|
|
Шановні науковці, педагоги, студенти !
1 вересня - це знаменна дата у житті кожної людини. Адже освіта в усі часи була, є і буде невичерпним джерелом ідей, винаходів і досягнень, а також генератором прогресивного розвитку суспільства.
То всі ми розуміємо, що успішний інноваційний розвиток вітчизняної економіки в цілому і аграрного сектора зокрема, можливий лише на основі перетворення вищої освіти у потужну рушійну силу національного прогресу шляхом ефективного використання інтелектуального потенціалу науково-педагогічних кадрів і забезпечення взаємодії освітньої діяльності з наукою та виробництвом. І саме вищі навчальні заклади можуть і повинні внести свій істотний внесок у вирішення цього стратегічного державного завдання.
Окремо хочу звернутися до першокурсників. Я радий вітати Вас, дорогі друзі, у стінах наших аграрних вузів. Ви обрали для себе нелегку хліборобську долю та в Україні з особливою шаною ставляться до людей, які трудяться на землі. Наш селянин споконвіку був носієм наших національних чеснот - працьовитості, мудрості, щирості, любові до рідного краю. Саме він уславив нашу країну як житницю Європи. Тож немає, мабуть. більш важливого часу, ніж пора учнівства, коли Ви здобуваєте знання і практичні навички і завдяки цьому створюєте своє надійне професійне майбутнє, від якого у подальшому буде залежати розвиток галузі, впровадження новітніх технологій й передових наукових розробок, реалізація вітчизняного потенціалу як одного з провідних учасників світового ринку сільськогосподарської продукції, відродження й процвітання українського села. Впевнений, що кожен наступний рік буде додавати Вам впевненості у правильності Вашого вибору.
Впевнено крокуйте дорогою знань, дорогі друзі, розвивайте свій інтелект, зростайте духовно, шануйте своїх батьків і вчителів, пронесіть крізь життя любов до рідної землі. Від Вас залежить її майбутнє.
Я щиро вдячний і вам, вельмишановні освітяни, за щоденну самовіддану працю, розуміння, турботу, мудрість і терпіння, за любов до своїх вихованців.
Вітаю всіх з Днем знань! Зичу здоров'я, щастя, радості, невичерпної наснаги, успіхів у роботі та навчанні.
!
З повагою,
Міністр
аграрної політики України
Юрій Мельник
Анатолій Литвиненко,
директор Глухівського
коледжу Сумського НАУ
Ще на початку нової ери римський оратор Квінтіліан говорив, що практика без теорії цінніша, ніж теорія без практики.
Грунтовна практична підготовка випускників аграрних ВНЗ І–ІІ р.а. була і є традицією системи вищої аграрної освіти. Підготовка конкурентоспроможних фахівців у Глухівському коледжі Сумського НАУ – двоєдиний процес теоретичної та практичної підготовки.
Якщо говорити про практичну підготовку студентів шести спеціальностей ОКР "молодший спеціаліст" та трьох ОКР "бакалавр", яких готують у коледжі, то слід відмітити:
• у коледжі проводиться 66 найменувань навчальних та виробничих практик. Навчальні практики проводяться в лабораторіях, цехах, майстернях, на дослідницьких полях, електрополігоні, автотрактородромі, полігоні для будівельних робіт коледжу. Навчання проводять викладачі та майстри виробничого навчання коледжу;
• виробничі практики студенти проходять на базі найсучасніших підприємств, організацій, установ регіону. На жаль, сьогодні маємо ряд проблем з базами практик, що пояснюється переходом значної частили підприємств у приватну власність, ліквідацією частини їх взагалі, небажанням окремих роботодавців брати участь у практичній підготовці. Разом з тим маємо і позитивні напрацювання: сьогодні на Глухівщину активно залучаються іноземні інвестиції, землю обробляють французькі товариства "Еліфібр", "Агропервомайське","Агрозем", ТОВ "Голландська аграрна кампанія". З 19 сільськогосподарських товариств, які працюють на Глухівщині, 4 створені за допомогою іноземних інвестицій, що становить 22% від всіх господарств. Всього іноземні компанії обробляють 17,2 тис. га землі, причому в них є чому повчитися: сучасні агротехнології, техніка, про яку можна тільки мріяти, відповідальне ставлення до праці. З ними у нас склалися ділові відносини, налагоджена тісна співпраця: студенти коледжу проходять на їхній базі практичну підготовку, проводяться заняття на виробництві з використанням сучасної техніки тощо. Причому практики плануються таким чином, щоб охопити весь виробничий цикл: від посіву культур, обробітку до збирання врожаю;
• завдяки ініціативі Міністерства аграрної політики України були створені регіональні практичні центри, матеріально-технічне забезпечення яких дозволяє проводити практичну підготовку студентам інших закладів, зокрема нашого. Студенти Глухівського коледжу виїжджають до Хорольського регіонального практичного центру, де і проводять частину практик. Але таких центрів недостатньо, тому є необхідність у розширенні їх мережі. Можливе їх створення і на базі Глухівського коледжу;
• дипломне проектування на замовлення конкретних суб'єктів господарювання та їх відкритий захист безпосередньо на виробництві за участю роботодавців. Щороку студенти коледжу виконують 7–10 таких проектів, які потім впроваджуються у виробництво;
• у коледжі діють курси підвищення кваліфікації, здійснюється перепідготовка безробітних, студенти коледжу мають змогу отримати робітничі професії, які знадобляться їм у подальшому житті;
• навіть найсучаснішої теоретичної та практичної підготовки студентів недостатньо, якщо після завершення навчання випускник не може працевлаштуватися. Тому в коледжі створене та ефективно функціонує Бюро по працевлаштуванню, яке займається подальшим працевлаштуванням випускників коледжу. Всього за час існування навчального закладу з його стін вийшло більше 30 тис. кваліфікованих фахівців, які сьогодні працюють по всій території колишнього Радянського Союзу та в країнах далекого зарубіжжя. Але сьогодення вимагає дієвої державної допомоги у працевлаштуванні випускників аграрних ВНЗ І–ІІ р.а.: надання реального першого робочого місця випускникам, пільгове оподаткування роботодавців, які беруть участь у практичній підготовці студентів, вирішення питань розвитку соціальної інфраструктури, гідна заробітна плата. Якщо ми говоримо про високі загальноєвропейські стандарти, якими повинні керуватися у підготовці фахівців вищі навчальні заклади, то все вищеназване теж повинно цим стандартам відповідати.
