|
|
ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ І СПОСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ АГРАРНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Петро Надточій,
проректор з інноваційно-наукової
роботи та комп’ютеризації Житомирського
НАЕУ, доктор с.-г. наук, професор
На початку третього тисячоліття в Євросоюзі та інших розвинених країнах світу аграрна освіта, яка є складною формою суспільної практики, зазнала суттєвих змін, перетворившись в надзвичайно масштабну соціальну інституцію, через яку здійснюється трансляція і втілення базових цінностей людства, а також реалізуються мета і цілі розвитку аграрного та інших секторів економіки.
Починаючи з середини 80-х років минулого століття, найбільш розвинені країни світу – США, Велика Британія, Німеччина, Японія, Франція, а дещо пізніше Китай і Південна Корея – зосередили свої зусилля на прискоренні інноваційних процесів в економіці і створенні національних інноваційних систем, втіливши їх також в національні системи освіти.
Нині система аграрної освіти в країнах Євросоюзу набагато в чому відрізняється від української. Наприклад, у Німеччині практично відсутні вищі аграрні навчальні заклади. Аграрну освіту студенти отримують у загальноосвітніх університетах. Завдяки потужній матеріально-технічній базі можливості впровадження інноваційних технологій в освіту набагато ширші. Особливо це стосується лабораторно-практичних занять. Цікавим також у цьому напрямку є досвід держав, які нещодавно стали членами європейської спілки, зокрема Польща. У цій країні, за відносно незначної кількості студентів, що навчаються у Варшавському сільськогосподарському університеті і сільськогосподарських факультетах інших університетів, створені умови проходження науково-виробничої практики у провідних науково-дослідних інститутах. До читання лекцій залучають також провідних вчених-аграріїв. Науково-дослідним установам надано право підготовки магістрів. У країні створена система дорадництва, яка є консультативним органом для впровадження інноваційних технологій у сільськогосподарське виробництво. Після навчання студенти мають можливість працювати у цій сфері.
Важливість і необхідність упровадження інноваційних технологій в традиційну аграрну освіту і науку доцільно, на наш погляд, пояснити таким чином: термін “інноваційний” в літературі трактується як антонім прикметника “традиційний”, а тому його приставка до підмета “технологія” передбачає вихід за межі традиційного. Таким чином, інноваційний підхід у вищій освіті ставить за мету дати можливість студентам опановувати новий досвід на основі цілеспрямованого формування творчого і критичного мислення, освоїти кращий інструментарій науково-технічної діяльності, зокрема різні типи моделювання.
Відповідаючи на питання: “Чому (для чого) нам потрібні в аграрній освіті й науці інноваційні технології, підходи, моделі, способи і т.д.?”, увагу, на наш погляд, слід акцентувати на такому: в умовах швидкоплинних змін сьогодення виникає об’єктивна необхідність вирішення проблемних ситуацій, прийняття оптимальних рішень у досить неадекватних і нетрадиційних ситуаціях. При цьому наука стає масовою сферою професійної діяльності випускників вищої професійної освіти.
В умовах економічної кризи в Україні реалізація інноваційних технологій в екологічному і аграрному напрямах освіти, включаючи виховання і просвітницьку діяльність, має виключно життєве значення. Фактично це питання виживання і можливості запобігання деградації нації. Вважаю за доцільне підкреслити, що необхідність інноваційних втілень повинна сприйматися суспільством як фактор колективної безпеки.
Майбутньому випускнику вищого аграрного навчального закладу, який прагне стати затребуваним і успішним на європейському ринку праці, доведеться постійно опановувати нову техніку, технології і методики, а інколи навіть змінювати види своєї діяльності, дійсно володіти сукупністю конкурентоспроможних властивостей. Зазначені причини визначають пріоритети у навчанні студентів і способи вирішення реальних проблемних ситуацій, а саме: вміння знаходити і ефективно використовувати нову інформацію з різних джерел (включаючи інтернет), володіти кількома іноземними мовами, швидко опановувати різні технологічні процеси, приймати адекватні рішення в різних нештатних ситуаціях, успішно працювати в наукових колективах, члени яких здатні генерувати і сприймати нові ідеї, а головне втілювати їх у життя.
Для покращення виконання наукових досліджень у різних галузях наук, реалізації інноваційних технологій освіти, посилення інтеграційних процесів вищої аграрної освіти з науково-дослідною та дослідно-конструкторською роботою, а також можливості впровадження наукових розробок у виробництво і ефективнішого використання матеріально-технічної бази в науково-дослідній роботі студентів, у січні цього року в структурі Житомирського національного агроекологічного університету створені чотири науково-навчальні інститути: Інститут енергозберігаючих екологічно-безпечних технологій виробництва продукції рослинництва, Інститут економіки та агробізнесу, Інститут тваринництва та ветеринарії та Інститут екології та лісу, які очолили провідні вчені. Окремо, ще в травні 2002 р., був створений Науково-дослідний інститут регіональних екологічних проблем, який забезпечує інтеграцію навчальної і науково-дослідної діяльності кафедр у сфері сільськогосподарської радіології і агроекології.
Матеріально-технічне оснащення ВНЗ не відповідає сучасним вимогам технологій у виробничому процесі. Тому ще одним перспективним напрямком реалізації інноваційних технологій є створення технопарків. З ними пов’язані найбільші успіхи в інноваційній сфері. В університеті з другої половини 2008 року функціонує технопарк “Енергозбереження”, який задекларований на рівні Житомирської обласної ради і облдержадміністрації. У його роботі бере участь також завод “Вібросепаратор”. Створена постійно діюча виставка, дослідне поле площею близько 6 га. Студенти і викладачі мають можливість опановувати такі інноваційні технології: “Енергозбереження в рослинництві”, “Енергозбереження в лісовому господарстві”, “Ощадливі технології в насінництві” тощо.
Освоєння інноваційних технологій в агропромисловому виробництві студентами здійснюється у 41 філії кафедр університету на виробництві. Серед них філія кафедри технології виробництва і переробки с.-г. продукції – приватна агрофірма “Єрчики” Попільнянського району, яку очолює наш випускник, Герой України, Володимир Дідківський; філія кафедри охорони довкілля та збалансованого природокористування – центр “Облдержродючість” (очолює кандидат с.-г. наук В. Трембіцький) та ін.
