"МОЛОДШИЙ БРАТ" ЧИ ПАРТНЕР

    З метою аналізу стану діяльності регіональних університетських центрів, проблем їх становлення та подальшого розвитку Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва Мінагрополітики України спільно з Науково-методичним центром 2-3 березня 2010 року вперше було проведено семінар проректорів аграрних ВНЗ III-IV рівнів акредитації по роботі зі структурними підрозділами регіональних університетських центрів.
    Серед основних питань, що обговорювали на семінарі, були: перспективи розвитку вищої освіти в Україні та інтеграція національної системи вищої освіти в європейське та світове освітнє співтовариство; особливості підготовки фахівців за ступеневою освітою; нормативно-правова база функціонування регіональних університетських центрів; особливості прийому випускників технікумів і коледжів до ВНЗ III-IV рівнів акредитації у 2010 році; реалізація ступеневої освіти в аграрних ВНЗ; фінансування нав­чальних закладів та інші.
   У вступному слові директор Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва Мінагрополітики Тетяна Іщенко оцінила стан та проблеми становлення регіональних університетських центрів. Зокрема заз­начила, що збережено вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації (всього 118, 94), які нині входять до структури 17 регіональних університетських центрів.
   Сьогодні технікуми і коледжі постійно розширюють спектр освітянських послуг, стають багатопрофільними, поліфункціональними, що дає можливість молоді здобути повну загальну освіту, кваліфікацію молодшого спеціаліста та робітничу професію. У системі навчальних закладів Мінагрополітики України створено широкі можливості для здійснення ступеневої підготовки і задоволення освітніх потреб. Загалом близько 30 відсотків обсягу прийому до ВНЗ III-IV рівнів акредитації на денну та заочну форму навчання за державним замовленням зараховується з числа випускників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
   Створення університетських центрів має позитивні сторони. Втім деякі фактори стримують входження навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації до регіонального університетського центру. Це і не сприйняття університетами технікумів і коледжів як рівноправних партнерів, стягнення коштів за стажування викладачів, нетолерантність у розподілі коштів, порушення під час проведення виборів директорів, недостатнє зарахування на державні місця.
   За словами Миколи Фоменка, начальника відділу вищої освіти та освіти дорослих Департаменту вищої освіти МОН України, головне завдання на сьогодні - це повернення довіри та створення потужних автономних вищих навчальних закладів, спроможних підготувати висококваліфікованих фахівців для всіх галузей економіки країни. Проблемним питанням розвитку вищої освіти є розпорошеність технікумів і коледжів за підпорядкуванням. На сьогодні навчальні заклади входять до сфери управління 26 міністерств і відомств.
   Разом з тим, не можна не відзначити певні успіхи галузевих технікумів, училищ і коледжів, підпорядкованих Мінагрополітики, Міністерству охорони здоров'я.
   Постійно триває дискусія щодо місця і ролі ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації в системі вищої освіти. На думку Людмили Котоловець, начальника відділу змісту та технологій навчання молодших спеціалістів ДНУ "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН", наявність фундаментальних і спеціальних знань у поєднанні з ґрунтовною практичною підготовкою ставить молодшого спеціаліста у більш вигідне становище та відводить йому роль реалізатора досягнень сучасної науки, техніки і технологій в усіх сферах економічної діяльності.
   На сьогодні залишаються неврегульованими нормативно-правові аспекти функціонування університетських центрів. Микола Курило, перший проректор Сумського НАУ, наголосив: "Більшість проблем викликано невідповідністю юридичного статусу вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації чинному законодавству України в галузі господарської діяльності та цивільно-правових відносин".
   Досвідом роботи регіональних університетських центрів поділилися проректори та ди­ректори аграрних ВНЗ.
   Анатолій Гладкий, заступник першого проректора по роботі з ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації НУБіП України: "Особливістю університетського центру НУБіП України є запровадження для студентів зарахованих на 2-3 курси бакалаврату вирівнювального літного семестру. Це дає можливість зменшити кількості дисциплін академрізниці, для молодших спеціалістів. Нашим надбанням є проведення дистанційних лекцій для регіональних навчальних закладів".