Саме цим керується педагогічний колектив Глухівського коледжу Сумського НАУ, тому наші випускники розпочинають трудову діяльність справжніми фахівцями обраної справи.
НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ - УСПІШНИЙ РОЗВИТОК КРАЇНИ
Оксана Ткачук,
методист НМЦ аграрної освіти
23–24 липня уже вчетверте Міністерство аграрної політики України на базі модельного агрокультурного підприємства корпорації "Агро-Союз" провело Всеукраїнський день поля.
Це загальнодержавний захід – найбільша у нашій країні виставка-демонстрація кращого вітчизняного і закордонного досвіду у галузі сільськогосподарського виробництва, зокрема землеробства.
До села Майського на Дніпропетровщині, де проходила виставка, завітали Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко, міністр аграрної політики України Юрій Мельник. А також вже традиційний демонстраційний захід зацікавив і представників міністерств сільського господарства Росії та Білорусі, Молдови, Казахстану, країн Балтії. Зібрав він і українських фінансистів, учених, бізнесменів, керівників агропідприємств, фермерів, виробників сільгосптехніки і засобів захисту рослин. Загалом Всеукраїнський день поля відвідали за два дні близько 10 тисяч осіб.
У ці дні Прем'єр-міністр України провела на Дніпропетровщині виїзне засідання Кабінету Міністрів України. Урядовці розглянули проблеми аграрного сектору економіки. Вперше окремою темою на розгляд Кабміну було винесене питання проблем функціонування системи аграрної освіти України.
Цьогорічний День поля змінив свій формат, набувши міжнародного статусу, а також назву – відтепер це Слов'янська виставка-демонстрація агроінновацій.
Під час виставки були проведені “майстер-класи” з різних аспектів ресурсозберігаючих і ґрунтозахисних технологій, присвячених темам рослинництва і ефективного ведення сільського господарства, відбулась демонстрація повного технологічного ланцюжка виробництва продукції рослинництва, заснованого на технології прямого посіву (технологія No-Till). Відвідувачі ознайомились з комплексним підходом до впровадження інноваційних ресурсозберігаючих технологій у переробці та зберіганні зерна.
Наскільки поруч йдуть теорія з практикою у виробництві сільгоспродукції, чи завжди випускники навчальних закладів аграрного профілю задовольняють очікування роботодавців, як максимально об'єднати навчальний процес із виробництвом, зокрема, такі питання й були стрижнем дискусії учасників “круглого столу”.
У його роботі взяли участь Ярослав Гадзало та Олександр Шевченко, заступники міністра аграрної політики України, Тетяна Іщенко, директор Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва МінАП, Володимир Хорішко, голова правління АТЗТ "Агро-Союз”, Костянтин Ковтун, перший заступник голови правління, керівник АТЗТ "Агро-Союз", провідні науковці у галузі сільського господарства та керівники аграрних ВНЗ І–ІV рівнів акредитації з 89 навчальних закладів, а також представники аграрного виробництва та агробізнесу.
Ярослав Гадзало,
заступник міністра аграрної політики України
"Виробничники ставлять справедливі питання, навіть певні претензії до підготовки й перепідготовки фахівців безпосередньо для роботи у провідних господарствах, які використовують сьогодні новітні технології, у великій кількості зарубіжну техніку і, звичайно, мають відповідні економічні результати діяльності. На цьому етапі стоїть завдання – готувати фахівців конкретно для таких господарств, їх на сьогодні в Україні вже досить багато, у кожному регіоні по декілька десятків. Нині потрібен спеціаліст, скажімо, інженер-технолог, який знає техніку, вміє її експлуатувати, знає порядок виконання технологічних операцій, особливості ґрунтів і знає як використати цю техніку для обробітку певної сільськогосподарської культури. Відповідно так і в тваринництві.
