|
|
Кадровий потенціал є важливим стратегічним фактором, що сприяє успіху виробничої діяльності будь-якого підприємства. Внаслідок впровадження інтенсивних технологій на базі високопродуктивної техніки чисельність населення, зайнятого в сільськогосподарському виробництві зменшується, проте значно зростають вимоги до кваліфікації фахівців, підготовку яких повинна забезпечувати система аграрної освіти.
Стан та основні напрями кадрового забезпечення завжди були в центрі уваги Міністерства аграрної політики, в галузі постійно проводиться робота з оновлення кадрового потенціалу на селі.
Протягом п'яти років здійснювалися заходи щодо виконання Державної цільової програми формування кадрового потенціалу в сільськогосподарському виробництві на 2005?2009 роки, що було затверджено наказом Міністерства аграрної політики України від 15 червня 2005 року № 263, метою яких було формування в агропромисловому комплексі кадрово-управлінського корпусу, здатного вивести його на інноваційні методи господарювання.
Підготовка сільської молоді до навчання в аграрних вищих навчальних закладах
Якість вищої освіти значно залежить від рівня підготовки абітурієнтів, їх готовності до отримання фахової освіти.
Вищими навчальними закладами (ВНЗ) здійснюються заходи, спрямовані на удосконалення професійної орієнтації, добору та залучення обдарованих дітей до навчання, створення умов для професійного самовизначення, обґрунтованого вибору професії, спеціальності з урахуванням здібностей та інтересів особистості. Між ВНЗ та аграрними ліцеями, сільськими школами регіонів встановлено постійний зв'язок з метою проведення профорієнтаційної роботи та залучення їх випускників до подальшого навчання.
Щорічно проводяться дні відкритих дверей, бесіди із учнями випускних класів загальноосвітніх середніх шкіл, створено широку мережу коротко- і довгострокових курсів підготовки до вступу у ВНЗ,
Для підготовки сільської молоді до зовнішнього незалежного оцінювання знань у окремих ВНЗ діють 6-місячні підготовчі курси (навчання по вихідних днях). Безпосередньо перед початком вступних випробувань організовуються двотижневі підготовчі курси.
Як результат налагодженої профорієнтаційної роботи є показник конкурсу, який в аграрних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації з 2005 по 2008 роки стійко тримався на позначках 2,5-2,8. У 2009 році цей показник зріс до 5,6 внаслідок надання можливості випускникам шкіл вступати у необмежену кількість ВНЗ.
Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 29.06.99 № 1159 "Про підготовку фахівців для роботи в сільській місцевості", умов прийому до ВНЗ організовується цільовий прийом сільської молоді згідно з установленими квотами за направленнями обласних управлінь агропромислового розвитку, Держкомлісу та Держкомзему. Установлена квота становить 75% обсягу державного замовлення на підготовку фахівців.
Реформування системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів сільськогосподарського виробництва
Мережа аграрних ВНЗ поступово удосконалюється шляхом формування регіональних університетських центрів за галузево-територіальним принципом. Протягом 2005-2009 років створено такі центри на базі Луганського НАУ, Таврійського ДАТУ, Подільського ДАТУ, Житомирського НАЕУ.
Всього на базі ВНЗ III-IV рівнів акредитації створено 17 регіональних університетських центрів, що об'єднують 90 коледжів і технікумів. Така інтеграція дає можливість ефективно використовувати наявну навчально-матеріальну базу і розвивати її, а також залучати професорсько-викладацький склад, зменшувати навантаження на державний бюджет шляхом скорочення терміну навчання для випускників технікумів і коледжів, динамічно реагувати на демографічну ситуацію на регіональних рівнях, створює широкі можливості для здійснення ступеневої підготовки і задоволення освітніх потреб суспільства.
Аналіз ступеневої освіти свідчить, що більшість аграрних університетів і академій зараховують випускників технікумів і коледжів, які належать до їх структури, за скороченим терміном навчання.
Тільки в 2009 році на денну форму навчання до ВНЗ III-IV рівнів акредитації зараховано 2549 осіб з-поміж випускників технікумів і коледжів та 5111 на заочну форму навчання. Найкраще налагоджено роботу у НУБіП України, Дніпропетровському ДАУ, Сумському НАУ, Білоцерківському НАУ, Миколаївському ДАУ.
Науково-педагогічні та педагогічні кадри аграрних ВНЗ
Одним з головних чинників які впливають на якість підготовки фахівців є науково-педагогічні та педагогічні працівники.
Кадрове забезпечення аграрних ВНЗ має позитивну динаміку. Сьогодні підготовку фахівців у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації забезпечують 8784 науково-педагогічних працівників. Серед них: докторів наук - 722 особи, кандидатів наук - 4604, професорів - 747 та 3474 доценти. Середній показник чисельності студентів денної форми навчання на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника в аграрних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації становить 11,0 (для порівняння у 2005 році - 13,2).
За кількістю докторів наук, із розрахунку на 100 студентів, найкращі показники мають НУБіП України, Луганський НАУ, Львівський НАУ. Найнижчі показники у Бережанському АТІ НУБіП України, Ніжинському АТІ НУБіП України, Херсонському ДАУ.
Сьогодні підготовку фахівців у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації забезпечують 7,2 тис. викладачів. З них педагогічне звання "викладач-методист" мають 900 осіб (12,6%). Кількість викладачів вищої категорії має чітку тенденцію до збільшення і становить 3176 осіб.
Разом з тим у деяких ВНЗ занадто висока чисельність як викладачів-методистів, так і тих, хто має вищу кваліфікаційну категорію.
Зокрема, педагогічне звання "викладач-методист" у Борщівському агротехнічному коледжі мають ? 33 особи (32,4%), Вознесенському коледжі Миколаївського ДАУ ? 15 осіб (29,4%), Кримському агропромисловому коледжі НУБіП України ? 22 особи (29,3 %) та ін. Вищу кваліфікаційну категорію у Сосницькому технікумі бухобліку мають 73,3% викладачів, Вознесенському коледжі Миколаївського ДАУ ? 72,5 %, Горлівському технікумі Луганського НАУ ? 66,7%, Таращанському агротехнічному коледжі ? 65,6%, Тальянківському коледжі Уманського НУС? 65,1% та ін.
Незважаючи на суттєву різницю в оплаті праці у технікумах і коледжах збільшилася чисельність викладачів, які мають науковий ступінь кандидата наук, що працюють на штатній основі, з 44 осіб у 2005 році до 122 у 2009 році.
Практична підготовка студентів та зв'язки з виробництвом
Практичне навчання студентів та виконання науково-дослідних робіт здійснюється у 85 навчально-дослідних господарствах та інших виробничих підрозділах аграрних ВНЗ, що мають у користуванні майже 108,7 тис. га землі.
Підвищення якості вищої освіти неможливе без удосконалення змісту, методів та форм практичної підготовки.
Для підвищення ефективності практичної підготовки студентів внесено зміни в навчальні плани щодо збільшення її обсягів ? для підготовки молодших спеціалістів до 60% від загального обсягу навчальних годин за спеціальностями технічного та технологічного напрямів та 50% ? для спеціальностей економічного та юридичного напрямів. Для підготовки бакалаврів - відповідно до 40 і 30%.
Започатковано проведення конкурсів на кращу організацію навчальної практики серед студентів аграрних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, на кращу організацію та функціонування навчальної майстерні, колекційно-дослідного поля, навчально-виробничої ферми, клініки ветеринарної медицини, навчальної бухгалтерії, навчальної юридичної консультації, "Кращий за професією" тощо. Проводиться конкурс на кращий дипломний проект серед студентів аграрних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації.
За цей період розширено мережу навчально-практичних центрів. На базі ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації створено та функціонує 13 навчально-практичних центрів, на базі ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації - 5. Започатковане їх створення на базі провідних сільськогосподарських підприємств: при Дніпропетровському ДАУ на матеріально-технічній базі ТОВ "Корпорація Агро-Союз", при Полтавській ДАА на базі ТОВ "Агрофірма "Маяк", при Сумському НАУ на базі ТОВ "Агрофірма "Хоружівка", при Миколаївському ДАУ на базі ВАТ "Радсад", при Білоцерківському НАУ на базі підприємств Білоцерківського, Ставищанського, Сквирського районів Київської області.
Для організації проходження студентами виробничих практик укладено договори про співпрацю з провідними підприємствами галузі, на яких запроваджено сучасні технології виробництва сільськогосподарської продукції, чисельність яких становить близько 2 тис.
З метою впровадження світового досліду вивчення сучасних технологій і досягнень науково-технічного прогресу в аграрному секторі студенти-аграрники мають можливість проходити практику за кордоном. Наказом Мінагрополітики від 15.06.2005 № 264 затверджено "Положення про проведення практики студентів аграрних ВНЗ України за кордоном". Активно проводять роботу з організації практики за кордоном НУБіП України, Луганський НАУ та ін.
Комплексний підхід до підготовки кадрів не є суто освітянською проблемою. Вона має загальнонаціональний характер і повинна вирішуватися за активної участі держави, системи освіти і бізнесових структур.
З метою визначення і узгодження спільних дій щодо покращення якості підготовки фахівців протягом 2008-2009 років було проведено "круглі столи" за участю провідних фахівців виробництва, науковців та науково-педагогічних працівників ВНЗ з напрямів: "Агрономія", "Ветеринарна медицина", "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва", "Техніка та енергетика аграрного виробництва", "Харчові технології та інженерія" і з питань міжнародної діяльності ВНЗ аграрного спрямування.
Протягом останніх років працівники та студенти аграрних ВНЗ беруть активну участь у проведенні "Днів поля", "круглих столів" на виробничих підприємствах, у Німецькому аграрному центрі.
Методичне забезпечення навчально-виховного процесу, галузеві стандарти вищої освіти
Якість і рівень комплексу методичного забезпечення підготовки фахівців вищої кваліфікації є визначальним фактором забезпечення якості освіти. Науково-методичний центр аграрної освіти, на який покладено завдання щодо навчально-методичного забезпечення, вживає заходів щодо своєчасного видання і максимального забезпечення аграрних ВНЗ новим поколінням україномовної літератури, програмами навчальних дисциплін, навчальними посібниками, робочими зошитами та звітами-щоденниками, унаочненням та ін.
З метою адаптації до сучасних потреб внутрішнього та зовнішнього ринків праці, інтеграції у міжнародний та європейський освітній та науковий простір постійно здійснюється оновлення напрямів підготовки фахівців, спеціальностей, кваліфікацій. Внесено зміни і доповнення до переліку напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у ВНЗ за ОКР "бакалавр" та переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у ВНЗ за ОКР "молодший спеціаліст".
Уведено 24 нові професійні назви робіт, які внесено до Класифікатора професій ДК 003:2005.
Робочими групами з-поміж науково-педагогічних та педагогічних працівників аграрних ВНЗ розроблено Галузеві стандарти вищої освіти з 8 напрямів підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" та 17 спеціальностей підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст" сільськогосподарського спрямування.
Науково-методичним центром аграрної освіти розроблено нові форми та структуру навчальних планів, підготовлено і видано положення про порядок підготовки та видання програм навчальних дисциплін з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Підготовлено і видано "Методичні рекомендації щодо впровадження в аграрних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації нормативних і навчально-методичних матеріалів з кредитно-модульної системи організації навчального процесу".
Враховуючи зміни, які відбулися в організації навчального процесу у ВНЗ, підвищення рівня та збільшення обсягів самостійної роботи студентів, особливу увагу приділено її методичному забезпеченню, у тому числі згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
Виконання кваліфікаційних (дипломних) робіт (проектів) є завершувальним етапом навчання студентів у ВНЗ і має за мету систематизувати знання, розширити і закріпити професійні уміння та навички щодо вирішення завдань, максимально наближених до умов виробництва.
Особливою формою наукової творчості студентів стало реальне дипломне проектування. Таке виконання дипломних проектів наближає навчання до комплексного рішення конкретних виробничих ситуацій, вселяє у свідомість студента почуття відповідальності і зацікавленості, зміцнює зв'язки навчальних закладів з виробництвом.