Незважаючи на позитивні тенденції щодо впровадження інноваційних технологій у сфері освіти, існує низка проблем, які стримують подальше вдосконалення системи аграрної освіти, отже, потребують законодавчого врегулювання і створення відповідних механізмів їх реалізації.
Проблеми, що стоять перед аграрною наукою і освітою, безумовно, складні, але ми повинні їх вирішувати, плануючи завдання не на рік, не на 10 років вперед, а можливо навіть на життя цілого покоління.
У зв’язку з цим хочеться поставити перед читачами два риторичних запитання: “Чи є в Україні перспектива значного поліпшення аграрної освіти і науки, досягнення європейського рівня протягом наступних п’яти років шляхом сумісної реалізації традиційних та інноваційних технологій у вищих аграрних навчальних закладах? За яких умов можлива її реалізація ?
• Поєднання проектно-дослідницької діяльності у вищих аграрних навчальних закладах з інноваційними технологіями освіти шляхом послідовного втілення у зміст освіти інноваційно-освітянських практик;
• забезпечення фінансування відряджень молодих і перспективних викладачів на стажування у навчально-наукові установи країн Євросоюзу;
• надання можливості професорсько-викладацькому складу постійного співробітництва з потенційними роботодавцями (включаючи і іноземних) для своєчасного внесення доповнень у програми навчання для задоволення потреб європейського ринку праці;
• наявність відповідальної державної фінансової підтримки наукових проектів і програм, пов’язаних з проектуванням і реалізацією інноваційних технологій освіти.
ВЧИТЕЛЬ - НЕ ТОЙ, ХТО ВЧИТЬ, А ТОЙ, У КОГО ВЧАТЬСЯ!
Валентина Дзюба,
Тетяна Ольховик,
,
методисти НМЦ аграрної освіти
Входження України в Європейський простір, вимоги до педагогіки в форматі Болонської угоди вимагають оптимізації та активізації роботи педагогічної служби у навчальному закладі.
Життям визначено, що осередком, центром педагогіки та методики у навчальному закладі І–ІІ рівнів акредитації є методичні (педагогічні) кабінети. Робота, покладена на їх завідувачів, надзвичайно відповідальна. Коло діяльності визначається посадовими обов'язками, які передбачають планування, організацію, здійснення навчально-методичної роботи різних видів і форм, спрямованої на підвищення професіоналізму викладачів навчального закладу, відповідальність за надання допомоги у підвищенні їх педагогічної майстерності, впровадження в навчальний процес інноваційних форм і методів проведення занять, інформаційно-комунікаційних технологій тощо.
Вимоги сьогодення ставлять акценти на діалогізацію, гуманізацію, аксіологізацію навчання. Основним об'єктом, на який спрямована увага викладача, у навчальному закладі є студент і основне завдання аграрних вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації – підготовка освіченого, грамотного, мобільного, дієвого фахівця – здатного конкурувати на ринку праці. Це може забезпечити викладач, який володіє новітніми технологіями навчання. Адже формальне проведення занять не дозволяє виховати та підготувати особистість, здатну реалізувати себе в сучасних умовах (суспільних відносинах).
Тому було прийнято рішення щодо підвищення кваліфікації завідувачів методичних (педагогічних) кабінетів на базі ННІ НУБіП України з тим, щоб все нове та прогресивне в педагогіці та методиці було донесено до викладача та впроваджено в навчальний процес і виховну роботу навчального закладу. У роботі семінару взяли участь 83 слухача.
Серед виступаючих: Марія Кулаєць, директор ННІ післядипломної освіти НУБіП України, яка акцентувала увагу слухачів на нових і перспективних напрямках роботи Національного університету біотехнологій і природокористування України; Микола Хоменко, директор НМЦ аграрної освіти, з виступом щодо інтеграційних процесів в аграрній освіті та шляхів покращення підготовки молодших спеціалістів; Людмила Котоловець, начальник відділення Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, розповіла про особливості введення в дію галузевих стандартів вищої освіти.
З системою забезпечення якості електронного навчання в НУБіП України ознайомила Наталія Морзе, проректор з інформатизації та телекомунікаційних систем. Про принципи Болонського процесу та кредитно-модульної системи навчання у НУБіП України була доповідь Оксани Зазимко, начальника навчальної частини.
З психологією професійно зумовлених деструкцій особистості педагога, тобто зміни структури діяльності і особистості, що негативно позначаються на продуктивності праці і взаємодії з іншими учасниками цього процесу, ознайомила Валентина Свистун, декан педагогічного факультету НУБіП України.
Під час обміну досвідом Валентина Матвієнко, заступник з методичної роботи Технолого-економічного коледжу Білоцерківського НАУ, презентувала матеріали щодо формування професійної компетентності молодого викладача та основні форми і напрями методичної роботи у коледжі. Катерина Зубар, заступник директора з методичної роботи Сосницького с.-г. технікуму бух. обліку, надала рекомендації щодо створення навчально-методичного комплексу дисципліни та його удосконалення. Актуальне сьогодні питання – підвищення педагогічної майстерності викладача в навчальному закладі як одного з аспектів функціонування методичного (педагогічного) кабінету, розкрила Наталія Полуніна, завідувачка методичного кабінету Запорізького коледжу Таврійського ДАТУ.
Позитивні емоції залишилися у слухачів семінару. Свої відгуки і пропозиції вони висловили у анкетах учасників, де зазначили важливість проведення подібних заходів. Зроблена справа потрібна! Адже ніщо не може замінити живе спілкування та практичний досвід!
РЕАЛЬНИЙ ШЛЯХ ІНТЕГРАЦІЇ ДО СВІТОВОЇ
ОСВІТЯНСЬКО-НАУКОВОЇ СПІЛЬНОТИ
Оксана Ткачук,
методист НМЦ аграрної освіти
Оксана Скок,
спеціаліст НМЦ
аграрної освіти
Вектор сучасної політики і стратегії держави спрямований на подальший розвиток національної системи освіти, адаптацію її до умов соціально орієнтованої економіки, трансформацію та інтеграцію в європейське та світове співтовариство.