Вважаю, що це правильно і нормально. Це є світова практика, ми готуємо спеціалістів у цілому для аграрної галузі, але, звичайно, потім треба проводити певну перепідготовку, перекваліфікацію чи допідготовку для того, щоб цей спеціаліст міг приносити максимальну користь саме в тому напрямку, в якому він буде працювати. Великі агрофірми спеціалізуються за певними культурами, що вимагає вузькопрофільної підготовки. Безперечно, за останніх 10 років як в економіці країни, так і в аграрній галузі відбулись серйозні зміни, сьогодні потрібні спеціалісти, які б забезпечували ефективний виробничий процес на конкретно взятому підприємстві, з його конкретною спеціалізацією.
На жаль, у навчальних закладах та наукових установах ще не забезпечений випереджальний розвиток освіти і науки, не достатньо сформована професійна та соціальна мотивація майбутнього фахівця. У значній мірі, це є результатом залишкового принципу фінансування освіти і науки, а це недостатнє матеріально-технічне та інформаційно-комунікаційне забезпечення навчальних закладів."
Володимир Хорішко,
голова правління АТЗТ "Агро-Союз”
"Впровадження новітніх технологій в аграрному секторі забезпечить успішний розвиток вітчизняного АПК, який, як локомотив, витягне країну з існуючої фінансової та економічної кризи.
Продовольча криза – це дисгармонія між виробником і споживачем. Зменшення собівартості товарів дасть можливість знизити ціни на продукти харчування, а це можливо тільки у випадку технологічного переоснащення сільськогосподарського виробництва. А воно потребує тих технологій, які відкривають нові можливості, змогу стати конкурентоздатним, конкурувати собівартістю, а не рівнем дотації. Гроші можна заробляти тільки через розробку та впровадження технологічних проектів. І тому ми маємо прийти до системи "наука–освіта–виробництво", а не просто "наука" окремо, "освіта" окремо і окремо "виробництво". Все це має бути нерозривним ланцюгом."
Володимир Ладика,
ректор Сумського НАУ
Україна – аграрна країна. Але який імідж на сьогодні створений сільському трудівнику? Перш за все, це профорієнтаційна робота, а вона якщо й існує – то тільки на папері. Хоч як це не дивно, в аграрній країні більшість вітчизняних телевізійних каналів не створили жодних продуктів, орієнтованих на глядачів-селян і в яких би розповідалось про їх життя та хліборобську професію. Водночас у Німеччині, Австрії програми одного з телевізійних каналів, присвячені життю фермерів, а це вже популяризація їх праці і створення відповідного іміджу.
Слід пам'ятати, що за умов інтенсивного розвитку науково-технічного прогресу, інформаційних технологій, гострої конкуренції кожен рік близько 25 відсотків отриманих студентами знань втрачають свою актуальність і тому готового продукту, якого не треба було б "підсолоджувати" чи "підсолювати" до смаку кожного, практично не буває. Для поліпшення ситуації провідні компанії вже нині беруть участь у підготовці фахівців для подальшої роботи у себе, адже на сьогодні конкурентоспроможним може бути випускник, який вже на третьому курсі знайшов для себе робоче місце і досконало вивчив на практиці специфіку роботи у конкретному господарстві. Також, може статися, що за п'ять років отримані знання втратять актуальність. Тому орієнтація на забезпечення знаннями на все життя є безперспективною. Цей обсяг завжди буде малий для професійної компетенції протягом життя. Якщо хочеш відповідати вимогам часу – вчися все життя."
Валентина Ткаченко,
ректор Луганського НАУ
"Якість освіти знаходиться у прямій залежності від якості науково-педагогічних кадрів, методики викладання, розвитку наукових досліджень, рівня практичних вмінь і навичок випускників, їх адаптованості до реалізації виробничих процесів.
В умовах жорстокого хронічного недофінансування, загостреного, до того ж, кризою, по-справжньому наукова діяльність у навчальних закладах звужена у своїх можливостях до фактичної межі – до віртуального нуля. Щодо фінансування аграрних навчальних закладів, то, справді, цього року воно навіть дещо більше за минулорічне. Але виділені кошти ВНЗ можуть використати тільки для оплати праці, комунальних послуг, виплати стипендій, здійснення ремонтів приміщень, забезпечення функціонування гуртожитків. Що стосується оновлення матеріально-технічної бази навчального процесу відповідно до розвитку сучасного виробництва – то це здійснити майже неможливо.