У 2008 році підготовлено та видано під грифом Мінагрополітики навчально-методичний посібник "Дипломне проектування у вищих навчальних закладах Мінагрополітики України", в якому детально описано орієнтовну тематику, зміст, вимоги до написання та оформлення дипломних робіт (проектів) студентів всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів та напрямів підготовки.
Потреба у створенні нової навчальної літератури обумовлена державними стандартами освіти, освітньо-професійними програмами підготовки фахівців та рівнем забезпеченості закладів освіти навчальною літературою. Аграрні ВНЗ потребують під час написання навчальної літератури врахування галузевих особливостей підготовки фахівців і відповідних вимог до її складання.
З цією метою періодично проводиться аналіз забезпечення студентів підручниками та навчальними посібниками. За підсумками аналізу для бакалаврів забезпеченість навчальною літературою за напрямами підготовки сільськогосподарського спрямування становить 90-95% (цикл професійно-практичної підготовки). В той же час підготовку магістрів забезпечено лише на 35-40 %.
Підготовка навчальної літератури здійснювалася згідно з перспективним планом видання на 2004-09 рр. За цим планом створювали авторські колективи з підготовки та першочергового видання підручників і навчальних посібників, проводили експертизу авторських оригіналів та супровідної документації щодо надання грифа.
Науково-методичним центром аграрної освіти здійснюється постійний контроль та експертиза підручників, які видаються ВНЗ з грифом Міністерства аграрної політики України. Так протягом 2005?09 рр. проведено експертизу та розглянуто понад 400 авторських оригіналів ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації, з яких надано гриф 378 роботам та видано 244.
Науково-методичним центром аграрної освіти здійснюється виготовлення навчально-дидактичних засобів: навчальних відеофільмів, кодопосібників, моделей-аплікацій, гербаріїв, колекцій, стендів, плакатів тощо.
Випускаються періодичні видання:
Газета "Освіта аграрна";
Збірник з досвіду роботи "Організація навчально-виховного процесу";
Збірник з досвіду роботи "Виховна робота в технікумах, коледжах";
Навчально-методичний журнал "Освіта. Технікуми, коледжі";
Науково-методичний збірник "Проблеми освіти";
Науково-методичний збірник "Новітні технології навчання";
Збірник науково-методичних праць "Наука і методика".
Науково-дослідницька діяльність аграрних ВНЗ
Наукова діяльність є однією з основних, проте водночас й найбільш складних складових діяльності аграрних ВНЗ.
В аграрних ВНЗ проведення наукових досліджень зосереджено на кафедрах, де існують свої наукові школи. Як показник науково-дослідної роботи є ефективність роботи аспірантури і докторантури. Так, протягом 2005-2009 років в аспірантурах навчалось 1053 слухачі, в докторантурах - 31, було захищено 193 дисертаційні роботи на здобуття ступеня кандидата наук та 13 - ступеня доктора.
В аграрних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації функціонують 52 спеціалізовані ради із захисту кандидатських та докторських робіт. На сьогодні найбільше спеціалізованих рад відкрито у НУБіП України (16), де проводяться захисти робіт із 38 спеціальностей.
ВНЗ беруть активну участь у наукових дослідженнях на замовлення Мінагрополітики України. Наукова робота у ВНЗ виконується за кодом програмної класифікації 2801050 "Розробка найважливіших новітніх технологій у сфері розвитку АПК, фінансова підтримка наукових кадрів". У розробці наукових тематик, що фінансувалися Міністерством аграрної політики України, у 2009 році брали участь - 14 аграрних ВНЗ.
Науково-педагогічні працівники українських аграрних ВНЗ постійно беруть участь у міжнародних конференціях і симпозіумах за кордоном на базі провідних навчальних закладів Європи.
Активну їх участь у таких заходах засвідчує кількість доповідей, з якими вони виступали протягом п'яти років - 18,7 тис.
Постійно зростає кількість наукових публікацій у зарубіжних виданнях. За п'ять років опубліковано 3 тис. доповідей та 98 монографій у міжнародних наукових виданнях. Найбільше опубліковано робіт викладачів Луганського НАУ, Львівського НУВМБ, Полтавської ДАА, Харківської ДЗВА, Харківського НТУСГ.
За період дії Програми ВНЗ було отримано 3,5 тис. патентів, у тому числі 36 - за кордоном.
Науково-педагогічні працівники університетів під час проведення досліджень тісно співпрацюють з науково-дослідними інститутами, установами, підприємствами, обласними, районними адміністраціями.
Аграрні ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації створюють філії кафедр на провідних підприємствах галузі. Співпраця полягає у проходженні студентами навчальної, технологічної та переддипломної практики, зборі матеріалів для дипломного проектування та надання можливості педагогічним та науково-педагогічним працівникам ВНЗ проходити стажування, закладати наукові досліди та сприяти впровадженню у виробництво ефективних наукових розробок. На базі провідних сільськогосподарських підприємств створено близько 900 філій кафедр, діяльність яких спрямовано на підвищення якості теоретичної і практичної підготовки студентів.
Студенти виконують дипломні проекти та роботи на замовлення підприємств аграрної галузі, які впроваджують у виробництво. Протягом 5 років спостерігається тенденція щодо їх збільшення і становить близько 6 тис.
Особливої уваги набуває питання наукової діяльності ВНЗ у процесі входження України до європейського та світового освітнього просторів. Виходячи із світових тенденцій в освіті, в Україні розроблено Положення та критерії діяльності дослідницького університету України. В системі аграрної освіти таким критеріям відповідає та має статус дослідницького лише НУБіП України. На сьогодні на базі НУБіП України створено національну систему інформаційного забезпечення та дистанційного консультування в агропромисловому виробництві, освіті та науці на основі Інтернет-технологій.
Вінницький НАУ, Миколаївський ДАУ, Одеський ДАУ беруть участь у формуванні дистанційного навчання, впровадженні інтерактивних форм і методів навчання.
Однією із приоритетних складових діяльності ВНЗ, що має надзвичайно важливе значення для якості підготовки фахівців, є впровадження інноваційних систем як форми інтеграції вищої освіти, науки, промисловості, підприємництва, ринку капіталів. Найбільш активно до впровадження інноваційних систем приєдналися НУБіП України, Вінницький НАУ, Житомирський НАЕУ, Луганський НАУ, Миколаївський ДАУ, Керченський ДМТУ, Полтавська ДАА, Харківський НАУ, Херсонський ДАУ.
У Вінницькому НАУ, Дніпропетровському ДАУ, НУБіП України, Одеському ДАУ ведеться робота щодо створення технопаркових структур. У Дніпропетровському ДАУ створено навчально-науково-дослідницький агропарк з науково-виробничою агрофірмою "Степова".
Одеський ДАУ увійшов до інноваційного проекту "Технопарк біоагроінвест" та входить до складу об'єднання Навчально-науково-виробничого комплексу, створеного з метою покращення теоретичної та практичної підготовки фахівців сучасного рівня. До складу ННВК входять науково-дослідні інститути Одеси: Селекційно-генетичний інститут, Інститут виноградарства і виноробства, Інститут агропромислового виробництва та кращі господарства області.
У Вінницькому НАУ ведеться активна робота із створення Національного інноваційного кластера "Альтернативна біоенергетика".
;Впровадження інформаційних технологій та дистанційної освіти
Поліпшення якості підготовки висококваліфікованих фахівців неможливе без комп'ютеризації навчального процесу, впровадження Інтернет-технологій та створення корпоративних мереж у ВНЗ. Водночас не може бути фахівця, який не володів би комп'ютером та комп'ютерними технологіями.
Комп'ютеризація системи вищої освіти розвивається двома напрямами. Перший пов'язаний з розробкою автоматизованих навчальних систем, що створюються на основі теоретичних положень програмованого навчання.
Перевагою впровадження автоматизованих навчальних систем у навчальний процес є їх простота і ефективність у застосуванні під час формування умінь і навичок у різних областях професійної діяльності.
Другим напрямом розвитку і використання комп'ютерних засобів навчання є створення навчальних програмних комплексів, що дозволяють реалізувати функції комп'ютера як засобу оптимізації навчального процесу, організовуваного і керованого викладачем в умовах традиційного педагогічного спілкування "викладач - студент".
Основним напрямом роботи є забезпечення ВНЗ сучасною комп'ютерною технікою, мультимедійними засобами для реалізації сучасних технологій навчання, в тому числі дистанційного, здійснення принципу "один студент - один комп'ютер" та придбання і розробка високоефективного програмного забезпечення.
Так, для підготовки молодших спеціалістів цей показник становить 6 комп'ютерів на 100 студентів, а для підготовки бакалавра, спеціаліста і магістра - 12. Забезпечення комп'ютерами в аграрних ВНЗ загалом відповідає нормам та вимогам для підготовки фахівців з вищою освітою відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів.
У ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації найкраща забезпеченість у НУБіП України 24,15 компяютерів на 100 студентів, Харківському НАУ - 21,57, Білоцерківський НАУ - 20,75, Луганському НАУ - 20,28.
Так, серед аграрних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації найкращі показники забезпеченості мають Сосницький сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку (33,7), Брацлавський агроекомічний коледж Вінницького НАУ (24,5), Аграрний коледж управління і права Полтавської ДАА (22,9), Херсонське морське училище рибної промисловості (21), Коледж переробної і харчової промисловості Харківського НТУСГ імені Петра Василенка (20,6), Рівненський державний аграрний коледж (19), Білгород-Дністровський рибопромисловий коледж (19).
Не відповідає показник нормам забезпеченості навчального процесу комп'ютерною технікою у Рожищенському коледжі ЛНУВМтаБТ імені С.З. Гжицького (5), Золотоніському технікумі ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ (5), Горіхівському коледжі Львівського НАУ (4,7) Одеському морехідному училищі рибної промисловості ім. О.Соляника (0,6).
23 ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації та 39 ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації мають свої офіційні веб-сайти. З метою розповсюдження новітніх технологій у галузі аграрної освіти та науки - проводиться робота щодо їх удосконалення та здійснюється контроль та оцінювання якості шляхом проведення конкурсів та визначення рейтингу. Кращі сайти мають Білоцерківський НАУ, НУБіП України, Луганський НАУ, Сумський НАУ, Миколаївський ДАУ.
Міжнародна діяльність
Зміст підготовки кадрів, їх перепідготовки та підвищення кваліфікації, реалізація Болонської конвенції та наближення аграрної освіти до Європейських вимог великою мірою залежить від ширини і глибини спектра Міжнародної співпраці аграрних ВНЗ з іноземними партнерами.
Першими кроками в реалізації Цільової програми були розробка і затвердження Положення про проведення практики студентів аграрних ВНЗ за кордоном. Затверджено Порядок підготовки та здійснення відряджень за кордон, Порядок залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги в АПК, внесено зміни до статутів ВНЗ, розроблено Положення про міжнародну діяльність, укладено тристоронні договори про співпрацю, створено постійно діючу науково-методичну комісію з міжнародної діяльності, до складу якої ввійшли представники провідних аграрних ВНЗ III-IV рівнів акредитації, проаналізовано та намічено шляхи подальшого розвитку міжнародної співпраці.
Двосторонні міжнародні відносини все більше стають пріоритетом у діяльності аграрних ВНЗ, які здійснюються через спільні дослідні проекти, обмін студентами і викладачами, створення інтегрованих навчальних програм, видачу подвійних дипломів тощо.
Завдяки зростанню привабливості української аграрної вищої освіти збільшується контингент іноземних студентів. На сьогодні в аграрних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації здобувають освіту понад 1,3 тис. осіб із 54 країн світу. Найбільше іноземців навчається у Луганському НАУ, НУБіП України, Подільському ДАТУ.
Для студентів аграрних ВНЗ організовується проведення практики за кордоном. Всього за період з 2005 року в різних країнах світу пройшли практичне навчання близько 20 тис. студентів. Найбільше студентів за кордон відряджає НУБіП України, Сумський НАУ, Білоцерківський НАУ, Луганський НАУ, Житомирський НАЕУ.