На сьогодні вся світова спільнота постала перед потребою вирішення глобальних проблем – забезпечити населення світу продуктами харчування і водночас зменшити забруднення навколишнього середовища. Серед інших існує два шляхи їх вирішення, а саме: підготовка висококваліфікованих фахівців та підтримка наукових досліджень. Важливість цього питання зростає з кожним новим відкриттям у різних галузях науки. Найновіші технології, наприклад, біотехнологія, удосконалення систем зберігання, точне сільське господарство та агроекологічний підхід до виробництва можуть розвиватися лише за умов міжнародної співпраці в освіті та науці.
За цих умов у ВНЗ всіх рівнів акредитації необхідне налагодження постійного, активного міжнародного співробітництва. Та й ринок праці висуває дуже високі вимоги до рівня кваліфікації фахівців, їх мобільності та обізнаності в новітніх технологіях.
25 березня 2009 року в Міністерстві аграрної політики України за ініціативи Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва відбулось засідання "круглого столу" з питань міжнародної діяльності вищих навчальних закладів аграрного спрямування. Цей "круглий стіл" став продовженням циклу "круглих столів", спрямованих на покращення якості навчання в аграрних ВНЗ. У засіданні взяли участь: заступник Міністра аграрної політики України Валентина Завалевська, директор Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва Тетяна Іщенко, заступник голови ЦК профспілок працівників АПК Валерій Шведов, директор НМЦ аграрної освіти Микола Хоменко, представники Української академії аграрних наук, міжнародних організацій, ВНЗ Міністерства аграрної політики України.
Головними питаннями, які піднімались на засіданні "круглого столу" були практика та навчання студентів аграрних ВНЗ за кордоном, стажування викладачів за кордоном, навчання іноземних студентів у вітчизняних ВНЗ.
Відкрила засідання заступник Міністра аграрної політики України Валентина Завалевська. Вона коротко охарактеризувала основні напрями міжнародного співробітництва Міністерства аграрної політики України, яке здійснюється більше, ніж сотнею країн світу.
Директор Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва Тетяна Іщенко розкрила суть і головні напрями міжнародної діяльності аграрних ВНЗ: міжнародні проекти, конференції, симпозіуми, конгреси, укладення договорів про міжнародне співробітництво, стажування викладачів за кордоном, практика та навчання студентів за кордоном, навчання іноземних студентів, спільні наукові дослідження, проаналізувала стан та окреслила перспективи розвитку міжнародних відносин кожного аграрного ВНЗ.
На сьогоднішній день іноземні студенти навчаються в 12 аграрних вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації. В 2008 році у ВНЗ Мінагрополітики України навчались біля 1350 іноземних студентів і майже половина з них – у Луганському НАУ.
Валентина Григорівна Ткаченко, ректор Луганського НАУ, свій виступ розпочала з презентаційного відеофільму про міжнародну діяльність та умови навчання і проживання іноземних студентів в університеті. Ректор розповіла, що співпраця налагоджена з 28 навчальними закладами за кордоном. Кожного року проходять стажування за кордоном 450 студентів Луганського НАУ, а з 2000 року розпочата робота щодо залучення іноземних студентів до навчання у ВНЗ. На сьогоднішній день в Луганському НАУ навчаються студенти з Росії, Сирії, Тунісу, Йорданії, Нігерії, Індії, Палестини, Алжиру та інших країн світу.
Проблеми, з якими стикаються наші студенти при проходженні практики за кордоном, чітко охарактеризував заступник голови ЦК профспілок працівників АПК Валерій Шведов. Перші кроки в напрямі міжнародного співробітництва з профспілками інших країн за підтримки міжнародної організації праці профспілкою АПК були зроблені ще в 90-х роках XX сторіччя. На сьогодні профспілка АПК має контакти різного рівня з профспілками різних країн. З 2004 року розпочала свою роботу з найбільшою профспілкою Данії Треф, яка об'єднує 376 тисяч членів, має 78 територіальних відділень. У центрі уваги залишається дотримання роботодавцями належних умов праці і відпочинку робітників. При укладанні трудових угод, і не володіючи на належному рівні іноземною мовою, наші співвітчизники потрапляли у нестерпні умови праці. В 2004 році ця проблема стала детально вивчатися як профспілкою Треф, так і профспілкою АПК. Міністерство аграрної політики України теж було схвильоване ситуацією, яка складалась з проходженням практики за кордоном студентів аграрних ВНЗ і в червні 2005 року видало наказ "Про проходження практики за кордоном студентів аграрних вищих навчальних закладів". У 2006 році датською стороною разом з профспілкою АПК та в присутності представників з аграрних ВНЗ була підписана угода "Про співробітництво", за якою забезпечується українським студентам, які проходять практику і стажування в Данії, такий самий правовий статус, що і датським стажерам за умови, якщо вони мають дозвіл на роботу в Данії відповідно до датського законодавства.
Микола Виноградов, головний експерт програми моніторингу ЄС у країнах-сусідах Європейського Союзу, назвав головні освітні програми, які на сучасному етапі реалізуються в Україні, та проблеми залучення іноземних партнерів до співпраці з українською стороною.
Під час роботи “круглого столу” керівником Німецького аграрного центру Арменом Хачатряном було презентовано роботу вищезганого новоствореного центру. Центр створений у селі Поташ Маньківського району Черкаської області за ініціативи Німецького міністерства сільського господарства та групи фермерів у Німеччині. Основним напрямом його діяльності є організація і проведення одноденних курсів, семінарів та конференцій з практичними заняттями для спеціалістів та керівників аграрних підприємств або підприємств, які працюють у галузі агропромислового виробництва, а також, для викладачів, науково-педагогічних працівників ВНЗ, студентів та учнів ПТНЗ агротехнічних спеціальностей.