Алекс Ліссітса,
президент Українського клубу аграрного бізнесу
На сьогоднішній день за даними інтернет-порталу Українського клубу аграрного бізнесу найбільшим попитом на ринку праці користуються фахівці агрономічних та зооінженерних напрямів підготовки. Пошуки кваліфікованого сучасного агронома, зоотехніка – непроста річ для сучасних роботодавців. Попри кризу, тенденція до приходу на вітчизняні чорноземи ефективних власників, що чітко накреслилась кілька років тому, й дотепер проглядається доволі чітко. Без сучасних освічених агрономів зібрати півсотмільйонний урожай (у найближчому майбутньому маємо надію на ще більший), без зооінженерів відновити поголів'я тварин і на конкурентоздатному рівні розвивати м'ясо-молочну галузь в Україні – неможливо. Відтак, і цінувати працю людей цих професій роботодавця змусить кон'юктура ринку. А от попит на фахівців бухгалтерського обліку, економістів, менеджерів та юристів значно знизився і в подальшому збережеться тенденція щодо суттєвого його зменшення.
Сергій Корлюк,
ректор Одеського ДАУ
Ситуація. яка склалася в агро освітній галузі потребує проведення внутрішньої ревізії, інвентаризації для того, щоб мати змогу визначити орієнтири роботи на найближчі 10–20 років – кого маємо готувати в наших аграрних ВНЗ і в якій кількості. Конкуренція на ринку освітніх послуг нині жорстка, а в подальшому буде ще жорстокішою, і тому потрібна оптимізація мережі навчальних закладів відповідно до потреб ринку.
Щоби наш випускник міг конкурувати, до процесу його підготовки мають долучитись бізнесові та виробничі структури та за підготовку фахівця такого, який потрібен сучасному бізнесу і відповідав всім його вимогам, – має бути спільна відповідальність.
Також, порівнюючи зарплату науковця спеціаліста з вищою освітою у колишньому СРСР, можна зробити висновок, що у ті часи кандидат наук отримував три, а доктор наук – п'ять окладів інженера. Для здібних людей був стимул займатися науково-педагогічною діяльністю. Чи піде сьогодні в науку талановита молодь, якщо продавець у кіоску заробляє більше від науковця?"
Володимир Надикто,
проректор з наукової роботи Таврійського ДАТУ
Процес формування інноваційних енергозберігаючих технологій має прогресивну тенденцію, особливо в окремих регіонах і господарствах України. Технологія No-Till сьогодні має право на життя та впровадження саме в тих зонах, де вона матиме найбільший економічний ефект. Але потрібно вивчати доцільність її застосування у різних грунтово-кліматичних зонах, як і застосування будь-якої прогресивної екологічно чистої, енергозберігаючої технології, та можливість її використання конкретними агропідприємствами."
І на останок. Агробізнес сьогодні бурхливо розвивається, щороку зростають інвестиції у сільське господарство України. До нас приходять міжнародні компанії та славнозвісний "людський фактор" – відсутність кадрів – може перекреслити будь-які правильні, прораховані, зпрогнозовані бізнес-плани. Ключем до успіху в агробізнесі може бути тільки фаховий підхід. Тому питання кадрів – питання номер один в аграрному виробництві та й не тільки.
Пріоритет освіти є ж аксіомою для кожної держави, яка поважає себе і прагне поліпшення добробуту своїх громадян, адже загальновідомо, що немає вигідніших інвестицій, ніж інвестиції в освіту і науку.
ЧИ ПОТРІБНО "КУВАТИ"СПЕЦІАЛІСТІВ-УНІВЕРСАЛІВ"
Ігор Рихлівський,,
завідувач кафедри землеробства
Подільського ДАТУ
Не вивчаючи власний національний досвід, ми швидко заковтуємо всі іноземні новації і, як показує досвід, час і зусилля здебільшого витрачаємо марно.
Нещодавно, переглядаючи об'яви про працевлаштування, наштовхнувся на те, що сільгосппідприємству потрібен агроном, який гарантовано вирощуватиме кукурудзу на рівні 70–100 ц/га сухого зерна. Подумав, що це поодинокий випадок, але вже більш уважно відслідковуючи подібну інформацію, зрозумів – виробництво потребує вузькопрофільних спеціалістів, спроможних видати "на гора" картоплі 300–500 ц/га, цукрових буряків 700–1000 ц/га, ріпаку – 50 і більше і т.д. За подібні посади пропонуються і гідна платня в іноземній валюті, і службовий автомобіль, і мобільний зв'язок – абсолютно все для безбідного життя. І подумалось, чи знайдеться такий чудо-фахівець з числа сьогоденних випускників aгpoуніверситетів? Ні, мабуть, незважаючи на те, що вже тривалий час, як запроваджена спеціалізація, введені кредитно-модульне навчання, тестування та багато інших "інновацій", головна ціль яких – або в Європу не спізнитись, або побороти корупцію, або силоміць заставити студента вчитись, або ще щось, забуваючи про головний принцип ефективного навчання – самомотивації як основи основ свідомого виконання роботи. Ефективність останнього доведена Макаренком, проте сучасних інноваційників більш цікавлять не наукові напрацювання вченого і можливості їх впровадження, а побутові атрибути його життя на кшталт: з ким і як водився, шахрай він чи ні тощо. Ми відійшли від планової до ринкової економіки в багатьох галузях, але тільки не в освіті, тому і продовжуємо "кувати" спеціалістів-універсалів