   У діяльності університетського центру Львівського НАУ чітко окреслені шляхи реалізації принципів безперервності і ступеневості освіти. За словами Віталія Боярчука, першого проректора Львівського НАУ у навчальний процес коледжів запроваджено кредитно-модульну систему організації навчального процесу. Добре налагоджено систему контролю за діяльністю регіональних навчальних закладів. Щорічно проводиться рейтинг навчальних закладів, що входять до структури університетського центру.
   Василь Дмитришин, директор Стрийського коледжу Львівського НАУ доповнив, що університет сприяє навчанню викладачів коледжу в аспірантурі та магістратурі; педагогічні працівники беруть участь у роботі кафедр університету, а науково-педагогічні - в роботі циклових комісій коледжу; спільному проведенні науково-практичних конференцій.
   Віктор Дуганець, перший проректор Подільського ДАТУ відзначив, що, насамперед, нас вирізняє те, що до структури нашого університету ввійшли 5 технікумів та 2 коледжі із трьох сусідніх областей. Університет велику увагу приділяє співпраці не тільки з навчальними закладами І-ІІ рівнів акредитації, студенти яких продовжують навчання на споріднених спеціальностях ВНЗ, але й з 13 ПТНЗ Хмельницької області. Відтак є і конкурс, і забезпечено щорічний набір студентів на навчання.
   Учасники семінару активно обговорювали питання підготовки майбутніх фахівців за ступеневою освітою та надання якісних освітніх послуг. На підтримку реорганізації вищої аграрної школи висловилися проректори. На питання про переваги та недоліки щодо навчання студентів за ступеневою освітою проректор з науково-педагогічної роботи Львівського НУВМ та БТ ім. С.З. Гжицького відповів: "Багаторічний досвід підготовки в університеті лікарів ветеринарної медицини і фахівців з технології виробництва та переробки продукції тваринництва на основі ОКР "молодший спеціаліст" вказує на переваги ступеневої освіти. Це, насамперед, швидка адаптація випускників навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації до реалізації насичених навчальних планів підготовки.
   В університетах і академіях студенти закріплюють сформовані практичні уміння і навички, доповнюють свої знання вагомими теоретичними надбаннями.
   Недоліки, якщо вони є, то в тому, що період підготовки фахівця за ОКР "бакалавр" збільшується на 1-1,5 роки. Але чи це недолік - продовження часу перебування в лавах студентів?"
   Своїми роздумами про спільне використання матеріально-технічної бази навчальних закладів I-IV рівнів акредитації для покращення якості підготовки майбутніх фахівців поділився Василь Найда, проректор із науково-педагогічної та методичної роботи Одеського ДАУ: "Сьогодні значно зросли вимоги роботодавців до знань, умінь і навичок молодого фахівця. Але й самі виробничники не створюють належних умов для якісної підготовки студентів. Практики часто перетворюються на виїзні заняття. У технікумах та коледжах, зазвичай, є достатня кількість земельних угідь, техніка, необхідна для їх обробітку, навіть не заповнені гуртожитки. Така співпраця буде ефективною під час проведення навчальних практик, опрацювання окремих елементів технологічних операцій, виконання практичних завдань, дипломних проектів студентами ВНЗ ІІІ - IV рівнів акредитації. Крім того, науково-педагогічні працівники університету матимуть можливість разом із викладачами навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації виконувати спільні наукові роботи.
   До складу Білоцерківського НАУ як відокремлені структурні підрозділи входять 8 навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Київської, Чернігівської та Кіровоградської областей. Віталій Новак, перший проректор університету, у відповіді на запитання про залучення науково-педагогічних працівників університету до роботи в структурних підрозділах повідомив:
   "До складу навчально-методичної комісії університету входять заступники директорів із навчальної роботи, а директори - до складу ради університету, приймальної комісії та є членами ради трудового колективу університету. Завдяки спільній роботі факультетів і відділень забезпечено якісну ступеневу освіту. Створені робочі групи розробили інтегровані навчальні плани. Науково-педагогічних працівників без змін педагогічного навантаження залучають до навчального процесу в технікумах і коледжах. Це скорочує термін адаптації випускників навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, яких за результатами професійного тестування, зараховують на скорочений термін навчання".