За останні роки вищими навчальними закладами Міністерства аграрної політики України була проведена значна робота у сфері міжнародної діяльності, здійснено комплекс заходів, спрямованих на поглиблення і розширення існуючих контактів з іноземними ВНЗ-партнерами, установами та визнання української освіти світовою спільнотою.
Водночас учасники "круглого столу" відзначили, що не зважаючи на позитивні тенденції у сфері міжнародної діяльності ВНЗ Мінагрополітики, існує низка недоліків і проблем. Це і послаблення інтеграційних процесів аграрної науки та вищої освіти, стажування та навчання студентів за кордоном, недостатня державна підтримка навчальних закладів у сфері фінансування розвитку міжнародного співробітництва, недостатньо чітко регульований статус, повноваження, правове забезпечення міжнародної діяльності ВНЗ, проблеми, пов'язані з набором іноземних громадян на навчання, відсутність національних стандартів освіти на підготовку іноземних студентів тощо.
Врахувавши, проблеми та пропозиції, що прозвучали у виступах та під час діалогу провідних фахівців, науково-педагогічних працівників, представників міжнародних організацій, спрямованих на покращення міжнародної діяльності аграрних ВНЗ, учасниками "круглого столу" було ухвалено рішення та запропоновані ряд заходів, які необхідно здійснити для забезпечення ефективної співпраці ВНЗ Мінагрополітики з міжнародними організаціями у програмах міждержавного і міжуніверситетського співробітництва та реалізації спільних проектів у сфері освітянсько-наукової діяльності.
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІ ФАХІВЦІ - ЦЕ ДОСКОНАЛЕ ВОЛОДІННЯ ПРОФЕСІЙНИМИ ВМІННЯМИ І НАВИЧКАМИ
Олена Тіхонова,
директор Політехнічного
коледжу Луганського НАУ
Алла Чайковська,
методист НМЦ аграрної освіти
Особлива місія сучасної вищої школи – підготовка молоді до активної участі у житті суспільства. Освіта при цьому набуває універсального значення, оскільки вона допомагає кожному громадянинові набути необхідних навичок і визначитися щодо свого професійного майбутнього.
Фахова підготовка є досить важливою для будь-якого випускника вищого навчального закладу. У міжнародній практиці при визначенні якості підготовки фахівців застосовують такі критерії: контингент студентів, наявність кадрового потенціалу, рівень навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення, наукових досліджень та їх використання у навчальному процесі, практичної підготовки фахівців, дипломних робіт тощо.
Кінець 2008 року – початок 2009 року був сповнений важливими економічними змінами в суспільстві і нашій державі. Безумовно, що всі ці зміни торкнулися й освітянської галузі. Це значною мірою стосується і практичної підготовки студентів, яка є обов’язковим компонентом навчального процесу.
Тема обговорення на сьогодні є надзвичайно актуальною, оскільки потребує негайного вирішення проблем, пов’язаних з подальшим реформуванням практичного навчання в умовах фінансової кризи. Які ж фактори стимулюють цей процес? Які шляхи його реалізації? Подібні питання не лише змушують нас відповідати на них, а й прогнозувати нові, відчуваючи потреби суспільства.
Зростаюча конкуренція на ринку праці, тенденція до зменшення вакансій та збільшення кількості безробітних спонукає педагогічний колектив усвідомити той факт, що практична підготовка є найбільш відповідальною ланкою у навчальному процесі.
Сьогодні ринок праці вимагає чіткого визначення компетентності спеціалістів різного рівня.
Підвищення якості практичної підготовки – актуальне і нелегке завдання. Відсутність коштів на оновлення матеріально-технічної бази є основною причиною, що гальмує цю справу. Не можна говорити про прищеплення любові до професії, поваги до праці, якщо студенти працюють у майстернях, обладнаних застарілим, відпрацьованим устаткуванням.
Частково цю проблему вирішують навчально-практичні центри (НПЦ).
Головний принцип роботи НПЦ – принцип гнучкості, це не тільки надання можливості студенту-практиканту власноруч виконати виробниче завдання, але й отримати максимум нової інформації, використовуючи виробничу базу підприємств регіону, навчальні відеофільми, комп’ютерні програми, електронні посібники, можливості інтернету. Все це потребує державної підтримки.
Послідовне набуття практичних навичок професійної майстерності на конкретному робочому місці забезпечується під час проведення практик: навчальної, технологічної, переддипломної.
Нині є актуальною інтегрована система підготовки фахівців, яка об'єднує теоретичне навчання студентів за певним напрямом з їх професійною діяльністю на підприємствах (організаціях, закладах).
Зазвичай, такі підприємства у минулому були "базовими" для навчального закладу. Прагнення системи освіти до найповнішого задоволення потреб ринку праці у кваліфікованих фахівцях знаходили відображення у різних формах співробітництва з підприємствами. Починаючи з 30-х років минулого сторіччя, в СРСР існувала відома схема “завод – ВНЗ”, у Великій Британії з 1903 року – “сендвіч-програма”, у США з 1906 року –”кооперативне начання”.
Складний фінансовий стан економіки призвів до того, що організації відмовляються або не мають змоги забезпечити студентів робочими місцями для проходження практики.
Відсутність дієвого зв’язку між навчальним закладом і підприємством потребує запровадження нових підходів до професійно-практичної підготовки молодих фахівців на основі розвитку соціального партнерства. Підприємства повинні бути мотивовані, створювати належні умови для проходження виробничих практик, надавати необхідну інформацію студенту-практиканту. Це все має спричинити зміни в законодавстві.
Сьогодні у навчальних закладах Мінагрополітики проводять роботу щодо розробки нових підходів до організації практичної підготовки студентів, перетворення ВНЗ на партнерів роботодавців, зацікавлених у кінцевому якісному результаті.
Розглядаючи проблеми практичної підготовки, слід звертати увагу не лише на наявність відповідної матеріально-технічної бази, а й на забезпечення кадрами – викладачами, майстрами виробничого навчання, які мають досвід виробничої роботи, психологічної підготовки, рівеня загальної культури, здатні знаходити вихід з неординарних ситуацій, що постійно трапляються на практиці. Відсутність підручників нового покоління, наочних посібників з виробничих операцій та техніки безпеки можна компенсувати лише реальним баченням та практичною роботою майстрів виробничого навчання і викладачів.