з непоганим багажем теоретичних знань, які дозволяють швидко адаптуватися до будь-яких виробничих умов. Саме на таких засадах була побудована освітня робота у вищій школі за радянських часів. Можна було отримати диплом інженера в інституті побутового обслуговування і з успіхом працювати інженером будь-якого рангу в будь-якій галузі виробництва завдяки глибокій теоретичній підготовці. То в чому справа, запитає читач, – адже і сучасна вища школа це робить. І чому вчора це вважалось нормальним, а сьогодні ні? Тому, що не враховуються два, а може і більше факторів. Перше – випускник після закінчення вузу за радянського часу отримував статус молодого спеціаліста, за яким надавалась можливість (на перших порах примусова, коли випускник вузу отримував довідку, яку обмінював на диплом – через два роки обов'язкового відпрацювання і отримання позитивної виробничої характеристики) протягом двох років набути необхідних виробничих навичок. В цей період його не мали права звільнити навіть за умов найнижчої кваліфікації. По суті він вчився 7 років – 5 років у вузі і два на виробництві. Зараз жоден підприємець не буде за свій кошт довчати спеціаліста, бо ним керує не доля людини, а власний прибуток. Прибуток, прибуток і прибуток. Саме це головна мотивація економіки на ринкових засадах. Друге – вхід у європейський, а далі у світовий ринок потребує глибокої спеціалізації, визначеної економічними секторами, де країна буде конкурентоспроможна. За цих умов виробництву потрібен спеціаліст не загальної, а конкретної підготовки, яка має здійснюватись за рахунок скорочення обсягу теоретичних і набуття практичних знань. Саме того, чого бракує сучасному випускнику.
Що може бути подібного між студентом-агрономом і курсантом-льотчиком? Обоє вони паперові фахівці. Бо один на папері вчиться досягати високих врожаїв, а інший – вищого пілотажу. Перший шкодить землі, другий гробить літаки. І жодні модулі, тести, комп'ютери першому не замінять землю, другому – літаки. Тут закладена перша проблема підготовки сучасного спеціаліста, для якого, підкреслюю, головне не висока наука, а високий практицизм. Отже, домовились, що для підготовки льотчика треба мати літак і пальне, а агронома – клапоть землі і знаряддя для її обробітку. І якщо цього немає, то і інтернет не допоможе, і лекція найвидатнішого професора залишиться пустим звуком.
Друга проблема – у відсутності мотивації гарно і плідно навчатись. Не знаю чому, мабуть з якихось гуманних причин, а може ні, диплом був диференційований на дві категорії – для відмінників і решти. Тобто діяв і продовжує діяти принцип знецінення фахового рівня його володаря. "А матрикула для чого?" – зауважить опонент. А її багато у Вас питали, шановний? Зате обов'язковим питанням було: "Ви член партії?". Ось ця відповідь вирішувала вашу долю на довгі роки, можливо і на все життя. "Нонсенс", – скажете Ви, шановний. Нонсенс, який починає рясніти і на сучасній ринково-неринковій ниві.
Таким чином, прийшли до висновків, за якими студенту-агроному крім всього іншого потрібні глибокі вузькоспеціалізовані знання і документ, який би підтверджував це. Вирішується питання, як і все інше раціональне, банально просто. Зупинюсь на одній спеціальності – агрономії, яка мені найбільш близька. Хоча підходить метода, ясно, що з певними специфіками, і для інших.
Все має початися з першого курсу. Саме в перший день навчання разом із студентським квитком студент-аграрник отримує ліцензію на дослідницьку роботу, в якій зазначена тема майбутньої дипломної роботи (проекту): "Наукове (або теоретичне) обґрунтування та практичне підтвердження отримання врожаю картоплі (або іншої культури) ______ ц/га". З цього дня студент починає працювати над єдиним питанням, яку урожайність конкретно він поставить в назві дипломної роботи. А поставити має право тільки ту, що отримав фактично в полі за роки навчання. А щоб це стало реальністю, випусковій кафедрі, за якою закріплений студент, необхідно щорічно створювати комісію на найвідповідальнішому рівні, що і має зафіксувати врожай відповідним актом і зберігати його на рівні документів суворої звітності і навіть більше. Щоб на сто і більше відсотків виключити підтасовку на найвищому адміністративному рівні. І якщо це дійсно провести в життя, більше робити нічого не треба. Студент отримує об'єктивні передумови будувати свій життєвий шлях на базі самомотивації. І не потрібен йому куратор та інші штовхачі-наглядачі. З кожної дисципліни, з кожної контрольної або курсової він свідомо буде шукати відповіді на своє головне питання – як досягнути максимальної урожайності культури, що визначить подальшу його життєву долю. Ось вам і наскрізне навчання (про яке так зараз модно говорити) у всій його повноті, коли всі контрольні, курсові, виробничі практики будуть логічно пов'язані і працювати на кінцевий результат – дипломну роботу. Не треба такого студента заганяти в читальний зал, адміністративно заставляти відвідувати лекції, не треба відраховувати за відсутність особливого бажання вчитись.