У період з 2005 по 2009 роки за кордоном пройшли стажування понад 2,3 тис. науково-педагогічних працівників. Активно працюють у цьому напрямі НУБіП України, Львівський НАУ, Полтавська ДАА, Сумський НАУ, Білоцерківський НАУ, Житомирський НАЕУ, Львівський НУВМ та БТ ім. С. Гжицького.
Аграрні ВНЗ беруть участь і у міжнародних проектах таких як TEMPUS (13 ВНЗ), TASIS (6 ВНЗ), FARM (2 ВНЗ) та ін. Найбільш активні НУБіП України, Сумський НАУ, Білоцерківський НАУ, Вінницький НАУ, Миколаївський ДАУ.
У проекті ЄС "Підвищення ефективності управління професійно-технічною освітою в Україні" брали участь Науково-методичний центр аграрної освіти та аграрні ВНЗ. У рамках цього проекту проведено 18 семінарів, майстер-класів, наукових конференцій, тренінгів з питань розвитку європейської освіти, входження України в Європейський простір вищої освіти, розробки нових стандартів освіти, розробки Європейської та Національної рамки кваліфікацій, впровадження кредитно-модульної системи навчання, підвищення ефективності практичного навчання, впровадження сільського зеленого туризму та ін.
Продовжується Україно-Швейцарський проект "ЕкоФінлан-Україна", в рамках якого створено Асоціацію виробників органічної продукції. Активну участь у цьому проекті та одним із засновників Асоціації виступає Іллінецький державний аграрний коледж.
Плідно співпрацюють з Вищою школою Діжон (Франція) представники Білоцерківського НАУ у проекті "Сталий розвиток сільських територій".
Продовжується вивчення, узагальнення та впровадження зарубіжного досвіду з розвитку аграрної освіти і аграрних систем, проводяться міжнародні наукові конференції, семінари, симпозіуми.
Розширюється мобільність студентів у задоволенні їх потреб із набуття знань у зарубіжних ВНЗ (університети Вайнштефан, Бонський, ім. Гумвольта ФРН, Вища інженерна школа Анже Франція, навчальні заклади Кордово, Андалузії Іспанія, Айовський університет США та інших навчальних закладах країн світу).
Активно розвивається співпраця з Німецьким аграрним центром, становлення і діяльність якого тісно пов'язані з Науково-методичним центром аграрної освіти. У листопаді 2009 року підписано довгостроковий договір про співпрацю.
На семінарах і тренінгах, які проходили на базі Німецького аграрного центру, пройшли перепідготовку 220 викладачів та близько 200 студентів і учнів професійно-технічних навчальних закладів. Проведено семінар і науково-практичну конференцію, на які залучено понад 100 викладачів та науково-педагогічних працівників аграрних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. Проведено два "Дні поля", в яких взяли участь близько 300 працівників і представників аграрної освіти.
Підготовка робітничих кадрів
У системі Міністерства аграрної політики України функціонує 33 професійно-технічні навчальні заклади першого атестаційного рівня (11 - навчальні центри, 14 - навчально-курсові комбінати, 1 - курси, 3 - школи, 4 - ввійшли до складу ВНЗ).
Основне завдання цих навчальних закладів полягає у перепідготовці та підвищенні кваліфікації робітничих кадрів, які задіяні безпосередньо на виробництві. Вони здійснюють первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації близько 40-50 тис. робітників на рік за 70-ма професіями, які, як правило, працевлаштовуються, оскільки навчаються за направленнями від сільськогосподарських та переробних підприємств, організацій та служби зайнятості, і залишаються працювати в аграрному секторі чи інших галузях виробництва.
Основні професії, за якими навчаються у професійно-технічних навчальних закладах, це - трактористи-машиністи сільськогосподарського виробництва, водії автотранспортних засобів, оператори машинного доїння, машиністи дощувальних установок, електрогазозварники, оператори котельні, тваринники, бджолярі, робітники фермерського господарства, слюсарі з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, електромонтери з обслуговування електроустановок, робітники переробних галузей тощо. Проте, головною сільськогосподарською професією залишається тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.
Підвищення рівня кадрового потенціалу в сільському господарстві
Одним з ключових факторів, що впливають на якість кадрового потенціалу аграрного виробництва є підвищення кваліфікації, перепідготовка та стажування працівників. Саме післядипломна освіта є найбільш гнучкою складовою процесу фахового становлення освіти, яка працює на виробництві, де відбуваються швидкоплинні зміни.
Сьогодні в системі аграрної освіти функціонує розгалужена мережа закладів післядипломної освіти, яка включає 17 інститутів післядипломної освіти, 3 факультети, 6 шкіл, 3 курси підвищення кваліфікації, 6 обласних навчальних центрів.
Щорічно формується план-графік підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів АПК, який базується на замовленнях головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій з врахуванням потреб регіону, здійснюється перегляд навчально-тематичних планів та навчальних програм за всіма напрямами підвищення кваліфікації з метою їх оновлення та удосконалення відповідно до потреб (вимог) сучасного виробництва.
Проте, простежується поступовий спад обсягу слухачів із року у рік, що пов'язано, переважно, із зменшенням кількості державних агроформувань та збільшенням кількості виробництв приватної форми власності. Так, у 2005 році було проведено підвищення кваліфікації близько 37,7 тис. осіб, а у 2009 році - 29,8 тис. осіб.
З метою підвищення фахового рівня науково-педагогічних та педагогічних працівників ВНЗ проводиться робота щодо організації їх стажування на провідних підприємствах галузі та в науково-дослідних установах УААН. Зокрема, у АТЗТ "Агро-Союз", ВАТ "Терезине", УНДІПВТ ім. Л. Погорілого проводиться стажування викладачів за напрямами "Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва", "Агрономія" та "Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва".
Разом з тим ще залишається багато невирішених питань, пов'язаних з організацією підвищення кваліфікації на провідних підприємствах галузі. Це і фінансові проблеми, науково-методичне забезпечення та ін.
Потрібно зазначити, що близько 7 тис. викладачів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації пройшли підвищення кваліфікації у закладах післядипломної освіти. Взяли участь у семінарах, нарадах, майстер-класах, що проводилися Науково-методичним центром аграрної освіти протягом 5 років близько 5,5 тис. викладачів.
Налагоджено співпрацю закладів післядипломної освіти з місцевими центрами зайнятості з перепідготовки безробітного населення. Близько 1,5 тис. осіб щорічно проходять перепідготовку із спеціальностей, що користуються попитом на ринку праці.
;Фінансування навчальних закладів, розвиток навчально-матеріальної бази
Протягом 2005-2009 років фінансування аграрних ВНЗ проводилося вчасно, видатки здійснювалися у межах кошторисних призначень і в повному обсязі. Загалом фінансування видатків з кожним роком мало тенденцію до збільшення.
У 2009 році обсяг видатків по аграрних ВНЗ доведено з певними обмеженнями, встановленими Законом про Державний бюджет України на 2009 рік. Обсяг фінансування доведено лише по видатках споживання, які збільшено проти 2008 року в середньому на 20,7%.
Попередніми обсягами, доведеними Міністерством фінансів на 2010 рік, передбачається фінансування лише по видатках споживання, які збільшені проти 2009 року для ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації на 23,2%, а для ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації на 17,8%.
МНавчальними закладами постійно проводиться робота із збільшення надходжень до спеціального фонду, питому вагу в якому (понад 60%) займають надходження від платних послуг.
Протягом 2005-2009 років зміцнено матеріально-технічну базу ВНЗ: введено в дію 17492 кв.м площ навчально-лабораторних корпусів, придбано 8211 одиниць комп'ютерної техніки, придбано сільськогосподарської техніки: комбайнів - 20, тракторів - 34, автомобілів - 157 одиниць.
Аналізуючи виконання Державної цільової програми формування кадрового потенціалу в сільськогосподарському виробництві на 2005-2009 роки, можна зробити висновки, що в аграрній освіті досягнуто певних зрушень: упорядковано мережу ВНЗ, налагоджено інтеграцію між ВНЗ різних рівнів акредитації, впроваджено нові напрями та спеціальності, нарощено науковий потенціал та підвищено якість науково-педагогічних працівників, впроваджуються нові підходи в організації практичної підготовки, формуються корпоративні підходи з метою трансформації освіти, науки у виробництво.
Але й надалі залишається низка невирішених проблем щодо забезпечення якості підготовки фахівців відповідно до сучасних потреб галузі. Тому вже сьогодні потрібно визначити концепцію розвитку та удосконалення системи аграрної освіти на майбутнє.
Тетяною Дудник, заступником директора НМЦ аграрної освіти
Матеріал підготовлений за звітами ВНЗ (форма 2-3 НК та ін.)
ЖИТТЄВІ ЦІННОСТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ
Світ вступає в епоху Людини. І від того, якою ця людина хоче бути, якою є система її моральних цінностей, сьогодні залежить не лише її особиста доля і розуміння того, чи стане вона особистістю, а й майбутнє всього світу.
Патріотизм, принциповість, чесність, цілеспрямованість, доброзичливість, скромність, терпимість, мужність - далеко не повний перелік моральних цінностей, які ми хочемо бачити у сучасної молодої людини.
Однак варто зазначити, що події останніх десятиліть вплинули на систему ціннісних орієнтацій пострадянського суспільства і відповідно на життєві орієнтири студентської молоді. Часом актуального значення набувають матеріальні цінності: добробут, успіх у житті, прагматизм, високий заробіток, престижна робота, закордонні поїздки тощо. На превеликий жаль, в житті молодої людини втрачають значення духовні орієнтації й ідеали. Студенти менше цікавляться політикою, суспільним життям, далеко не всі люблять читати, відвідувати культурно-мистецькі заклади, займатися спортом, художньою самодіяльністю, мистецтвом, творчістю.
З проханням поділитись своїми думками щодо моральних цінностей сучасного студента та методики їх виховання, що лежать в основі навчально-виховного процесу в навчальному закладі, ми звернулись до наших респондентів.
Микола Дяченко,
перший проректор Уманського НУС
Сьогодні дипломом про вищу освіту не здивуєш нікого. А ось моральна підготовка особистості визначатиме наскільки отримані знання кваліфікованого фахівця будуть служити людині, суспільству.
Людяність, є і буде однією з головних ознак особистості. Сьогодні сучасна молодь більше уваги приділяє своїй культурі, фізичній підготовці, здобуттю престижної професії і зовсім мало таким особистісним якостям, як чесність, порядність, справедливість, чуйність, тактовність, ввічливість, совість. Разом із тим, очевидним є той факт, що кожна молода людина очікує їх прояву щодо себе. Це свідчить про те, що своєї значущості ці якості не втратили, а навпаки, відчувається їх дефіцит.
Таким чином, успіх кваліфікованого фахівця без оволодіння загальною культурою неможливий. Неможливий він і без професійних знань. Тільки на основі професійних знань, конкретних прикладів із життя високоморальних особистостей минулого і сьогодення, своєю працею, відданістю людям, професії можна досягти успіхів і поваги. І в цьому велику допомогу своїм вихованцям надає наставник-педагог. Хто, як не він, знаходиться найближче до студента, сприяє його зростанню, самоствердженню, прагненню зайняти достойне місце в житті.
Велику допомогу надає нам соціологічний центр, який впродовж 20 років проводить комплексні соціологічні дослідження за програмою "Соціальний портрет студента" за результатами цих досліджень і вибудовуються методи та підходи до виховного процесу в університеті. Адже сучасна молодь - це вже нова генерація зі своєю шкалою цінностей, інтересів, потреб.
Анатолій Литвиненко,
директор Глухівського коледжу Сумського НАУ
Сьогодні дуже багато говорять про студента мобільного, здатного успішно працювати в будь-якій європейській країні, і дуже мало - про його моральні цінності, переконання, погляди. На мою думку, це неправильно. Процес підготовки фахівців у ВНЗ має носити комплексний характер навчання та виховання підростаючого покоління. Тому випускники коледжу, крім вищеназваних професійних якостей, мають досить високий загальнокультурний рівень, люблять свою країну.