У цьому напрямі велика роль відводиться стажуванню та підвищенню кваліфікації викладачів, майстрів виробничого навчання на базових підприємствах.
Останнім часом розпочалася активна комп’ютеризація освітньої сфери. Впровадження інформаційних технологій у навчальний процес вимагає відповідної підготовки всіх педагогічних працівників, зокрема і виквадачів з практичного навчання. Для підвищення фахової кваліфікації у галузі інформаційних технологій учасників навчального процесу у навчальних закладах запроваджено роботу комп’ютерних курсів, завдання яких навчити педагогічний персонал використовувати комп’ютерну техніку у навчальному процесі, зокрема під час проведення занять з навчальної практики.
Приємно, коли проведена робота приносить конкретний результат, а результат нашої плідної роботи – це підготовка конкурентоспроможних висококваліфікованих спеціалістів, а також соціально стійких, відповідальних та свідомих особистостей.
Викладене вище далеко не вичерпує весь спектр проблем і завдань практичного навчання. Знаходження шляхів їх вирішення в сучасних умовах потребує комплексного аналізу стану всіх ланок організації практичної підготовки студентської молоді. Тільки обмірковуючи кожен крок, можна прийняти правильне управлінське рішення щодо подальшого вдосконалення роботи в цьому напрямі.
Ігор Леськів,
директор;
розмову вела Віра Петрашик,
викладач
Бучацького коледжу Подільського ДАТУ
Студенти Бучацького коледжу Подільського ДАТУ протягом 2007–2008 років проходили сільськогосподарську практику в Швейцарії.
З швейцарською фірмою “Агроімпульс” і дирекцією навчального закладу укладено угоду щодо проходження практики студентами коледжу у Швейцарії для закріплення теоретичних знань та вивчення практичного досвіду ведення сільського господарства; оволодіння сучасними технологіями вирощування, переробки та реалізації с.-г. продукції; вивчення досвіду застосування сучасної техніки та набуття практичних навичок роботи з нею.
Відбір студентів для проходження практики за кордоном проводився на конкурсній основі. До участі допускалися студенти ІІІ–ІV курсів із спеціальностей “Агрономія”, “Організація і технологія ведення фермерського господарства”, “Землевпорядкування”, які навчаються на денній формі навчання, середній бал успішності складає не менше 4,0 та які вільно володіють німецькою мовою.
Перевагу під час конкурсного відбору мали студенти, що проживають у сільській місцевості, пройшли підготовку кваліфікованих робітників з професій “Водій автотранспортних засобів”, і “Тракторист-машиніст с.-г. виробництва”.
Основною проблемою для студентів було знання іноземної мови. Тому для них були організовані курси, представник швейцарської фірми особисто контролював проведення занять, а також сам їх проводив. Практиканти обов’язково повинні мати посвідчення шофера і тракториста, а також вміти працювати на с.-г. машинах.
Після проходження практики студенти повинні були привезти в Україну не тільки зароблені гроші, але і досвід ведення фермерського господарства за кордоном, володіння сучасними технологіями вирощування, переробки та реалізації с.-г. продукції, практичні навички роботи з сучасною технікою, вивчити німецьку мову та ознайомитись з культурними традиціями Швейцарії.
Студент коледжу Ігор Кланцак ділиться враженнями від перебування у Швейцарії, де проходив стажування протягом чотирьох місяців.
- Ігоре, що тобі допомогло пройти конкурсний відбір і що є важливим для конкурсанта?
- Скажу, що крім загальних вимог, які передбачені угодою, важливими є висока відповідальність студента, його працьовитість та старанність, вміння досягати поставленої мети, витривалість. Представники фірми, які займаються відбором, роблять акценти на цьому. Та це й недарма, бо цілеспрямованій молодій людині все під силу. Такий студент не засоромить навчальний заклад, зрештою, імідж українця в світі.
- Розкажи, будьласка, де ти проходив практику, скільки часу вона тривала? Які ще знання та вміння знадобилися тобі під час її проходження?
- Виробничу практику проходив у містечку Шеніс, що в кантоні Санкт-Галлен. Працював на невеликому приватному переробному підприємстві (сироварні), яке заготовляло молоко та переробляло його на сир та йогурти. Майже всі виробничі процеси автоматизовані та комп'ютеризовані. Оснащення високотехнологічне. Лише невелика частина роботи була ручною. Вражає високий рівень організації та планування, чітке дотримання розпорядку роботи. Хочу зауважити, що чіткий розпорядок дня дуже дисциплінує та виховує людину.
Дуже важливо добре знати с.-г. техніку, бути з нею, так би мовити, на ти. Це дуже стає у пригоді тим, хто працює у фермерських господарствах. Я ж працював у переробній галузі. Усі процеси автоматизовані. Керування процесами здійснюється через комп'ютер. Тому й знання комп'ютера зовсім не зайві.
- Яке враження склалося від перебування у Швейцарії?
- Слід сказати, що фірма організовувала для нас екскурсії, подорожі, а власник підприємства брав на себе всі витрати, гарантував проживання, харчування, безпечні умови праці. Ця дуже маленька країна захоплює мальовничою природою, вражає чистотою, порядком та високим розвитком. У Швейцарії збереглося ще багато місць з незайманою природою, маленьких затишних міст, старовинних звичаїв, вона довго вважалася "тихим куточком " Західної Європи.
- Що характерне для с.-г. виробництва Швейцарії?
- Головну роль у сільському господарстві виконує тваринництво: на нього припадає 3/4 вартості всієї сільськогосподарської продукції. На першому місці стоїть виробництво молока, а потім вже м'яса. На альпійських і субальпійських пасовищах 6 місяців у році пасуться корови знаменитої швейцарської породи, що дають великі надої. Молоко майже цілком переробляють на сир або масло. Сири – один з основних продуктів експорту. У багатьох країнах широко відомі швейцарські сорти сиру. Основні с.-г. культури – пшениця, ячмінь, цукровий буряк, картопля, кормові трави. Під ріллею зайнято близько 6% площі країни. Головні райони зернових культур знаходяться на Швейцарському плоскогір'ї в долині Рейну. У кантоні Тессин вирощують виноград, з якого роблять біле столове вино. У нижній частині долини Рони вирощують абрикоси і яблука.
