних
матеріалів.
1997-2000 роки – член науково-методичної
комісії із спеціальності "Ветеринарна медици
на" при факультеті ветеринарної медицини
Національного аграрного університету.
За плідну працю у вихованні молодого поко
ління та підготовці фахівців ветеринарної ме
дицини вручено державні нагороди: медаль "За
сумлінну працю", "Ветеран праці", трудову відз
наку "Знак пошани".
Мудрий, скромний, поважний, добрий – він
виконує в цьому житті велику місію, яка прояв
ляється у вмінні віддавати знання, уміння, навич
ки, позитивну енергетику своїм колегам і
студентам.
Хочеться побажати міцного здоров'я, жи
ттєвого й трудового довголіття шановному Бо
рису Григоровичу.
Віктор Крошка,
директор
Тальянківського технікуму
Уманського НУС
Не кожен навчальний заклад, а тим
більше розташований в селі чи невелико+
му районному центрі, може похвалитись
гарною спортивною базою, гарним му+
зеєм, відповідною базою військово+пат+
ріотичного виховання.
А у Тальянківському технікумі Уманського
НУС є обладнаний стадіон, один із кращих в
області спортивний зал, тренажерний зал; гім
настичні містечка, спортивні майданчики. кім
натамузей бойової і трудової слави.
За створенням цієїї бази та використанням у
навчальновиховному процесі звичайно стоять
люди. Це гордість навчального закладу, викла
дачі з 30-40-річним педагогічним стажем: ке
рівник фізичного виховання, майстер спорту
СРСР, відмінник аграрної освіти Володимир
Іванович Стеценко, викладач дисципліни "За
хист Вітчизни", викладач вищої категорії, ма
йор запасу Іван Пилипович Карпець, ветеран
праці, голова ради ветеранів с. Тальянки, дирек
тор музею Микола Харитонович Василик, вик
ладач вищої категорії, відмінник освіти Укра
їни, відмінник аграрної освіти, керівник студії
"Одкровення" Сергій Сергійович Тихолоз.
Завдяки невтомній роботі колективу викла
дачів фізичного виховання за останні п'ять років
серед студентів технікуму підготовлено десять
кандидатів у майстри спорту, одинадцять першо
розрядників та одну тисячу сімсот сімдесят один
спортсмен масових розрядів. На спортивній базі
навчального закладу проводяться різні змагання
обласного, районного рівня, різні турніри. Гостя
ми змагань в 2008–2009 роках були уславлені
спортсмени – майстер спорту СРСР, тренерсе
лекціонер збірної Росії з волейболу П.В.Сатанів
ський, олімпійська чемпіонка Стелла Захарова,
заслужений майстер спорту Віктор Хлус.
А основне, чим може гордитись навчальний
заклад, є те, що щоденно в позаурочний час на
спортивних, гімнастичних майданчиках, в тре
нажерному та спортивному залі з 16 до 21 го
дини можна спостерігати за заняттями фізич
ною культурою та спортом 60–100 юнаків та
дівчатстудентів.
Є в навчальному закладі і належна база для
вивчення дисципліни "Захист Вітчизни". Добре
обладнані аудиторія, майданчики стройової під
готовки, тир. Тісно налагоджена робота з райо
нним військовим комісаріатом.
Не залишаться байдужими після відвідування
музею бойової і трудової слави ні студенти, ні
співробітники, ні гості.
У музеї, створеному ветераном Великої Віт
чизняної війни Дмитром Дмитровичем Моль
дерфом, нині примножено матеріали ветера
ном праці Миколою Харитоновичем Васили
ком. Зібрано багатий матеріал історії ратних та
трудових подвигів земляків, співробітників і ви
пускників технікуму. Навчальний заклад гордить
ся випускниками: генералмайором, Героєм Укра
їни М.К. Дерев'янком, генералом І.І. Дудченком,
воєначальниками, видатними науковцями.
Не залишають байдужими твори студії худо
жнього слова "Одкровення" під керівництвом
С.С. Тихолоза на військовопатріотичну тема
тику. Студія працює та виховує в навчальному
закладі ось уже 25 років.
Завдяки ентузіазму та творчій роботі таких
людей, всього педагогічного колективу у нав
чальному закладі, крім професійної підготовки
сільськогосподарських кадрів, готують до жит
тя сильних духом та тілом патріотів рідної Землі, рідної Вітчизни.
ІЗ СПОРТИВНОГО ЖИТТЯ КОЛЕДЖУ
Наталя Жаровська,
керівник фізичного виховання;
Віталій Звіздак, викладач
Борщівського агротехколеджу
Серед вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації
Міністерства агрополітики України Борщівський агротехнічний
коледж (директор Ярослав Васильович Козій) входить у десятку
кращих.
Досить потужна матеріальна база та ви
сококваліфікований педагогічний пер
сонал є одним з головних чинників навчання
та виховання студентської молоді.
Складовою рейтингової оцінки діяльності
навчального закладу є спортивномасова ро
бота, яка асоціюється навчальною та позаау
диторною діяльністтю. Заняття з фізичного
виховання проводяться на високому фахово
методичному рівні. Систематичними є також
заняття у спортивних секціях, яких налічує
ться дев'ять. Досить різноманітною є палітра
спортивного життя. Серед студентських груп
протягом навчального року проводяться
змагання та турніри з різних видів спорту.