Сьогодні випускник вищого навчального закладу має мати ґрунтовну теоретичну та практичну підготовку, вміти самостійно працювати над підвищенням свого фахового рівня впродовж всього періоду трудової діяльності. Здається, яка різниця, якими будуть моральне обличчя, моральні цінності фахівця-механіка, електрика, будівельника, менеджера та інших? Головне, щоб він успішно виконував свої обов'язки. Чи потрібні при цьому вимоги загальнолюдської моралі: добра, милосердя, справедливості, працелюбства, взаємодопомоги? Такі питання завжди хвилювали суспільство, а особливо педагогів, адже школа, коледж, університет традиційно були і залишаються колискою моральності, духовності, місцем, де працюють творчі особистості, які "частину серця віддають дітям".
На жаль, сьогодні це лише острівці у безкрайньому морі бездуховності. Здається, питання моральної деградації нації хвилюють лише представників благородної професії - педагогів. Так не має бути! Суспільство, у якому на перше місце виходять професійні, а не загальнолюдські цінності - це суспільство роботів, воно ніколи не матиме майбутнього.
Виховують не знання, а люди, які несуть ці знання. Працю педагога можна порівняти із сіячем, про якого говорить Ісус Христос у притчі: він має створити у душі вихованця той родючий ґрунт, на якому зерно добра і правди, зерно знань проросте, виросте і дасть свої плоди.
Виховати високоморальну особистість, напевне, ще складніше, ніж дати знання із обраної спеціальності, адже до нас вони приходять вже зі своїм світобаченням, поглядами та переконаннями. Якими людьми стануть після закінчення коледжу значною мірою залежить від нас - педагогічного колективу: викладачів, кураторів, вихователів гуртожитків.
Важливе місце у вихованні студентів відводять формуванню стійкого інтересу до навчання, обраної професії, почуттю відповідальності та гордості за доручену справу.
Не є таємницею, що частина студентів вступає на навчання, не маючи чіткої уяви про обрану професію, і завдання педагогів полягає в тому, щоб розкрити всю багатогранність і привабливість обраної, нехай і під впливом випадкових чинників, професії. А у окремих випадках - і переконати. Здебільшого нам це вдається. Кількість студентів, які залишають коледж впродовж навчання через нелюбов до професії є дуже незначною, що свідчить про високу результативність навчально-методичної діяльності колективу Глухівського коледжу Сумського НАУ.
Хочу наголосити на тому, що моральні цінності кожної особистості постійно змінюються, але незмінним було і є добро, милосердя, справедливість, працелюбство, взаємодопомога. Лише той, хто має в серці ці чесноти, може вважатися повноцінним членом суспільства.
Віктор Терновик,
директор Мирогощанського аграрного коледжу
Сьогодні наше життя проходить під знаком глобальних змін у суспільстві та суспільній свідомості. Від того, якими є цінності молоді, залежить її майбутнє й майбутнє суспільства загалом. Як живе сучасна молодь? Що сьогодні для неї важливо? Чого вона хоче і до чого прагне? Саме такі питання постають перед сучасними педагогами, які займаються вихованням молодого покоління. Виходячи з цього, система виховної роботи в нашому закладі визначається змістом виховання, кількісним складом студентського колективу, специфікою закладу, рівнем взаємодії між кураторами і студентами та іншими учасниками виховного процесу.
До найпоширеніших форм організації виховної роботи в Мирогощанському аграрному коледжі відносять виховні бесіди, диспути, тематичні вечори, студентські конференції, екскурсії, конкурси, спортивні секції, науково-пошукову діяльність, метою яких є :
- залучити студентів до культурних традицій та формувати в них культуру поведінки;
- обмін набутими навичками та вміннями;
- виявлення нових талантів серед студентів та розвиток здібностей і життєвої активності;
- фізичний розвиток та формування впевненості в собі, стриманості, бажання досягти позитивних результатів.
Усі ці форми організації виховної роботи в коледжі покликані сприяти примноженню духовних цінностей студентської молоді, її прагненню "…служити своєму народові безкорисливо і жертовно, віддавати йому свої знання і свою працю, і в цьому знайти своє задоволення, радість і втіху…". За умови їх належного застосування вони забезпечують наповнення виховного процесу необхідним змістом.
Фіголь Валентина
магістрант Подільського ДАТУ
Українська молодь розуміє значення освіти, вказуючи, що це процес постійного індивідуального вдосконалення, побудови себе як знавця діла і як професіонала. Студенти впевнені, що у ВНЗ України можна одержати високоякісну освіту, яка не поступається освіті у вищих навчальних закладах Заходу. Але, одночасно, студентська молодь не задоволена тим, що система освіти в Україні зберігає адміністративно-командний характер: навчання, здебільшого, є стандартизованим, що не надає можливості враховувати індивідуальні потреби і можливості тих, хто навчається. У зв'язку з цим, студенти проявляють недостатню активність як під час самого навчання, так і в суспільному житті. Знижується престиж такої цінності як робота. Кожний сьомий студент вважає, що найбільш цінним є життя поза роботою, а робота - це вимушена необхідність. Проте, більшість переконані, що однаково цінними для людини є і робота, і життя поза нею.
Соціологічні дослідження ціннісних орієнтацій студентської молоді останнього десятиліття переконують, що у свідомості сучасної молоді (зокрема і студентської) формується тип особистості, характерний для західного суспільства, - особистість, яка цінує себе і вважає, що її діяльність, успіх у житті залежать насамперед саме від неї. Але головне, щоб у разі досягнення таких цілей не формувалась людина-егоїст, яка зможе переступити через усе, знехтувати будь-якими моральними нормами.
У переліку ціннісних орієнтацій, що властиві для студентства, чільне місце займають заробіток і службова кар'єра. Так ,75% студентів старших курсів і 90% початкових переконані в тому, що саме ці показники визначають людину в суспільстві. При цьому, цінність праці як шляху досягнення високого статусу в суспільстві визнають лише 41,6% студентів-старшокурсників і 26,3% першокурсників.
Соціально-економічні та політичні проблеми, що існують в українському суспільстві, формують у деяких представників студентської молоді бажання жити і працювати за кордоном, а 32% респондентів указують, що хотіли б поїхати за кордон на деякий час, щоб заробити грошей, 17% хотіли б там навчатися, кожний п'ятий (21%) мріє про туристичну поїздку за кордон. Однак основний аспект, який має непокоїти не лише викладацький склад, що працює зі студентською молоддю, а й урядові кола - це те, що кожний четвертий студент (23%) прагне назавжди покинути Україну. І як результат, не важко передбачити, яке майбутнє може чекати країну, яку будуть масово залишати кращі представники населення.
Естетичні орієнтації різних груп студентів також досить різноманітні. Сучасні студенти, порівняно з попередніми поколіннями студентської молоді, менше люблять читати художню, науково-популярну та іншу літературу, майже не відвідують театри, музеї, виставки.
Знайомство з художньою літературою не є актуальним для українських юнаків і дівчат. Не втішає і той факт, що сучасне студентство не цікавиться мистецтвом, а ті, хто у вільний час знайомляться з його певним видом, роблять це лише для зняття втоми, а не для естетичного розвитку. Втратила вартість і така цінність, як творчість. У ранзі ціннісних орієнтацій молоді, що відображають організацію їх вільного часу, мотиви, пов'язані з мистецтвом (класична музика, література, театр, образотворче мистецтво, художня самодіяльність), посідають останнє місце.
Високими для студентства залишаються базові цінності - сім'я, друзі, любов. На запитання: "Що є головним мотивом вступу до шлюбу?", - називають наявність почуття любові, спільних інтересів і матеріальну стабільність 74% юнаків і 92% дівчат ВНЗ. Орієнтація на сім'ю пояснюється тим, що саме в ній людина отримує морально-психологічну підтримку, позитивні емоції, які, на жаль, інститути суспільства не можуть задовольнити.
Олена Моісеєнко, заступник директора
з виховної роботи ВСП "Бердянський коледж Таврійського ДАТУ"
На привеликий жаль, сьогодні ми спостерігаємо відчуження молоді від норм моралі: з екранів телевізора йде відкрита пропаганда насильства, заклики спробувати алкогольні напої, запалити цигарку, а матеріальні цінності отримали верх над духовними.
Працюючи з молоддю, ми спостерігаємо таку закономірність, що з кожним роком дедалі нижчий рівень сформованості позитивних моральних якостей, відсутність бажання вчитися, зниженням авторитету сім'ї, батьків та їх ролі у вихованні. Тому наше головне завдання переконати, що мораль утверджується лише в щоденній практиці добрих справ, у праці, громадській діяльності, у культурі.
Переконана, що на формування моральних цінностей студента в коледжі впливає все: особистий приклад педагога, проведення різноманітних заходів, бережливе ставлення до майна тощо.
Безліч заходів, які проводять в коледжі, сприяють формуванню активної життєвої позиції студентів та мають виховний вплив на особистість студента.
У житті кожної людини основним виховним фактором є вивчення історії своєї родини, адже найдорожчі і найсвятіші для кожного з нас люди - це батько і мати. Від них ми отримуємо і зберігаємо всі матеріальні і духовні цінності, які в свою чергу їм передали їх батьки. І так із покоління в покоління.
Вважаю, що тільки шляхом індивідуального підходу, визначенням особистісних рис характеру, своїм небайдужим ставленням, відвертими розмовами, порадами, особистим прикладом можна сформувати необхідні моральні якості.
Агаджанов-Гонсалес Карен,
студент Сумського НАУ
Я навчаюся в магістратурі Сумського національного аграрного університету за спеціальністю "Інформаційні системи в менеджменті". Це дуже сучасна спеціальність, яка дозволяє оптимізувати вирішення відповідних економічних задач засобами інформаційних технологій.
На мою думку, майбутній фахівець, по-перше, має мати чітку, осмислену мотивацію - отримати в процесі навчання саме ті компетенції, які дозволять йому побудувати успішну фахову кар'єру, що буде сприяти його ефективній роботі.
Вважаю, що цілеспрямованість і амбітність, коли вони допомагають досягти успіху і допомогти при цьому іншим, є необхідною складовою особистості.
По-друге, я добре усвідомлюю, що гарними фахівцями стають лише ті, хто поєднує вищезазначені риси характеру з культурою, мораллю, духовністю. Людина не є лише автоматом, націленим на успіх, на досягнення мети за будь-яких обставин. Я в процесі виховання в сім'ї, навчання в школі, ВНЗ намагаюсь виховувати в собі духовні цінності - добро, любов, чесність, порядність, національну гідність, співчуття, радість за успіхи друзів. Слова В. Гете "душа повинна працювати…" є, на мій погляд, актуальними, особливо в наш час, коли перед країною постають такі першочергові завдання, як формування національної свідомості і ідеї.
Сергій Завальний, студент
Вознесенського коледжу Миколаївського ДАУ
Мені 17 років. Добре розумію, що найбільшою цінністю для кожної людини є життя, а головним завданням - прожити його гідно. Для себе найціннішим вважаю час, аби встигнути зробити все, що запланував. Тому я вирішив після закінчення 9-го класу йти навчатися в коледж, адже впродовж одного року здобуду шкільну освіту і швидше від своїх ровесників одержу бажану спеціальність, тим більше, що на висококваліфікованих техніків-землевпорядників нині в Україні великий попит.
Живемо ми вдвох із мамою на її зарплату та мою стипендію. Бажання мати власний комп'ютер, "крутий" мобільний телефон та сучасний одяг стало причиною того, що ось вже два роки під час літніх канікул я працюю на базі відпочинку в с. Коблеве і за власноруч зароблені кошти все це придбав. Робота важка, але оплачується непогано, надають житло, а після роботи можна ще і в морі покупатись.
Я староста групи, мені подобається робота з людьми, і коли в коледжі з'явилося оголошення про початок виборчої кампанії студентського президента, теж написав заяву і зібрав необхідну кількість підписів для реєстрації. Зараз працюю над своєю програмою, з якою буду виступати перед студентами-виборцями. Я намагаюся виховувати в собі такі якості, як порядність, чесність, дисциплінованість, працелюбність та повагу до чужої думки.