   Сьогодні вища освіта активно реалізує Положення Болонської декларації та визначені основні пріоритети її розвитку.
   Своєю думкою щодо місця і ролі технікумів і коледжів у системі вищої освіти висловила проректор з науково-педагогічної і навчальної роботи Вінницького НАУ Ірина Гунько.
   "Вагоме місце вищих навчальних закладів І-ІІ р.а. у системі формування фахівців середньої ланки аграрної галузі економіки, на мій погляд, не викликає сумніву. На сьогодні за інформацією МОН України, освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста або середню спеціальну освіту має майже чверть населення України. Країни, які ввійшли до за­гальноєвропейського освітнього простору і підписали Болонську конвенцію, мають подібні освітні кваліфікаційні рівні підготовки і максимально зберегли їх у своїх національних освітніх системах, як національну особливість, позитивний досвід і практику освітньої діяльності.
   Проте функціонування й розвиток системи підготовки молодших спеціалістів сьогодні пов'язано із певними проблемами. Так, в умовах складної фінансово-економічної ситуації в суспільстві, фактично відсутній довгостроковий прогноз формування профільної структури підготовки фахівців середньої ланки.
   Збереження мережі технікумів та коледжів - це надійне джерело абітурієнтів, які поповнюють ряди студентської молоді, навчаючись за програмами скороченого терміну навчання.
   Тому є необхідність у визначенні чіткого та зрозумілого місця в загальнодержавній системі освіти молодшому спеціалісту - рівного якому щодо практичної підготовки на ринку праці, немає. Тим більше зростає його професійна цінність, коли на цю базу лягають ґрунтовні теоретичні знання, управлінські та дослідницькі вміння. Тільки таке гармонійне поєднання практики та теорії може дати досконалий завершений продукт освітньої діяльності - конкурентоспроможного професіонала аграрної галузі економіки.
   Вінницький національний аграрний університет, починаючи з 2002 року, проводить підготовку бакалаврів на базі освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст" за інтегрованими навчальними планами із зарахуванням на першій рік навчання за скороченим терміном і зарахування на старші курси за нормативним терміном навчання.
   Це студенти - випускники ВНЗ І-ІІ р.а., які входять до структури нашого університету.
   Навчання проводиться за 9-ма спеціальностями. Найбільш популярною спеціальністю традиційно залишається "Облік і аудит", контингент студентів денної та заочної форми скороченого терміну навчання на сьогодні становить 942 особи, та "Механізація сільського господарства", загальний контингент денної та заочної форми становить 583 особи.
   За останні п'ять років повністю відпрацьовано інтегровані навчальні плани підготовки бакалаврів на базі ОКР "молодший спеціаліст" за всіма спеціальностями.
   Як правило, за першою сесією навчання середній бал успішності студентів цієї категорії - на 1-1,5 бали нижчий. На це впливає інша система оцінювання знань, навчання за модульною схемою, напруженість календарного графіка навчального процесу. Проте, після завершення періоду адаптації, успішність вирівнюється. Студенти, мають міцні знання з профільних професійних навчальних дисциплін.
   І вже на останній сесії показник успішності у них вищий".
   Під час семінару учасники ознайомилися з матеріально-технічною базою та організацією роботи Науково-методичного центру аграрної освіти (смт Немішаєве, директор Микола Хоменко) та структурних підрозділів Національного університету біоресурсів і природокористування України - Ірпінського економічного коледжу (директор Сергій Михайлов) і Немішаївського агротехнічного коледжу (директор Ігор Ільчук).
   Активне обговорювання порушених питань учасниками семінару свідчить, що мету заходу досягнуто.

Катерина Буглак,
молодший науковий співробітник
Науково-методичного центру аграрної освіти