Щодо останнього, хочу підкреслити, що найвищою недолугістю є виключення студента за неуспішність. Як би не вчився він, проведені роки на студентській лаві не проходять дарма. Навіть з мінімальними знаннями студент відрізняється інтелектом від своїх однолітків, які не навчаються. Тим більше, що він вчиться за свої кошти. Ніхто ж ще не додумався вимагати від слухача Мадонни, щоб не дрімав під час її співу, або довідки про музичну освіту при продажі квитка. Має бажання людина ходити в інститут, платить він за це задоволення, ну і добре. Можете заперечити, що він займає чуже місце. Це знову парадигма від планової економіки, яку 17 років нещадно знищуємо, і в той же час ласкаво опікуємо, бо так не хочеться втратити її атрибутів типу "дефіцит кругом, дефіцит завжди" – найтепліший осередок для процвітання хабарів, корупції та інших негативів. Місця має вистачати всім, бо це відповідає основному принципу ринку.
За такого підходу, повторюю, студентів не треба відраховувати, так як кожен, хто має достаток, повинен мати право витрачати його за бажанням. Інша справа, яку віддачу він отримає за це. Зараз він отримує те, що всі, плюс можливості батьків, для яких теж головне, щоб чадо мало папірець. Далі вся справа в техніці.
Кардинально картина зміниться у запропонованому форматі. Обов'язковим записом в самому дипломі, а не в додатку (додаток залишається таким, як є) має бути запис, що його володар поступив тоді-то, закінчив тоді-то, набув відповідну спеціальність, а далі (для агронома) – на рівні практичного отримання врожайності кар топлі 70 ц/га або озимої пшениці – 25 ц/га. Такий диплом забезпечує випускнику єдине право – здати його в інший навчальний заклад для здобуття іншого фаху. Бо з таким дипломом рідний батько не візьме в своє господарство.
Випускники з дійсно високими показниками, крім запису в дипломі досягнутої врожайності, мають отримати відповідний державний знак на кшталт колишнього "поплавка", на якому має значитись: "Україна. Майстер високих врожаїв. ОКР спеціаліст (або бакалавр)".
Думаєте для цього треба додаткове фінансування? Ні. Щось надзвичайне? Ні. Треба тільки принциповість і відповідальність адміністрації навчального закладу щодо забезпечення студента земельною ділянкою 0,01–0,02 га і всім тим, що необхідно для високого врожаю. Така моя пропозиція у загальному вигляді. Якщо когось зацікавить викладений погляд на проблему залюбки поспілкуюся і посперечаюся.
ДОПОМАГАТИ ЛЮДЯМ І ОДНОЧАСНО НАВЧАТИСЯ САМИМ
Вікторія Стрельник,
завідувач лабораторії,
Олександр Одинець,
студент Сумського НАУ
Таким є основне правило роботи лабораторії практичного права юридичного факультету Сумського національного аграрного університету.
Метою діяльності лабораторії є здійснення науково-дослідницької та навчально-методичної діяльності щодо розширення правосвідомості й удосконалення механізмів отримання навиків правозастосовної та правоосвітньої діяльності для соціально вразливих верств населення шляхом налагодження механізму навчально-практичної роботи студентів-правників.
Відомо, що питання практичної підготовки юриста під час навчання є вкрай актуальним. Це пов'язано із особливим попитом та модою на представників юридичної професії та тією особливою роллю, яку відіграє юрист у суспільстві як особа, що завжди знаходиться на вістрі соціального конфлікту.
Безперечно, навчальна та виробнича практики покликані принаймні частково вирішити дану проблему, проте їх явно недостатньо.
Юридична клініка створює особливе середовище, в якому знання від викладача до студента передаються не в штучно створеній обстановці аудиторного заняття, а в природному середовищі робочого спілкування із старшим та більш досвідченим колегою. Звичайно, така обстановка певним чином ускладнює роботу викладача.
Робота в юридичній клініці дозволяє викладачу використовувати набагато більше цікавих та ефективних методик викладання. Урізноманітнення методик дозволяє збільшити обсяг навчального матеріалу, покращувати сприйняття інформації, таким чином досягаючи мети навчального процесу – виховання фахівця.
Клініка є способом розвитку міждисциплінарних зв'язків. Звичайно, неможливо не погодитись із тим, що спеціалізація – явище корисне, оскільки дозволяє максимально зосередитись на вирішенні окремої проблеми, зробивши таке вирішення найбільш ефективним. Це пов'язано із тим, що суспільні відносини, які врегульовані правом, також у своїй сукупності є нерозривними та потребують комплексного врегулювання. Лише такий спеціаліст буде здатний вирішувати ті різноманітні завдання, які ставить перед ним практична робота. Безперечно, такі зв'язки та напрацювання навичок, їх виявлення найкраще відбувається в процесі правозастосування. Спектр питань, з якими громадяни звертаються до юридичної клініки, не обмежується якоюсь однією чи декількома галузями права.