На засіданнях молодіжної ради міста, яка діє при міськвиконкомі і членом якої я є, намагаюся максимально чесно і відверто ставити гострі питання та разом із однодумцями їх вирішувати. Небайдужість до всього і активна життєва позиція - моє кредо.
МТакі риси, як патріотизм, вимогливість, самовідданість, почуття обов'язку, принциповість, чесність відображають моральну спрямованість особистості. Ці риси здебільшого проявляються в праці, навчанні, в громадській діяльності. А для Вас, що означають ці риси? Чи хотіли б Ви їх мати?
Галина Снігур,
студентка Каховського ДАК
Особисто для мене ці риси означають складову характеру не кожного із нас. Однак людина, яка повністю віддається своїй справі, просто зобов'язана їх мати.
Кожен із нас має бути патріотом своєї країни, своєї справи. Самовідданість, вимогливість проявляти не лише щодо інших, а насамперед до себе. Почуття обов'язку, особисто для мене, - це як стимул, який є супутником у будь-якій справі, навчанні, громадській діяльності. Бути чесним, принциповим - це означає бути послідовним, об'єктивним, брати на себе відповідальність, бути лідером.
Особисто для мене вихованню таких рис характеру сприяють батьки, оскільки вони є втіленням "ідеалу", який ще в дитинстві заклався в моєму розумінні.
Ольга Ярошко,
студентка Каховського ДАК
Ці риси для мене означають головні ознаки сформованості життєвої позиції. Поряд із ними хочу сформувати риси цілеспрямованості, ідейної переконаності, моральної чистоти. Виховати внутрішню потребу жити інтересами колективу, інтересами всього суспільства, формувати такі соціально-моральні якості, як почуття громадянського обов'язку, честі, гідності, високу політичну і моральну культуру - бути Людиною. І за Людину в собі варто боротися. Ніколи не пізно виховувати кращі моральні риси, нещадно борючись із негативом: егоїзмом, байдужістю, пасивністю, скупістю. Душити в собі міщанина і боягуза. Боротися з будь-якими проявами соціального зла: користолюбством, сутяжництвом, яке частенько прикривається гучними словами, наклепами на людей, пияцтвом, дармоїдством, хабарництвом, жорстокістю та іншими антиподами моралі.
Я вважаю, що необхідно пам'ятати: там, де недопрацьовуємо ми, активізуються чужі нам ідеологія і мораль, шкідливі звички.
У нас є на кого рівнятися, у кого вчитися - це наші батьки, вчителі. Саме вони для мене є взірцем і стимулом роботи над собою. Бо я хочу, щоб вони мною пишались.
Олена Попова,
студентка Миколаївського ДАУ
Результатом морального виховання є сумлінне ставлення студентів до своїх обов'язків, до навчання та інших людей. Взаємодіючи між собою, студенти намагаються створити у групі сприятливий психологічний клімат, а це допомагає вирішувати спільні завдання, реалізуючись як особистість.
Основні цінності старшого покоління, а це - відповідальність, взаємодопомога, взаємопідтримка, почуття товариськості залишаються актуальними й сьогодні. Проте для молоді сьогодення важливо відчути себе незалежними, вільними у своєму виборі. Якщо першокурсник ставить перед собою мету і домагається свого, то він несе відповідальність за результати своїх дій. Саме це й формує у молоді такі вольові якості, як самостійність, ініціативність, цілеспрямованість. У нашому університеті саме на таких засадах побудована співпраця студентів і викладачів.
Орлова М.М.
викладач Бобринецького технікуму ім. В Порика
Білоцерківського НАУ
Сучасна молодь хотіла б мати в своєму оточенні добрих, чуйних людей, які завжди і безвідмовно допоможуть, не вимагаючи нічого для себе і не задаючи "непотрібних" питань. Але самі молоді люди хотіли б мати риси цілком протилежні: рішучість, вимогливість, впевненість, цілеспрямованість, безкомпромісність, розум, спеціальні знання.
Здебільшого юнаки та дівчата поважають своїх батьків, вважають їх своїми ідеалами, наслідують їх. Разом з тим багато хто з них хочуть змінити своє життя. Низький соціальний статус (безробіття, бідність, відсутність особистих досягнень) та у декотрих шкідливі звички батьків (схильність до розпивання спиртних напоїв, лайки, образ) їх розчаровують. Хоча все ж таки, найавторитетнішим джерелом виховання називають сім'ю, батьків і їх особистий приклад.
Серед п'яти людських якостей ідеального педагога студенти назвали загальноприйняті риси: людяність, доброта, справедливість, чесність, терплячість, стриманість, вихованість, повага до людей.
Чи потрібен пошук ідеалу? Звісно так! Адже прагнути до ідеалу означає прагнути до кращого. Якщо покращити хоч щось у собі - все наше суспільство стане кращим!
Анастасія Горюнова,
студентка Рівненського ДАК
Батьки і діти - одвічна проблема людського суспільства. Це проблема моральних цінностей та життєвих ідеалів, проблема взаємозв'язку різних поколінь. Сьогодні досить часто від людей старшого віку доводиться чути нарікання на сучасну молодь. У провину нам ставлять цинізм, прагматизм, нігілізм, апатію. На цю тему можна було б довго дискутувати, але хочеться запитати, а хто виховав таким моє покоління? Коли я навчалася в молодших класах, мої однокласниці любили похвалитися, в кого кращий шкільний ранець, пенал тощо. У подальшому ми почали хизуватися одна перед одною одягом, мобільними телефонами, прикрасами. " А мені мама купила, а мені тато дістав...".І дуже рідко хтось із моїх ровесників говорив про те, що разом із мамою відвідав театр, разом із татом побував у музеї, що в неділю уся сім'я обговорювала цікаву книгу. Шановні дорослі! Так хто ж виховав нас такими "нехорошими"?
Людина приходить на землю і живе один раз, і за своє життя вона мусить навчитися мудрості. А мудрість, як стверджує Біблія, у тому, щоб навчитися любити Бога і людей. І перші кроки до цієї мудрості - це ті кроки, які робить людина зі своїми батьками. Щоб навчити любові, треба самому любити. І батьки віддають мені свою любов ніжною маминою ласкою, лагідним батьківським словом. У свій час у мене інколи навіть виникла образа на батьків - а чому я не маю таких "крутих" речей, як мої ровесники? Тепер я розумію і ціную мудрість моїх батьків - вони дали мені значно більше, ніж матеріальні цінності. Вони навчили мене жити серед людей, творити добро, цінувати порядність і людяність. Своїм власним прикладом, відношенням до друзів, колег, родичів батьки формують моє світосприйняття, прищеплюють імунітет до примарних спокус цього світу.
Одним із самих світлих та радісних спогадів мого дитинства є поїздки в село до бабусі. Я так люблю слухати її розповіді про нашу велику родину, про нелегку долю моїх односельчан. Саме з бабусею я вперше переступила поріг храму, саме вона відкрила для мене величний світ Біблії. ЇЇ життєва мудрість - це те цілюще джерело, яке допомагає мені входити у доросле життя.
У однієї із моїх подруг батьки вже декілька років перебувають на заробітках за кордоном. Так, вони передають їй модні речі, висилають гроші. Тож у матеріальному відношенні у неї все добре. Але після останніх Різдвяних свят вона з болем сказала: "Настя, я так тобі заздрю, ти зустрічала свято зі своєю сім'єю".
Ніщо і ніхто не в змозі замінити людині родини та сім'ї. Це мають знати батьки, це мають розуміти діти.
Тетяна Кошельник,
студентка Одеського ДАУ
На сучасному етапі розбудови та становлення України окреслюється духовна криза українського суспільства. Певна перевага матеріальних цінностей над духовними призводить до того, що духовна сутність людини витісняється прагматизмом та примітивним мисленням, духовно-культурний розвиток особистості порушується. На жаль, серед молоді триває процес девальвації загальнолюдських цінностей - гідності, порядності, здатності до співпереживання. Боротьба за виживання будь-якою ціною дедалі більше характеризує громадян суспільства. Тому є дуже актуальним визначення родинного виховання у становленні особистості.
Звичайно, пріоритет родинного виховання у моєму становленні незаперечний. Суть його полягає в тому, що саме сім'я першою бере під свою опіку дитину з моменту її народження, не полишає своєї уваги й тоді, коли вона стане дорослою людиною. Уся "таємниця" виховання в моїй родині полягає в тому, що у дитини є можливість саморозвиватися, є певна самостійність. Батьки проявляють неабияку батьківську мудрість, даючи мені можливість жити своїм життям, та при цьому бути порадниками, друзями. У студентський колектив я прийшла вже з певними особистісними рисами характеру, але вміння вчитися, удосконалюватися, потребу постійно саморозвиватись мені привили в сім'ї. Батьки завжди відносяться до мене як до людини, з повним визнанням моєї особистості, з глибоким розумінням, терпінням та любов'ю, за що я їм дуже вдячна.
Бліц-інтерв'ю підготували:
Тамара Угнівенко, заступник директора,
Ніна Лихогод, методист НМЦ аграрної освіти
ВІДРОДЖЕННЯ ГАЛУЗІ ТВАРИННИЦТВА
Марія Самаріна,
старший науковий
співробітник НМЦ аграрної освіти
У листопаді 2009 року у НМЦ аграрної освіти вже вдруге було проведено захід із напряму підготовки фахівців "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва". На такій нараді є можливість почути думки представників провідних високотехнологічних підприємств галузі, наукових співробітників дослідних установ, науково-педагогічних працівників аграрних ВНЗ щодо можливості покращення якості освіти, організації практичної підготовки студентів, контролю їх знань та умінь. Особливу цінність має те, що подібний форум дає можливість обговорити нагальні питання деканів ВНЗ як організаторів і керівників навчального процесу, де в чому критичні думки фахівців високотехнологічних підприємств, креативні пропозиції, висловити своє бачення щодо професійних якостей майбутнього фахівця у галузі тваринництва, а загалом - створити основу для подальшої наукової та методичної роботи.
У проведеному заході взяли участь представники МінАП України:
Д.М. Микитюк, директор Департаменту ринків тваринництва з головною державною племінною інспекцією; Є. М. Воробей, заступник директора Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва; С.Ю. Рубан, академік - секретар відділення зоотехнії УААН; представники високотехнологічних підприємств із виробництва і переробки продукції тваринництва - Ю.Б. Чирак, головний технолог із тваринництва Агрокультурного підприємства "Агро-Союз"; І.І. Пишненко, головний інженер ЗАТ "Пирятинський сирзавод"; Р.В. Качалка, завідувач цеху інкубації Полтавської птахофабрики; І.А. Касаткіна, директор корпоративного університету ТОВ "Корпорація "Агро-Союз"; С.О. Зінченко, голова асоціації "Полтавамолпром"; А.Е. Хачатрян, координатор проекту Німецького аграрного центру в Україні; представники провідних аграрних ВНЗ.
Нараду відкрив заступник директора Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва Є.М. Воробей.
Доповіді керівника сектору М.О. Самаріної та голови науково-методичної комісії науково-педагогічних працівників напряму підготовки "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" М.І. Гиля були присвячені аналізу виконання резолюції минулорічного "круглого столу" та проведеної роботи комісією минулого року.
Цього року обсяг прийому до ВНЗ на технологічні факультети було повністю виконано як на рівні ВНЗ ІІІ-ІV р.а., так і технікумів і коледжів. Провідними ВНЗ з найбільшим обсягом прийому на факультети є НУБіП України, Білоцерківський НАУ, Дніпропетровський та Миколаївський ДАУ, Полтавська ДАА.
У середньому конкурс на денну форму навчання у ВНЗ ІІ-ІV р.а. становив 1,1-1,2 особи, І-ІІ р.а. - близько 1,1 особи. Тож конкурс до факультетів не зменшився, і на рівні МОН держзамовлення цілком виконано. Це - важливо, оскільки цього року в абітурієнтів з'явилися більші можливості вступу до різних ВНЗ одночасно.
Проте, заочної форми навчання у ВНЗ І-ІІ р.а. майже не залишилося, що є підставою для можливої її ліквідації у майбутньому.