Вже традиційними стали Дні здоров'я, спор
тивний вечірконкурс, присвячений Дню
захисника Вітчизни, свято спортивної слави
"Той не козак, що отаманом не мріє бути", осі
нній та весняний легкоатлетичні кроси,
першість агротехколеджу з футболу, міні
футболу, волейболу, настільного тенісу, лег
кої атлетики, товариські зустрічі та матчі.
Студенти Борщівського коледжу неодно
разово брали участь у Всеукраїнських фіна
льних змаганнях спортивних ігор з волейбо
лу серед аграрних ВНЗ І–ІІ р. а.
Під керівництвом тренера з
волейболу, викладачамето
диста Гищука З.С. команда
юнаків була бронзовим при
зером цих ігор.
Відбором у спортивну се
кцію та тренуванням з легкої атлетики
займається майстер спорту з лижного бігу,
член збірної команди області – Остафійчук
П.В. Кросмени демонструють успішні результа
ти і займають призові місця на обласних змага
ннях.
Цього року кафедру фізичного виховання
поповнив молодий перспективний викладач,
тренер з футболу Фаринюк П.М., який влас
ним прикладом виховує у студентів любов до
спорту.
Пропаганда фізичної культури, здорового
способу життя займає чільне місце у житті
коледжу. Всі спортивні заходи проводяться
масово і в урочистій обстановці.
Сучасним вимогам та стандартам відпові
дає спортивна база коледжу. В оглядіконку
рсі серед ВНЗ І–ІІ р.а. Мінагрополітики Укра
їни спортивноматеріальна база посіла друге
місце. До послуг студентів –
великий спортивний зал,
зал для боротьби, боксу,
тенісний та тренажерний
зали, готель з п'ятьма зруч
ними номерами.
Під відкритим небом, на
чистому повітрі із великим
задоволенням студенти зай
маються на двох гімнас
тичних майданчиках із
двадцятьма тренажерами.
Майданчик із штучним
покриттям служить для за
нять спортивими іграми.
Ніколи
не пустують велике і мале футбольні поля.
Таке матеріальне забезпечення дає можли
вість залучати велику кількість студентів до
занять фізичними вправами. Наш спортив
ний комплекс є чудовою базою для проведе
ння свят та фестивалів. Неодноразово його
послугами користуються підприємства та
організації регіону для проведенння спорти
вних змагань, спартакіад, турнірів. У 2009
році тут відбувся Всеукраїнський фестиваль
"В Борщівському краї цвітуть вишиванки". У
програмі фестивалю – волейбольний турнір,
в якому взяли участь команди області, теніс
ний турнір – для всіх бажаючих, змагання з
шахів та шашок. Вже традиційно на Борщів
щині проходять зональні ігри з волейболу
серед вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів
акредитації Мінагрополітики України. Кафе
дра фізичного виховання підтримує тісний
зв'язок з районним товариством " Колос", ди
тячоюнацькою спортивною школою.
Адміністрація коледжу ініціює, направляє,
контролює оздоровчу і спортивномасову
роботу, вказує на шляхи її удосконалення.
Нині актуальними є завдання залучення
молоді до занять, підвищення рівня майстер
ності збірних команд з різних видів спорту,
удосконалення методики навчальних і тре
нувальних занять.
За повідомленням прес-служби
Луганського НАУ
Шість студентів і один аспірант Луган
ського національного аграрного уні
верситету стали володарями іме
нних стипендій Луганської обла
сної ради.
Урочистий захід щодо вручен
ня іменних сертифікатів на здо
буття стипендій відбувся в колон
ному залі Луганської обласної ра
ди і зібрав 111 найталановиті
ших і успішніших учнів шкіл, гім
назій, ліцеїв, ПТНЗ, студентів ВНЗ
I–IV рівнів акредитації, аспіран
тів. За успіхи в навчанні, науці,
творчості, громадській діяльно
сті студенти ВНЗ III–IV рівнів
акредитації зможуть отримувати
фінансове заохочення у розмірі
530 грн. щомісячно протягом
всього 2010 року, а аспіранти мо
жуть розраховувати на 600 грн.
Студенти, кандидатури яких
були подані від Луганського НАУ
на присудження стипендії обл
ради, талановиті в різних сферах діяльності.
Успіхи аспіранта кафедри економіки і управ
ління трудовими ресур
сами Олексія Родіо
нова були визнані ще
в 2008 році, коли він
був відмічений грамо
тою Луганської обл
держадміністрації
"Студент року". Нині
Олексій займається
розробкою організа
ційноекономічного
механізму залучення
фінансових інвести
цій переробними під
приємствами АПК, а
результати його нау
кової діяльності опуб
ліковані у понад 20
наукових статтях.
Новий рік студенти Луганського націо
нального аграрного університету зус
тріли з гарним настроєм, зібравшись на гру
Великого кубка КВК. На сцені зустрілися
найсильніші команди – команда будівельно
го факультету "Лікуй, Вадик!" і команда фа
культету харчових технологій "Фарш". Окрім
заявлених учасників, новорічний настрій на
сцені піднімали вокальний жіночий ан
самбль "Ноктюрн", народний ансамбль баль
ного танцю "Натхнення" і збірна КВК Луган
ського НАУ – чемпіони аграрної ліги КВК
України, чемпіони Луганської студентської
ліги – "ДТП".
Обидві командиучасники яскраво заявили
про себе, і в новому році, у луганчан з'явиться
можливість їх бачити не лише на сцені Палацу
культури Луганського національного аграрно
го університету. Так, наприклад, команда "Лі
куй, Вадик!" вже відібрана до складу Луганської студентської ліги КВК.
|
|