Клініка ж для ВНЗ є місцем, де студент зможе пройти якісну практику відповідно до завдань навчального процесу та під керівництвом своїх викладачів. Вона своїм практичним ухилом, своєю соціальною корисністю не просто вчить студента, вона допомагає виховати в ньому соціально відповідального юриста, конкурентоспроможного спеціаліста.
Лабораторія практичного права Сумського НАУ, окрім консультування, ініціює проведення різноманітних заходів науково-практичного характеру. Зокрема, це майстер-клас для студентів із питань пошуку роботи та працевлаштування. Такий захід привабив багатьох бажаючих і дав змогу продемонструвати студентам-консультантам свої комунікативні здібності та фахову майстерність, а всім бажаючим – отримати корисні навички та консультації. Дуже важливе місце в діяльності лабораторії займає питання юридичної освіти. Так, у 2008 році за участі студентства та викладачів, а також юристів-практиків був проведений круглий стіл на тему "Проблеми юридичної освіти в Україні". Цей захід дав можливість проаналізувати переваги вітчизняної системи юридичної освіти та встановити напрями необхідного її розвитку. Висновки круглого столу мали практичне значення і для діяльності юридичного факультету СНАУ. У продовження таких досліджень у лютому 2009 року за ініціативи лабораторії практичного права було організовано громадське слухання проекту Концепції розвитку вищої юридичної освіти в Україні, підготованої Міністерством освіти і науки України та Міністерством юстиції України за сприяння Американської асоціації юристів/Ініціатива з верховенства права в Україні (АВА ROLI – Україна). За результатами слухання були підготовлені коментарі до вказаної Концепції, які передані Американській асоціації юристів/ Ініціатива з верховенства права в Україні.
Не менш важливим питанням в діяльності лабораторії є постійне підвищення фахової майстерності студентів-консультантів. Із такою метою лабораторією було проведено внутрішню олімпіаду з консультування клієнтів. Чотири команди по два студенти змагалися у своїй фаховій майстерності. Консультації надавалися актору-клієнту одразу в режимі реального часу. Оцінювали уміння майбутніх юристів викладачі факультету та фахівці практики, а команда-переможець отримала корисні призи.
У своїй діяльності лабораторія практичного права не оминає й актуальні для суспільства проблеми. Активна громадська позиція громадянина є запорукою його благополуччя та стійкого розвитку держави. Це підтвердили учасники засідання круглого столу "Свідомий громадянин – сильна держава", яке відбулося 16 квітня 2009 року на базі юридичного факультету СНАУ на виконання Програми правової освіти населення на 2007/2008 роки в рамках тижня правових знань в Сумській області "Вчимося бути справжніми громадянами". Метою засідання круглого столу стало обговорення питань свідомої громадянської позиції молоді як фактору формування сильної української держави. У заході брали участь представники органів державної влади, громадських організацій міста і області, викладачі та студенти юридичного факультету. В ході гарячих дискусій були обговорені питання діяльності громадських організацій як чинника формування активної громадської позиції молоді, українського націоналізму та патріотизму, мовних обов'язків та цінностей молоді. Пропозиції засідання круглого столу надруковано в газеті "Вісник Сумського НАУ".
Лабораторія практичного права запрошує до співпраці всіх бажаючих (наші контакти: вул. Кірова, буд. 160, корпус 1, кім. 1, м. Суми, 40021. E-mail: snaujurklinika@rambler.ru; http://lawlab.nm.ru)
За повідомленням прес-служби
Луганського НАУ
Народний ансамбль естрадного танцю "Парадиз" взяв участь в Чемпіонаті світу з сучасних танців, який проходив в Іспанії в м. Барселона.
Захід був організований Міжнародною Федерацією Танців, в ньому взяли участь понад 2000 учасників з 17 країн світу. Змагання проходили за наступними дисциплінами: диско-фристайл, техно, фрі-шоу, твіст, електрик, брейк-дэнс, дэнс-шоу, фентезі, бугі-вугі, карібські танці, хіп-хоп, фанкі, рок-н-рол і диско в категоріях "Соло", "Дует", "Мала група" і "Formation" (велика група). "Парадиз" увійшов до складу збірної України, загальна чисельність якої склала 80 осіб. За підсумками змагань "Парадиз" став Чемпіоном світу за виконання танцю "Пірати" в категорії "Formation" – ця постановка вже встигла підкорити мешканців Луганська, а тепер стала відома на весь світ. Окрім цього, беручи участь в категорії "Пара", учасникам "Парадизу" Артему Кураєву та Вікторії Савенко було присуджено ІІ місце за танець "Не отрекаются, любя…", а також Вікторії Савенко за танець "Той женщине" у категорії "Фентезі/Соло".
Учасники народного ансамблю естрадного танцю "Парадиз" показали високий рівень майстерності і цікаві хореографічні постановки, що дозволило бути гідними суперниками танцівникам з Іспанії, склад збірної якої перевищував 600 осіб. До складу журі увійшли визнані майстри танців різних стилів з країн Європи.
Прямуючи на Чемпіонат світу, учасники "Парадиз" побували у Відні, Мілані, Парижі, Ніцці та інших європейських містах.