У ВНЗ набір на заочну форму навчання зберігається за рахунок випускників навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Очікується, що цього року набір до ВНЗ на заочну форму становитиме близько 5,5-6 тис осіб.
Цікавим є дані соціологічного опитування щодо ринку праці в агропромисловому комплексі у 2006 та 2009 роках: студенти останніх курсів навчання виявили бажання працювати у сільському господарстві.
Одним із питань, що має першочергове значення у підготовці фахівців із технології тваринництва, є час, відведений на практичну підготовку студентів. Проект стандарту, що розроблено відповідно до вимог МОН та Болонського процесу, також це передбачає. Якщо у 90-х роках і раніше, обсяг навчальних і виробничої практик становив близько 1900 год, то на сьогодні його зменшено майже у 3 рази. Хоча у навчальних планах зроблено спробу вирівняти ситуацію за рахунок лабораторних і практичних занять, на які передбачено понад 25% усього навчального часу підготовки ОКФ "бакалавр".
Окремо слід зазначити, що на сьогодні збережено право ВНЗ вводити спеціалізації залежно від регіональних потреб.
Створено базу даних голів державних екзаменаційних комісій, проте не завжди провідні фахівці виробництва беруть участь у ДЕК.
Щодо аналізу та оновлення навчальної літератури з напряму. На сьогодні, за результатами аналізу, до перспективного плану видання на 5 років внесено близько 50 підручників і посібників.
Протягом цього року було поновлено перелік навчального обладнання, устаткування та унаочнення для дисциплін професійної та практичної підготовки.
Тепер у планах НМЦ є аналіз матеріально-технічного забезпечення факультетів згідно з цим переліком. Якщо для поновлення матеріальної бази ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації за напрямом ТВППТ необхідно близько 1 млн грн., то на рівні ІІІ-ІV р.а. - майже вдвічі більше.
Питання щодо практичної підготовки студентів упродовж цього року постійно знаходилося у центрі уваги. На сьогодні для аналізу її проведення створено реєстр баз практик, у якому близько 2 тис. господарств.
Зазвичай, вони є різними за своїм потенціалом, матеріально-технічним станом та відповідальністю керівників щодо практикантів.
Але це питання не втрачає своєї актуальності. Зберігається зацікавленість у співпраці із провідними підприємствами типу "Агро-Союз", "Терезино", "Маяк", Німецький аграрний центр, переробними підприємствами всіх форм власності.
Загалом розуміємо, що інтерес до спеціальності та певний конкурс під час вступу зберігається у тих регіонах, де розвивається тваринництво, працюють підприємства з перспективою майбутнього працевлаштування випускників.
Неабиякий інтерес серед присутніх фахівців викликала доповідь директора Департаменту тваринництва з головною державною племінною інспекцією Д.М. Микитюка, який повідомив про результати роботи галузі за минулі 10 міс. 2009 року, проаналізувавши основні показники та перспективи.
Надзвичайно цікавим у світлі організації та покращення якості практичної підготовки студентів був виступ А.Е. Хачатряна, координатора проекту Німецького аграрного центру в Україні, який зазначив, що створення навчального центру для фахівців та керівників українського сільського господарства має одним із завдань передачу ноу-хау та інформації щодо використання сучасних методів та технологій у застосуванні доїльної техніки, систем утримання тварин, сучасних способів управління стадами, гігієни та контролю якості молочної сировини, заготівлі та зберігання фуражу.
Саме завдяки переліченим напрямам діяльності Німецький аграрний центр є перспективною базою підвищення кваліфікації науково-педагогічних та педагогічних працівників аграрних ВНЗ, а також студентів під час проходження ними практичного навчання.
Чирак Ю.Б., головний технолог із тваринництва Корпорації "Агро-Союз", у своєму виступі відзначив, що саме практична підготовка студентів і молодих фахівців, які приходять на виробництво, визначає так би мовити, "знаходження себе" у повсякденній роботі, появу стимулів для самореалізації фахівців, для подальшого росту.
Схожі думки звучали у виступах усіх представників від виробництва.
Окремо слід відзначити виступ С.Ю. Рубана, академіка - секретаря відділення зоотехнії УААН, який зауважив, що інтеграція навчального процесу аграрних вищих навчальних закладів України, наукового процесу у науково-дослідних установах з подібними установами країн ЄС та США є на сьогодні вкрай необхідним кроком, продиктованим співпрацею країн, надходженням з-за кордону нових продуктів програмного забезпечення, нових ідеологічних підходів під час ведення різних галузей тваринництва. Саме тому запрошення представників аграрних вищих навчальних закладів на заходи, що проводить Українська академія аграрних наук є актуальним кроком для вирішення цього питання.
Підсумовуючи результати наради, М.П. Хоменко, директор НМЦ аграрної освіти, відзначив кілька ключових моментів, - а саме: необхідність ініціювання перед відповідними центральними органами виконавчої влади розгляд питань щодо проведення педагогічного експерименту в окремих аграрних ВНЗ Мінагрополітики, сутність якого полягає в проходженні студентами після першого року навчання річної практики на кращих високотехнологічних підприємствах із виробництва і переробки продукції тваринництва; можливостей підготовки системного фахівця з тваринництва; урахування освітніх вимог країн ЄС під час складання програм навчальних дисциплін; забезпечення захищеності випускникам ВНЗ напряму "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" в перші два роки їх роботи на виробництві; подальшої роботи щодо відновлення ліцензування підручників і посібників, виданих із грифом Міністерства аграрної політики України, а також присвоєння вчених звань доцента і професора; диференціації педнавантаження науково-педагогічних працівників ВНЗ залежно від їх зайнятості науковою чи науково-методичною роботами; проведення "круглих столів" та нарад у провідних ВНЗ із залученням студентів, співробітників науково-дослідних установ та фахівців виробництва; впровадження оголошень у електронному вигляді щодо запланованих заходів із практичного навчання на сайті Науково-методичного центру аграрної освіти.
Забезпечення якості підготовки фахівців напряму "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" можливе через подальше налагодження організації практичного навчання студентів на підприємствах галузі, впровадження практики консультацій студентів науковими співробітниками науково-дослідних установ, створення модулів ферм відповідно до сучасних вимог навчального процесу для практичної підготовки студентів, а також підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників ВНЗ, а також забезпечення навчально-наукового супроводу студентам, починаючи з першого курсу, науково-педагогічними працівниками випускових кафедр.
ВСЕУКРАЇНСЬКА СТУДЕНТСЬКА РАДА ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Оксана Падалка,
молодший науковий співробітник НМЦ,
Аліна Горб,
студентка Миколаївського ДАУ
Ця подія зібрала 160 студентів з усієї України. Для участі та створення ради було запрошено голів студентських самоврядних структур вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації від всіх регіонів України. Засідання ради проходило 10-12 грудня 2009 року.
Після поселення учасників у санаторному комплексі "Пуща-Озерна" відбулися установчі збори, на яких вирішували організаційні питання, обирали керівні органи та обговорювали плани подальшої роботи. Варто зазначити, що перше засідання було досить напруженим та емоційним. У студентів виникало багато питань щодо процесу створення і подальших завдань цього органу. Все ж таки спільними зусиллями всі питання було вирішено.
Головою Всеукраїнської Студентської Ради при Кабінеті міністрів України (ВСР при КМУ) було обрано Муратова Євгенія, студента Національного університету біоресурсів і природокористування України, заступника голови Об'єднаної ради студентського самоврядування вищих навчальних закладів Міністерства аграрної політики України. До речі, Євгеній був одним із тих, хто запропонував свою кандидатуру без попередньої підготовки, спираючись на досвід своєї роботи в органах студентського самоврядування. Секретарем Ради обрали Смирнова Олександра, який очолює Секретаріат Української асоціації студентського самоврядування. До складу президії увійшли по одному представнику з кожної області України.
11 грудня відбулася зустріч членів ВСР при КМУ з Прем'єр-міністром України Юлією Володимирівною Тимошенко. Вона розповіла про необхідність Ради, після чого відбулося спілкування між прем'єром та студентами.
Відповідали на питання також Міністр освіти і науки України Іван Вакарчук, Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко, заступники міністра культури та міністра фінансів України.
Студенти ставили питання про пільговий проїзд у міському транспорті; працевлаштування молодих спеціалістів; "Рік молоді в Україні"; фінансування відряджень студентів; умови поселення та проживання в гуртожитках; відновлення студентських квитків, після їх втрати; стипендіальний фонд. Крім того було наголошено на необхідності прийняття відповідних змін до Закону України "Про вищу освіту" №1280 щодо студентського самоврядування.
12 грудня учасники підвели підсумки з'їзду, затвердили керівний склад Ради, визначили стратегічні напрями роботи. Студенти роз'їхалися в різні куточки України, але тепер їх поєднує єдина мета - спільна робота на благо УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСТВА!
І ось, цілеспрямована праця Ради дала перші плоди. Законопроект №1280 було розглянуто в профільному комітеті Верховної Ради, де в дискусії з народними депутатами, представники студентської спільноти відстояли ключові позиції. Комітет Верховної Ради ухвалив рішення про перенесення всіх ключових позицій в остаточну редакцію.
19 січня 2010 року Зміни до Закону України "Про вищу освіту" №1280 щодо студентського самоврядування прийнято!
Студенти отримали реально закріплені на рівні законодавства права:
1. Фінансування на рівні 0,5% від спеціального фонду університету.
2. Участь у вчених радах та органах громадського самоврядування ВНЗ не менше 10%.
3.За погодженням з органами студентського самоврядування відбуватиметься:
" відрахування осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, та їх поновлення на навчання;
" переведення студента, курсанта, аспіранта, які навчаються у вищому навчальному закладі за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб;
" переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за контрактом за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб на навчання за державним замовленням;
" призначення заступника декана, проректора, які відповідають за роботу зі студентами;
" поселення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, в гуртожиток і виселення з гуртожитку;
" затвердження рішень з питань студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.
Вітаємо із вдалою роботою!
СЕРЦЕ КОЖНОЇ ПОВАЖНОЇ ІНСТИТУЦІЇ
Тамара Угнівенко,
заступник
директора НМЦ аграрної освіти
Згідно з планом роботи Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва, Науково-методичного центру аграрної освіти 11-12 лютого 2010 р. проведено семінар-нараду директорів бібліотек аграрних вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.
Учасники семінару відвідали Національну бібліотеку України ім. В.І. Вернадського та Державну науково-педагогічну бібліотеку України ім. В.О. Сухомлинського, де було проведено майстер-класи: з питань бібліотечно-інформаційних технологій - Костенком Л.Й., завідувачем центру інформаційних технологій бібліотеки ім. В.І. Вернадського; "Бібліотека і сучасність" - Роговою П.І., директором бібліотеки ім. В.О. Сухомлинського.
Директори бібліотек аграрних ВНЗ ІІІ-ІV р.а. побували в музеї українського костюма та української писанки (смт Немішаєве, НМЦ).
На другий день обговорювали нагальні питання роботи бібліотек у світлі модернізації вищої освіти, а саме:
з аналізом стану справ у бібліотеках аграрних ВНЗ виступив Подгаєцький А.А., заступник директора Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики України, начальник відділу;
щодо роботи Науково-методичного центру з формування комплексу методичного забезпечення навчально-виховного процесу - Хоменко М.П., директор НМЦ, Антонік І.І., науковий співробітник, та Лазоренко Ю.І., старший науковий співробітник ДНСГБ НААН України.
Обговорено було такі цікаві теми, як "Діяльність бібліотек аграрних ВНЗ ІІІ-ІV р.а. у світлі модернізації вищої освіти", з якою виступив заступник директора з наукової роботи ДНСГБ НААН України Дерлеменко В.В.;
"Захист прав інтелектуальної власності: методологія та практика" - Бородін С.В., провідний науковий співробітник ДНСГБ НААН України;
"Доступ до електронних інформаційних ресурсів" - Тарабрін О.Є. заступник директора з питань наукового менеджменту ДНСГБ НААН України;
про інститутський репозитарій та електронні ресурси університету - Морзе Н.В., проректор з навчально-наукових питань інформатизації та телекомунікаційних систем НУБіП України.