- Швейцарія – туристична країна. Чи переконався ти в цьому, перебуваючи там?
- Так, звичайно. Всюди можна зустріти іноземних відвідувачів цієї країни. У економіці Швейцарії велику роль відіграє туризм. Щороку країну відвідує понад 7 млн туристів. Туристичний сезон тут триває майже цілий рік. До послуг туристів – готелі, кемпінги, ресторани, кафе, служба провідників, навчання гірськолижному спорту, продаж сувенірів та інше. Це дає країні великі прибутки. Такий розмах галузі обумовлений перш за все вигідним географічним положенням країни. На вершинах Альп сніг лежить майже цілий рік. Швейцарія є одним з найкращих гірськолижних курортів.
- І насамкінець, Ігоре, мене, як викладача іноземних мов, цікавить, чи згодилося тобі знання німецької мови у Швейцарії?
- Ну, перш за все, однією з вимог до практикантів було володіння німецькою мовою. Та й сам я переконався, що, знаючи іноземну мову, ти не розгубишся ані в аеропорту, ані в магазині, ані деінде. Ти з легкістю спілкуєшся на роботі, тобі доступна усна та письмова інформація. Одне слово – почуваєшся людиною. Тому раджу усім студентам не нехтувати знаннями, які дають викладачі іноземних мов. Ці знання відкриють їм двері у світ.
- Ти вже майже випускник коледжу. Які у тебе плани на майбутнє?
- З нетерпінням чекаю візи до Швейцарії терміном на 14 місяців.
- Дякую, Ігоре. Успіхів тобі в усьому.
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АГРАРІЇВ
Оксана Мусієнко,
начальник відділу виховної та
культурної роботи Сумського НАУ;
Ірина Лепеха,
молодший науковий співробітник
НМЦ аграрної освіти
Високоінтелектуальна, духовно багата, з чітко визначеними життєвими орієнтирами, сформованими гуманістичними позиціями, прагматичними і раціональними поглядами на досягнення визначеної мети молода людина сьогодні зустрінеться далеко не у кожній університетській аудиторії.
Сучасний підхід до роботи зі студентами вимагає урізноманітнення, пошуку нових методів щодо формування не просто висококласного спеціаліста, а й гармонійно розвиненої особистості з достатньо високим рівнем соціального, емоційного і, звичайно, фахового інтелекту.
Переслідуючи саме таку мету, Міністерством аграрної політики України, Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва, Науково-методичним центром аграрної освіти, об’єднаною радою студентського самоврядування ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації, – які завжди є провідниками інноваційних освітніх технологій, – було започатковано та щорічно проводиться серед студентів вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації інтелектуальний конкурс “Кращий студент року».
Конкурс передбачає визначення переможців у чотирьох номінаціях, відповідно до галузей знань: “Суспільні науки”, “Природничі науки”, “Економічні науки”, “Технічні науки”.
На першому етапі цього заходу, що проходив безпосередньо в кожному ВНЗ, були виявлені обдаровані молоді люди. Потім учасників конкурсу чекало інтелектуальне змагання на регіональному етапі, який відбувався у Сумському НАУ, Львівському НАУ, Таврійському ДАТУ.
Кожен із ВНЗ приймав представників 8 навчальних закладів. Три години цікавої, зосередженої, вдумливої роботи над запропонованими конкурсною комісією завданнями… І це не тільки випробування власних фахових знань і здібностей, а й знайомство з іншим (але подібним) навчальним закладом, спілкування з новими людьми, пізнання ще невідомого, ну і, звичайно, крок уперед, до самореалізації, самовдосконалення.
Залишається фінальний етап – боротьба серед найрозумніших або серед кращих з кращих…
Третій тур конкурсу пройшов 26–27 березня поточного року на базі Науково-методичного центру аграрної освіти. В ньому взяли участь кращі із кращих представників 11 ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України. На цьому етапі талановита молодь мала змогу не тільки продемонструвати свої наукові напрацювання, але й довести їх актуальність і відповідність сьогоденню. Переможцями заключного етапу конкурсу визначено: у номінації “Суспільні науки” – Носова С.С., студента агрономічного факультету Дніпропетровського державного аграрного університету; у номінації “Природничі науки” – Бульченка І.О., студента біолого-технологічного факультету Сумського національного аграрного університету; у номінації “Технічні науки” – Дмитріва І.В., студента факультету механіки та енергетики Львівського національного аграрного університету; у номінації “Економічні науки ”– Корчевного П.І., студента економічного факультету Білоцерківського національного аграрного університету та Кузнєцову М.О., студентку економічного факультету Луганського національного аграрного університету.
Олександр Мироненко,
методист НМЦ аграрної освіти,
Віталій Дзядик,
керівник
фізвиховання Мирогощанського
аграрного коледжу
Олександр Миронов,
викладач
Вознесенського коледжу
Миколаївського ДАУ
Стартували Всеукраїнські спортивні ігри серед студентів аграрних ВНЗ.
Напередодні Міжнародного жіночого свята, а саме 3–5 березня, відбулося їх урочисте відкриття на базі Вознесенського коледжу Миколаївського державного аграрного університету, де пройшли змагання з першого виду спорту – настільного тенісу. Зі словами привітання до учасників змагань звернувся директор навчального закладу та члени організаційного комітету. Свою майстерність продемонстрували група зі спортивної аеробіки, призери чемпіонату України з командної аеробіки та спортсмени коледжу, які виступаючи у національних костюмах українських козаків, здивували всіх присутніх своєю вправністю у жонглюванні гирями.