Дуже цікаво було висвітлено також теми:
"Бібліотека аграрного ВНЗ як осередок духовного і культурного розвитку особистості" - Малина Л.І., директор бібліотеки Подільського ДАТУ, та Пинда Л.А., директор бібліотеки Львівського НАУ.
"Корпоративна каталогізація у рамках територіального методичного об'єднання сільськогосподарських та інших бібліотек Сумської області" - Демиденко А.М., директор бібліотеки Сумського НАУ;
"Створення каталогу власних університетських підручників, посібників, методичної літератури - один із факторів програмно-інформаційного забезпечення студентів" - Фесечко В.М., директор бібліотеки Луганського НАУ.
Звернено увагу на підготовку інформаційної грамотності користувачів. Досвідом роботи з цього питання поділилися Снітко Л.О., директор бібліотеки Полтавської ДАА, та Гарбар О.П., директор бібліотеки Уманського НУС.
Значну увагу приділено обговоренню питання професійно-кваліфікаційного рівня працівників наукових бібліотек (Чигрина Н.В., директор бібліотеки Таврійського агротехнологічного університету).
У роботі семінару взяла участь і виступила з темою "Наукові світові електронні ресурси в галузі аграрних наук" Несміянова І.В., директор філіалу "АБЕ маркетинг" (Варшава).
Було організовано науково-методичну комісію директорів бібліотек аграрних ВНЗ ІІІ-ІV р.а., головою якої обрано Угнівенко Т.М., заступника директора Науково-методичного центру.
Прийнято до виконання рекомендації семінару-наради. Матеріали семінару будуть видані окремим збірником та надіслані до бібліотек аграрних ВНЗ. Враженнями щодо проведення семінару поділилися його учасники:
Чигрина Н.В., директор наукової бібліотеки
Таврійського ДАТУ
Сьогодні незаперечним фактом є якісні зміни, які відбуваються в інституті вищої освіти під тиском глобального процесу інформатизації. У цьому контексті слід констатувати факт перетворення бібліотек вищих навчальних закладів із книгозбірень навчальної літератури на базові структурні підрозділи, які, власне, формують інформаційно-освітнє середовище соціалізації й професіоналізації студентської молоді.
Зрозуміло, що використання в бібліотеках сучасних інформаційних технологій зумовлює необхідність всебічної модернізації їхньої діяльності. Це і удосконалення методичного забезпечення роботи бібліотек галузевих вищих навчальних закладів, і створення об'єднаної бази електронних ресурсів, і забезпечення бібліотек кваліфікованими кадрами.
Усі ці питання ставили і докладно обговорювали на семінарі-нараді директорів бібліотек ВНЗ, організованому (до речі, на найвищому рівні) Науково-методичним центром аграрної освіти.
Зокрема, учасники семінару-наради дійшли одностайного висновку, що бібліотекар вищого навчального закладу повинен володіти основами психології, педагогіки, соціології, економіки, проводити пошук нової інформації в глобальній мережі. У бібліотечній справі - це невід'ємна умова якісного виконання професійних функцій, запорука громадського визнання та затребуваності бібліотек суспільством.
Натомість підготовка висококваліфікованих кадрів бібліотекарів в Україні переживає не найкращі часи. Тому додаткова вага покладається на систему підвищення кваліфікації наявних кадрів, з метою удосконалення якої учасники семінару-наради, зокрема, запропонували:
- активізувати роботу з підвищення кваліфікації працівників усіх рівнів, до того ж під час формування навчальних груп враховувати принципи диференціації слухачів за освітою, посадою, стажем роботи та функціональними обов'язками;
- розробити цільові програми і графіки підвищення кваліфікації бібліотечних працівників;
- щорічно проводити майстер-класи, тренінги, яскраві приклади яких були продемонстровані на семінарі-нараді;
- створити в Інтернеті, на сайті Науково-методичного центру, професійний форум бібліотечних фахівців аграрних ВНЗ, який надасть можливість спілкуватися з колегами, обговорювати проблеми, отримувати консультації, обмінюватися досвідом роботи;
- надати можливість працівникам бібліотек систематично підвищувати кваліфікацію, для чого щорічно передбачити в бюджеті ВНЗ статтю витрат на оплату курсів, відрядження та стажування у провідних бібліотеках.
Лантратова М.В.,
директор ФБ Одеського ДАУ
Значення будь-якого заходу визначається за критеріями змістовного наповнення та набутим досвідом, який можна використати в подальшій практичній роботі. Це дійсно так, але хотілося б констатувати наступне щодо організації семінару-наради: зручна форма спілкування ("круглий стіл"), майстер-клас і конкретні тематичні доповіді директорів бібліотек аграрних ВНЗ стосовно методів організації окремих виробничих процесів, упровадження електронних технологій тощо. Все це набуває великого значення у нашій подальшій роботі.
Хотілося б зазначити і цікаву форму організації заходу: для нас надзвичайно корисним є спілкування з колегами, коли можна почути різні думки і методи вирішення окремих питань, знайти спільне рішення конкретних проблем, що виникають, і т. інше
Дійсно, незабутнім на все життя є відвідування музею українського костюма та української писанки. Цікава і дуже змістовна екскурсія та супровідна розповідь, - підтверджує значущість музею як просвітницького центру, на мій погляд, державного рівня. Самобутня колекція, цікаве розміщення, змістовне наповнення та загальне оформлення - це результат наполегливої і кропіткої роботи співробітників і студентів-аграрників на чолі з Угнівенко Т.М., високодуховною людиною, що вболіває за збереження і примноження культурного надбання українського народу. Тільки патріотично налаштована людина може втілити свій задум і організувати таку роботу.
Набутий досвід щодо створення корпоративної каталогізації між бібліотеками, організації конкретних виробничих процесів і використання пропозицій з впровадження електронних технологій і багато іншого, - дозволить ефективніше організовувати роботу в бібліотеці як інформаційно-просвітницькому осередку, що забезпечує і супроводжує навчальний процес, наукову та просвітницько-виховну роботу.
З надією, що подібні семінари стануть традиційними.
Солодкова Л.О.,
директор бібліотеки Житомирського НАЕУ
Аграрна галузь посідає одне з провідних місць в економіці держави.
Завдання бібліотек відповідати вимогам часу, інформаційним потребам
користувача. Кожна бібліотека повинна пам'ятати і взяти для себе за девіз: "Хто володіє інформацією - володіє світом".
Відрадно, що Міністерство аграрної політики України, Науково-методичний центр аграрної освіти, ДНСГБ УААН приділяють особливу увагу роботі бібліотек аграрного профілю, не залишають нас поза увагою та надають нам методичну допомогу з різних питань. Так, "Бюлетень ДНСГБ УААН" є настільною книгою для бібліотек аграрних ВНЗ. Ми маємо можливість ознайомитися з роботою наших колег з інших ВНЗ, з методичними рекомендаціями тощо.
Сподобалося, що НМЦ аграрної освіти організовано семінар-нараду директорів бібліотек ВНЗ, невимушена обстановка та живе обговорення питань та цікавих, актуальних тем. Заслуговують уваги доповіді: М.П. Хоменка "Робота НМЦ з формування методичного забезпечення навчально-виховного процесу"; В.В. Дерлеменка "Діяльність бібліотек ВНЗ у світлі модернізації вищої освіти"; Н.М. Демиденка "Корпоративна каталогізація у рамках територіального методичного об'єднання"; С.В. Бородіна "Захист прав...";
Н.В. Морзе "Інституційний депозитарій та електронні ресурси…" та ін.
Як правило, коли повертаєшся додому, то відчуваєш позитивний заряд енергії, настрій і бажання донести цю інформацію до своїх колег.
Кажуть, що досконалості не буває, отож, хочеться щось покращити у своїй роботі і в роботі бібліотеки. Сьогодні всі розуміють: слід працювати на випередження часу, а для цього треба, щоб зростали ініціатива кожного із нас, ставлення до роботи, бажання працювати і обов'язково пам'ятати про шановного користувача та забезпечення його інформаційних потреб.
СТУДЕНТСЬКІ ЛІДЕРИ ОБГОВОРИЛИ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Студентка четвертого курсу економічного факультету ЛНАУ, студентський декан факультету Катерина Щеглова та аспірантка кафедри економічної теорії та маркетингу Альона Висоцька взяли участь у Всеукраїнському "круглому столі" органів студентського самоврядування у Міністерстві економіки України (м. Київ), на якому було підведено підсумки минулого року, висвітлено основні проблеми сучасної студентської молоді та шляхи їх вирішення. У роботі "круглого столу" взяли участь близько 70 осіб, з них представники студентського самоврядування з різних ВНЗ та областей України: Київської, Луганської, Полтавської, Дніпропетровської, Донецької, Тернопільської та багатьох інших. Необхідною умовою запрошення до участі у "круглому столі" було написання тез доповідей, які б представляли собою цікаві пропозиції щодо економічного розвитку України. Метою проведення цього заходу було відображення студентського бачення шляхів інноваційного розвитку як сфер освіти, культури, природокористування, агропромислового комплексу зокрема, так і економіки країни загалом.
Робота "круглого столу" почалася з виступу Міністра економіки України Богдана Данилишина. У своїй доповіді він наголосив на необхідності проведення кардинальної економічної реформи, модернізації економіки України на перспективу та формування нового типу економічних відносин у нашій країні, підкреслив, що Україна має для цього необхідний економічний потенціал, та вже є як позитивні зрушення в цьому напрямі, так і проблеми, що потребують особливої уваги, зокрема, захист національного товаровиробника, формування експортноорієнтованої економіки та інноваційного типу розвитку нашої країни. Окрім інноваційного напряму особливу увагу було звернено на соціальні проблеми студентської молоді. Жваво обговорювалися питання відносно оцінювання професійних знань, розміру стипендій, розселення в студентських гуртожитках та працевлаштування молодих спеціалістів. Частина з присутніх вперше брали участь у роботі "круглого столу", а найактивніших з них було нагороджено почесними грамотами.
Кожен присутній студентський лідер мав змогу висловити свою думку з окресленого кола питань, внести свої пропозиції чи посперечатися з думкою інших.
Представники ЛНАУ виступили з доповіддю на тему "Еколого-економічні інновації в освітніх закладах". Основна увага в роботі приділялася проблемі утилізації сміття в Україні, а як пропозиції з її вирішення пропонувалось створення мережі приймальних пунктів у поблизу найбільших ВНЗ. За допомогою проведених досліджень серед багатьох груп студентів-експериментаторів та розрахунково-конструктивного методу було доведено ефективність і доцільність цих заходів. Треба зазначити, що внесені пропозиції було одностайно підтримано членами "круглого столу".
За підсумками проведеного заходу було складено звернення, яке містило основні пункти студентських пропозицій до органів виконавчої влади.
За повідомленням прес-служби Луганського НАУ
Людмила Тимовська,
вкладач ВП НУБіП України
"Немішаївський агротехнічний кооледж"
У далеких 1965-66 роках у Немішаєвському сільськогосподарському технікумі було відкрито агрономічне відділення. З того часу 2330 студентів працюють на полях України. За цей період значно підвищився рівень підготовки спеціалістів-агрономів.
Багато пройшло змін. На сьогодні студенти мають змогу отримувати ступеневу освіту: ОКР "Молодший спеціаліст", "Бакалавр" та на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України продовжити навчання за ОКР "Магістр". Агрономічне відділення тісно співпрацює з Інститутом рослинництва та ґрунтознавства НУБіП України (директор Демидась Г.І.) та агробіологічним факультетом (декан Тонха О.Л.).
На відділенні створено умови для отримання міцних знань студентів: повна забезпеченість літературою бібліотеки, аудиторний фонд, інформаційні засоби навчання - відповідають акредитаційним умовам.
Щорічно відділення забезпечує ліцензійні вимоги Міністерства освіти і науки України. Теоретичне навчання студентів і практичні навички тісно пов'язані з основною базою для проведення навчальних практик із спеціальних дисциплін, якою є колекційно-дослідне поле та поля коледжу. А базовими господарствами для проходження виробничо-технологічної та виробничої переддипломної практики є: Київська овочева фабрика, Бородянська сортодільниця Інституту сортів УААН, Інститут картоплярства УААН, ВП НУБіП України, агрономічна дослідна станція.