Завдяки наполегливості, великому бажанню, а подекуди і спонсорській допомозі у змаганнях брали участь представники аграрних вищих навчальних закладів Житомирської, Тернопільської, Одеської, Луганської, Львівської, Запорізької, Рівненської, Донецької, Вінницької, Кіровоградської, Черкаської, Київської, Миколаївської областей. Протягом всього турніру у спеціалізованому тенісному залі, який відповідав усім необхідним вимогам, панувала чудова дружня атмосфера, учасники демонстрували змістовну та безкомпромісну гру.
За підсумками змагань серед юнаків перше та друге місця зайняли представники ВСП НУБіП України “Заліщицький аграрний коледж” Тарас Галушка та Максим Левицький, третє місце посів студент Мелітопольського коледжу Таврійського ДАТУ Костянтин Большаков. Серед дівчат перемогу святкувала також представниця ВСП НУБіП України “Заліщицький аграрний коледж” Тетяна Юрійчук, залишивши на другому місці студентку Старобільського коледжу Луганського НАУ Маргариту Юрійчук. Третьою призеркою стала Тетяна Недялкова з Білгород-Дністровського ДАТ.
У командному заліку переможцем став ВСП НУБіП України “Заліщицький аграрний коледж”, друге місце посів Рівненський ДАК, а третіми були представники Іллінецького ДАК.
А от у Мирогощі ще не встигли влягтися емоції після всенародного свята, яке відбувається традиційно і не один рік в останню неділю лютого у Мирогощанському АК “Прийди, прийди, весно красна”, як знову сюди завітало свято, тільки спортивне – фінал Всеукраїнських спортивних ігор з вільної боротьби серед студентів аграрних вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації.
На одній із кращих спортивних баз України, яку має Мирогощанський АК, 11–13 березня відбулися особисто-командні змагання з вільної боротьби. Дякуючи дирекції та плідній роботі циклової комісії фізичного виховання, матеріально-спортивна база відповідала найсучаснішим вимогам.
Новий борцівський килим, придбаний за кошти обласного ФСТ “Колос” (голова Анатолій Соляр), на якому можна проводити змагання різних рівнів, здивував всіх учасників змагань. Глядачам і учасникам змагань дуже допомагало сучасне табло з усією необхідною інформацією.
Під звуки козацького маршу парад учасників, яких було понад 80 осіб, вишикувався біля борцівського килиму. У змаганнях брали участь команди Мирогощанського АК та кращі команди навчальних закладів Житомирської, Кіровоградської, Чернігівської, Івано-Франківської, Запорізької та Вінницької областей.
До останніх сутичок ніхто не міг назвати переможця. І все-таки у запеклій і безкомпромісній боротьбі звання переможця цих змагань вибороли господарі. Друге місце посіли спортсмени Житомирського АК, третіми стали борці Тульчинського ТВМ.
Переможцями в особистому заліку стали представники Мирогощанського АК – Роман Демчук, Василь Довгалець, Степан Панчук; Житомирського АТК – Олег Полиняка, Віталій Маус, Дмитро Драгомерецький, а також студент Ладижинського коледжу Вінницького ДАУ Ярослав Росол.
Команда-переможець нагороджена кубком. Всі призери змагань нагороджені медалями та грамотами Міністерства аграрної політики України. Нагородження проводили директор Мирогощанського АК Віктор Терновик та методист Науково-методичного центру аграрної освіти Олександр Мироненко.
За словами представників команд та учасників, їх приємно вразив високий рівень організації та проведення змагань, а також значна увага з боку керівництва коледжу до фізичного розвитку студентської молоді.
ЯК ПРОДЕМОНСТРУВАТИ ДОСЯГНЕННЯ ТА ПЕРЕЙНЯТИ ДОСВІД
Анотолій Кобець,
ректор
Дніпропетровського ДАУ, професор
З метою пожвавлення і популяризації науково-педагогічної роботи на факультетах Дніпропетровського ДАУ започатковано проведення у 2008–2009 навчальному році тижнів факультетів.
У навчальному закладі подібні заходи проводяться вперше, основною метою є не лише пожвавити роботу факультетів, а й узагальнити досвід кращих підрозділів для подальшого використання у методичній і навчальній роботі.
Протягом тижня факультети представляють роботу кафедр за напрямками: наука, навчання, художня самодіяльність, дозвілля, факультет очима фотографа, творчість, наукові та навчальні досягнення, спортивні перемоги тощо. На кожен день тижня планується певний вид роботи.
“Тиждень факультету” – це знайомство усіх бажаючих з інших навчальних закладів, факультетів нашого навчального закладу, потенційних абітурієнтів з діяльністю конкретного факультету. Іноді буває таке, що співробітники чи студенти не знають, які цікаві дослідження проводять їхні колеги, яка талановита молодь навчається “у сусідів”. Підрозділи мають можливість якомога повніше, інформаційно насичено представити себе. Думаю, усім учасникам цього процесу буде цікаво.
Волею долі, а точніше, жеребкування, нове починання у лютому вдало стартувало на факультеті ветеринарної медицини.
Як, зазначив декан факультету, доцент Іван Бібен: “У поточному році ректоратом було прийнято далекоглядне та надзвичайно продумане рішення – організувати проведення Тижнів кожного з факультетів. Саме у цей час у співробітників усіх без винятку факультетів є можливість продемонструвати свої досягнення та, що особливо важливо, перейняти кращий досвід своїх колег”.
Як же минув цей тиждень? Програма проведення передбачала надзвичайну щоденну насиченість з метою охоплення усіх видів діяльності, притаманної викладачам та студентам факультету ветеринарної медицини.
Понеділок був оголошений Днем знань. Саме цього дня кожен викладач взяв на себе зобов’язання провести відкрите заняття, а студент – показати високий рівень знань і отримати, якщо не відмінні, то хоча б добрі оцінки.