На відділенні працюють висококваліфіковані кадри. Зрозуміло, коли на ключових позиціях у команді стоять достойні люди, вони завжди пропонують позитивні зміни.
Леся Вікторівна Малинка - завідувачка відділення, кандидат с.-г. наук має своє бачення будь-якої конкретної справи. Леся Вікторівна закінчила аспірантуру та успішно захистила кандидатську дисертацію у ННЦ "Інститут землеробства УААН" за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво та луківництво. Працювала на посаді старшого наукового співробітника Інституту гідротехніки та меліорації УААН, нині працює над докторською дисертацією. Найціннішим фактором для неї є люди, відкриті для нових ідей, професіонали.
Лариса Володимирівна Григорян - методист відділення. Закінчила Кримський сільськогосподарський інститут. Працювала молодшим науковим співробітником Кримської дослідної станції садівництва у відділі "Вирощування яблуні". Потім перейшла до Кримського аграрного коледжу викладачем плодоовочевих дисциплін. Після закінчення педагогічного факультету працює на посаді методиста відділення, зарекомендувала себе кваліфікованим фахівцем, оперативно, зі знанням справи вирішує службові питання. Завідувачка та методист - це одна злагоджена команда.
Клименок Валентина Петрівна навчалася на агрономічному відділі, який закінчила в 1972 році, а згодом Білоцерківський сільськогосподарський інститут, тривалий час працювала на виробництві агрономом-насінником у Лісостеповій зоні. Вона добре знає про турботи агронома: виорати поле, посіяти, жнивувати. Валентина Петрівна 23 роки викладає ботаніку, щедро ділиться зі студентами не лише досвідом, а й життєвою мудрістю.
Демченко Петро Петрович випускник 1970 року, 20 років працював головним агрономом на Поліссі, сіяв, жнивував. Про нього можна сказати:
"Недосипав, ти, нескінченно діб
Ростив, плекав, його величність Хліб…"
Після трагедії на Чорнобильській АЕС переїхав в Немішаєве, 16 років працював завідувачем агрономічного відділення, сьогодні - заступник директора з виробничого навчання.
Подгаєцький Юрій Анатолійович, 16-ти річним юнаком вже думав про виведення високоврожайного сорту картоплі (його батько відомий в Україні вчений зробив великий внесок у виведення сортів картоплі). Науково-дослідницькі напрацювання в галузі селекції та генетики лягли в основу кандидатської дисертації, яку успішно захистив 2002 році.
Лихогод Ніна Григорівна також випускниця нашого відділення, працювала викладачем агрономічного відділення, а сьогодні - методист кабінету педагогічного досвіду викладачів ВНЗ І -П рівнів акредитації НМЦ аграрної освіти Міністерства аграрної політики України.
Деркач Наталія Євгенівна закінчила агрономічне відділення, працювала на виробництві в Поліському районі, сьогодні - методист НМЦ аграрної освіти Міністерства аграрної політики України.
Дяченко Олена Анатоліївна після закінчення агрономічного відділення, навчалась за ОКР "Бакалавр" та "Магістр" НУБіП України, сьогодні працює викладачем. Олена Анатоліївна зростала в стінах коледжу, набиралась майстерності, тут відбувалось становлення її характеру. Її принципову і щиру вдачу цінують у колективі.
Примаченко Єва Іллівна закінчила Житомирський сільськогосподарський технікум, потім УСГА, далі педагогічний факультет. Працювала вихователем, а з 1979 року - викладач кормовиробництва. Єва Іллівна - людина землі, людина села, справжня українка не за місцем проживання, а за станом душі.
Після закінчення Боярського сільськогосподарського технікуму та УСГА Наталя Євгенівна Беренда розпочала трудову діяльність не в сільському господарстві, а в промисловій галузі. Наталя Євгенівна народилася і виросла в Мироцькому, добре знає історію нашого коледжу. Наталія Євгенівна - викладач агрохімії та ґрунтознавства, сповнена життєвої наснаги, енергії, добрих задумів.
Любов Іванівна Гриценко родом із Кіровоградщини. Після закінчення Знам'янського сільськогосподарського технікуму та УСГА Любов Іванівна викладає екологію. Як знавець рідної природи, вона не байдужа до екологічної ситуації в Україні - щорічно проводить виховну годину "Чорнобиль - мій біль".
Працює на відділенні і Анатолій Іванович Таращенко, який працею загартований, вчительською професією сформований, народною мудрістю обдарований. В Анатолія Івановича велика любов до землі, він завжди говорить, що земля шанує господаря надійного, відданого, без справжнього господаря земля не дасть те, що може.
Всі викладачі агрономічного відділення працюють під таким девізом:
"Бути в напрузі - їх звичка, бути в ногу з часом - незмінна потреба душі".
Катерина Буглак,
м.н.с. Науково-методичного
центру аграрної освіти
Найважливіший фактор від якого, насамперед, залежить успіх будь-якої виробничої діяльності, реалізація бізнес-проектів є висококваліфікований професіонал.
Пошук дійсно професіоналів на сучасному етапі, як запевняють представники виробництва, на сучасному етапі - не така просто справа. Поспілкуватись з цього приводу ми мали змогу з спеціалістом з навчання персоналу агропромхолдингу "Астарта - Київ" Іриною Кириченко.
Ірино Олегівно, Ви - спеціаліст із навчання персоналу в крупному агропромхолдингу. Просимо Вас поділитися з читачами інформаційного вісника "ОСВІТА АГРАРНА" формулою ефективного кадрового менеджменту.
Формула дуже проста: відібрати найкращих, створити умови для роботи і забезпечити професійний розвиток. З відбором персоналу ми справляємося самі, без залучення рекрутингових агенцій. Тільки у 2009 році закрили 38 вакансій. Умови роботи у нашій компанії відповідають європейським стандартам - рівень зарплат, обладнання робочих місць, соціальні програми. Система навчання персоналу забезпечує розвиток кожного працівника - від робочого до топ-менеджера. Особливістю нашої системи навчання є акцент на внутрішньому навчанні. Тільки у 2009 році фахівцями головної компанії було проведено 25 навчальних заходів для спеціалістів агрофірм та цукрових заводів. Близько 3500 робітників, а саме 37% робочого персоналу, 35% інженерно-технічного та адмінперсоналу і керівників пройшли різні форми навчання та підвищення кваліфікації. У тому числі навчання пройшли 60 працівників головної компанії. Особлива увага приділяється підвищенню кваліфікації та професійному розвитку керівників, бо багато хто з них виросли із спеціалістів та не мають відповідних управлінських навичок. З цією метою було проведено майстер-класи та дводенні тренінги з менеджменту для керівників головної компанії та агрофірм. Продовжується реалізація такого важливого напряму розвитку топ-менеджерів і ключових фахівців, як участь у конференціях, семінарах, у т.ч. зарубіжних. У подібних освітніх заходах взяли участь 8 співробітників.
Як вирішуєте проблему плинності кадрів?
Не можу сказати, що це проблема для нашої компанії, оскільки і для інших компаній: в період економічної кризи люди не дуже схильні до зміни місця роботи. Але ми усвідомлюємо, що робітники, які незадоволені своєю роботою, можуть працювати напівсили, очікуючи завершення кризи та пожвавлення ринку праці. І тоді ми вже можемо мати проблему. Тому в нашій компанії протягом 2009 року не було згорнуто жодної соціальної програми, не впроваджено скорочень. Навпаки: активізувалося внутрішньокорпоративне навчання, за результатами атестації деякі працівники підвищені на посадах. Щоби контролювати ситуацію, ми провели анкетування працівників рівнем задоволеності своєю роботою і виявили критичні зони та можливості покращення управління персоналом.
На офіційному сайті агропромхолдингу "Астарта-Київ" розміщено інформацію про те, що ви практикуєте оплату навчання студентів стаціонару з перспективою подальшого працевлаштування? Розкажіть, будь ласка, детальніше.
Навчання у вищих навчальних закладах за рахунок компанїї є не тільки стимулюючим фактором, але й дозволяє компанії вирішувати складні проблеми з кваліфікованими кадрами в регіонах присутності. Наші активи розташовані в сільській місцевості, тому ми не маємо можливості відбирати персонал: приймаємо на роботу тих, хто проживає у конкретній місцевості, а потім підвищуємо кваліфікацію працівника до необхідного рівня. Навчання у ВНЗ переважно задовольняє потреби цукрових заводів та головних офісів агрофірм у кваліфікованих кадрах. До того ж, більшість студентів навчається заочно, водночас працюючи на підприємствах агропромхолдингу. Нині таких - 34 особи.
Випускники яких аграрних навчальних закладів уже успішно працюють на виробництві "Астарта-Київ"?
У першу чергу, це профільні ВНЗ: Полтавська державна аграрна академія, Полтавський університет споживчої кооперації, Національний університет харчових технологій, Сумський національний аграрний університет, а також інші провідні вищі навчальні заклади: Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка, Київський національний торговельно-економічний університет, Полтавський національний технічний університет тощо.
"Натхнення" - знову став кращим!
Народний ансамбль сучасного бального танцю "Натхнення" взяв участь у відкритих всеукраїнських рейтингових і класифікаційних змаганнях "Grand Prix of Lugansk - 2010". Змагання було організовано Українською Федерацією спортивного танцю, Луганським танцювальним союзом і Федерацією танцювального спорту Луганської області.
На змагання до Луганська з'їхалося близько 550 учасників не лише з Луганської області, але і з інших регіонів України.
НАСБТ "Натхнення" брав участь у категорії "Ансамблі" і представив дві композиції: "Самбу" і "Французькі канікули". У результаті, їх виступ був визнаний кращим у цій категорії, за що ансамбль був нагороджений дипломом І ступеня, кубком, а всі учасники ансамблю - золотими медалями.
Народний ансамбль сучасного бального танцю "Натхнення" існує понад 25 років, веде активну концертну діяльність, є лауреатом і призером багатьох художніх міжнародних і всеукраїнських конкурсів і фестивалів. "Натхнення" продовжує надихати величезну кількість людей, що цінують справжнє мистецтво бального танцю, у черговий раз підтвердивши свою першість!
Конгрес учених економістів-аграрників
У Луганському національному аграрному університеті відбулися міжрегіональні збори учасників Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграріїв. Темою засідання стали організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві.
У засіданні взяли участь видатні науковці у галузі аграрної економіки: доктор економічних наук, професор, академік, директор ННЦ "Інститут аграрної економіки" Петро Саблук, доктор економічних наук, професор, академік, заступник директора з наукової роботи ННЦ "Інститут аграрної економіки" Віктор Месель-Веселяк, доктор економічних наук, професор, академік-секретар відділення аграрної економіки і земельних відносин НААНУ Сергій Кваша та інші вчені з Донецька, Харкова, Воронежа (РФ).
Питання, що обговорювались на засіданні конгресу, були присвячені актуальним проблемам модернізації аграрного сектора економіки України: виробленню нового економічного механізму у сфері земельних стосунків, розвитку соціального менеджменту на селі, проблемі залучення інвестицій в сільське господарство та ін. В процесі засідання обговорювалися також законопроекти, що відносяться до даної галузі діяльності.
Завершила засідання ректор ЛНАУ, доктор економічних наук, професор, академік Валентина Ткаченко, яка підкреслила, що виробивши єдину стратегію розвитку аграрного сектора економіки і розробивши механізм гнучкого використання економічних законів і категорій, ми зможемо досягти вагомих результатів. В ході засідання ректор В. Г. Ткаченко, президент регіонального конгресу вчених економістів-аграріїв була нагороджена Почесним знаком Національної академії аграрних наук України за вагомий внесок у розвиток аграрної економіки і багатолітню плідну працю.
Міжрегіональні збори учасників Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграріїв традиційно щороку проходять в ЛНАУ - центрі аграрної економіки Сходу України, і завжди є найважливішими подіями у сфері аграрної науки.
За повідомленням прес-служби Луганського НАУ
|
|