Вівторок – на факультеті було надзвичайно людно. Пояснення цього можна було знайти у програмі проведення Тижня факультету, адже там був зазначений День виробничника. Того дня факультет відвідали та поспілкувалися зі студентами начальник головного управління ветеринарної медицини Дніпропетровської області Л.С.Короленко, начальник Придніпровського регіонального управління державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті С.А. Климов; директор державної лабораторії ветеринарної медицини Дніпропетровської області Г.В. Лагода; начальник управління ветеринарної міліції з забезпечення карантинних ветеринарних заходів у Дніпропетровській області, підполковник міліції Куліш В.А.; директор Дніпропетровської біофабрики Зорін Я.З. та багато інших представників виробництва. Під час бесід студенти могли не лише дізнатися про повсякденну працю лікаря ветеринарної медицини, але й отримати інформацію про можливі місця працевлаштування як то кажуть, із перших вуст.
У середу було проведено відкриті кураторські години, присвячені єдиній тематиці – “Роль лікаря ветеринарної медицини у суспільстві”. Студенти мали змогу висловити свою думку з цього приводу та обговорити переваги і недоліки своєї майбутньої професії. Цього ж дня було організовано зустрічі студентства із представниками Дніпропетровського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, які провели бесіди щодо попередження негативних наслідків вживання алкоголю, тютюнокуріння, а також попередження ВІЛ-інфікування. Цікавою цього дня була зустріч студентів старших курсів із психологом, завідуючою методичним кабінетом О.Г. Боборикіною, яка розповіла та провела тренінг з професійної адаптації молодих фахівців до умов виробництва.
Наступного дня на великій перерві у фойє знову було весело та людно. Причиною були спортивні змагання, у яких взяли участь усі бажаючі студенти та викладачі. Після цього море адреналіну змінилося мозковим штурмом, тобто, настала черга шахового турніру. Переможцем турніру став доцент кафедри епізоотології та інфекційних хвороб В. Зажарський, друге місце – студент І. Фролов, третє – поділили доцент кафедри фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин В. Чумак та старший викладач кафедри клінічної діагностики та внутрішніх хвороб тварин М. Шкваря. Загалом, у спортивних змаганнях взяли участь понад 100 студентів та викладачів.
Проте, як виявилося, четвер на цьому тільки розпочинався. Після робочого дня на викладачів та студентів факультету в актовій залі чекав концерт художньої самодіяльності. Заінтриговані глядачі не залишили вільних місць, адже було оголошено участь у концертній програмі не лише студентів, але й викладачів. І той, хто прийшов, не пожалкував.
П’ятниця ознаменувалася Днем науки: на кожній з кафедр було проведено наукову студентську конференцію, де зі своїми доповідями виступили близько 100 студентів. Саме цього дня кожен міг представити результати своєї кропіткої праці, перейняти досвід своїх товаришів.
Студенти та викладачі факультету щиро вдячні ректорату за справжнє свято. Сподіваємося, що проведення Тижнів факультету стане доброю традицією у навчальному закладі.
Наступний тиждень був тижнем факультету механізації сільського господарства, який пройшов не менш цікаво і насичено як і попередній.
Студенти активно брали участь у наукових конференціях, фотовиставці, спортивних зма-ганнях. У наукових конференціях взяли участь представники інших ВНЗ, разом вони обговорювали сучасні актуальні проблеми розвитку механізації агропромислового комплексу, альтернативні джерела енергії, серед яких найбільше науковцями світу визнається біопаливо та ін.
Факультет провів ряд конкурсів та олімпіад, притаманних своїй професійній специфіці. У відкритому студентському конкурсі “Розрахунок ремонтного розміру та розточка циліндрів ДВЗ” переможцем став Владислав Каніболоцький. У відкритому конкурсі “Кращий слюсар” переміг товаришів Валерій Звягінцев, на олімпіаді з дисципліни “Сільськогосподарські та меліоративні машини” – студент групи М-1-06 Павло Гречаний.
Отже, марафон тижнів факультету, розпочатий у лютому факультетами ветеринарної медицини і механізації сільського господарства триває і до нині, попереду представлення своїх досягнень всіма факультетами агроуніверситету.
МАЙСТРИНЯ У МУЗЕЇ УКРАЇНСЬКОГО КОСТЮМА ТА УКРАЇНСЬКОЇ ПИСАНКИ
Оксана Ткачук,
методист НМЦ аграрної освіти
3 квітня Науково-методичний центр аграрної освіти та Музей українського костюма та української писанки відвідала майстер ручної вишивки Тетяна Протчева.
Україні та за її межами. Унікальне мистецтво української вишивки майстриня представляє на вітчизняних та міжнародних виставках, презентуючи сучасне мистецтво української вишивки, як невід'ємну та найяскравішу складову культури нашого народу.
Лише протягом останнього часу колекції кращих робіт Тетяни Протчевої виставлялись в Експоцентрі України, Києво-Могилянській академії, бібліотеці ім. Вернадського, музеї П. Тичини, Британській Раді та інших залах України. В Америці (посольство України), Японії (ЕХРО - 2005), Шотландії, Ізраїлі.
У роботах художниці переважають три напрямки – квіти, посуд, національні орнаменти, які використовуються у вишиванні картин, листівок та краваток. Останні є авторською розробкою майстрині. Крім них, здобули популярності також вишивані метелики та чоловічі хустинки для фраків. Ще майстриня вишиває ікони, що світяться вночі завдяки спеціально вплетеним ниткам, та одягає у національний колорит ляльок, вишиває для них одяг і розшукує рідкісні прикраси.
Нещодавно Тетяна Протчева презентувала в Українському фонді культури вишивану карту України. Карта оформлена камінням Сваровскі, де найбільший рожевий камінчик припадає на столицю. Ідея створити незвичну мапу виникла у мисткині за кордоном, коли іноземці кілька разів перепитали у неї, де саме розташована Україна.
З експозицією музею майстриню ознайомила заступник директора Науково-методичного центру Тамара Угнівенко. Пані Тетяна була вражена побаченим та змістовною, насиченою вичерпною інформацією екскурсією. Відзначила, що музей теплий енергетично та дуже цікавий своїми експонатами. Подякувала всім організаторам та засновникам музею, що вклали у його створення не тільки труд, а, перш за все, душу й серце і всім хто підтримав ідею та причетний до створення своєрідного шедевру пропаганди української культури.
|
|