Народний ансамбль естрадного танцю "Парадиз" Луганського НАУ є абсолютним чемпіоном України з сучасної хореографії, призеркою Чемпіонату світу з сучасних танців – 2008, лауреатом багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів. Унікальним є те, що ансамбль складається не з професіоналів, а із студентів аграрного університету. Проте цей факт зовсім не заважає удосконалювати свою майстерність на професійному рівні та отримувати вищі оцінки на всеукраїнських і міжнародних конкурсах з хореографії серед професіоналів.
Микола Гач,
методист НМЦ аграрної освіти
Таврійський ДАТУ – є провідним вузом в системі аграрної освіти і сьогодні – це навчально-виробничий комплекс, який об'єднує навчальні, науково-дослідницькі та виробничі структури Південно-Східної України.
Викладання проводять висококваліфіковані науково-педагогічні працівники, а саме: понад 40 докторів наук, професорів, понад 200 кандидатів наук, доцентів. Тут працюють академіки і члени-кореспондентн академії наук, науковці, які відомі далеко за межами України.
У червні на базі енергетичного факультету проведено семінар викладачів навчальної дисципліни "Монтаж електрообладнання і систем керування" вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації. Програма семінару була багатогранною і змістовною.
Учасники семінару ознайомились із історією розвитку вузу, матеріально-технічною базою та науково-методичним забезпеченням лабораторій, прослухали цікаві змістовні виступи Миколи Луб'яного, проректора з післядипломної освіти, дорадництва та міжнародних зв'язків, Валерія Яковлєва, декана факультету, Володимира Мунтяна і Володимира Діордієва, завідувачів кафедр та ін. Актуальною для слухачів семінару була інформація впровадження в університеті кредитно-модульної системи та комплексу робіт проведеної колективом університету на отримання міжнародного сертифікату якості за вимогами стандарту 180 9001:2008, рекомендації професорсько-викладацького складу щодо організації навчального процесу, дипломного проектування, атестації студентів та ін.
На високому рівні під керівництвом доцента Юрія Куценка, представників фірми ДКС України проводились заняття і майстр-клас з монтажу електрообладнання та презентація обладнання національного виробника кабеленесучих систем фірми "ОКС", а саме: комплексне рішення для прокладання силових кабелів. Дана фірма пропонує металічні настінні та напільні шафи, кабеленесучі системи та аксесуари для щитового обладнання. Вся продукція відрізняється практичністю, дизайном, можливістю поєднання з іншими системами, як при монтажу кабельної лінії у виробничих, так і в офісних приміщеннях. Після презентації продукціїї працівниками даної фірми були проведені практичні заняття, під час яких учасники семінару мали можливість власноруч виконати роботи щодо правильності та послідовності виконання кабельних систем. Викладачі отримали необхідні теоретичні та практичні знання стосовно новітнього обладнання, які в майбутньому допоможуть у викладанні навчальної дисципліни.
Учасники семінару відмічають потужну матеріально-технічну і науково-дослідницьку базу Таврійського ДАТУ, значну роботу колективу університету з розробки міжнародного стандарту якості, досягнення в наукових дослідженнях, тісний зв'язок з виробництвом, співпрацю з провідними НДІ і ВЗН близького і далекого зарубіжжя і висвітлюють щиру вдячність всьому професорсько-викладацькому колективу факультету, які брали активну участь та сприяли якісному проведенню семінару .
СВЯТО СИЛИ, КРАСИ ТА ЗДОРОВ'Я
Анжела Куза,
Львівський НАУ
У червні 2009 року Львівський НАУ приймав гостей – учасників Всеукраїнської спартакіади "Здоров'я" серед науково-педагогічних працівників ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України.
У змаганнях, які проходили на спортивній базі університету в містечку Дубляни, неподалік стародавнього Львова, взяли участь команди із 12 аграрних ВНЗ: Білоцерківського НАУ, Вінницького ДАУ, Житомирського НАЕУ, Керченського ДМТУ, Львівського НУ ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Гжицького, Миколаївського ДАУ, НУБіП України, Подільського ДАТУ, Уманського ДАУ, Харківського НТУСГ ім. Василенка, Ніжинського АТІ НУБіП України та Львівського НАУ.
Урочистості з нагоди відкриття Спартакіади розпочав ректор Львівського НАУ, заслужений діяч науки і техніки України, академік УААН, доктор біологічних наук, професор Володимир Васильович Снітинський. Він привітав гостей та учасників Спартакіади, сказав про важливість цього спортивного заходу, який проводиться серед аграрних ВНЗ, відзначив значну організаційну роботу, яку здійснює Міністерство аграрної політики України для того, щоб це свято здоров'я, сили та краси, популяризації спорту та здорового способу життя ставало реальністю. Володимир Васильович також відзначив, що у Львівському національному аграрному університеті з особливою увагою ставляться до розвитку фізичної культури та спорту, до духовного й фізичного гарту студентської молоді та працівників, бо лише здорова нація спроможна побудувати сильну державу. За свою понад 150-літню історію університет підготував десятки тисяч фахівців для сільського господарства, які відзначалися й відзначаються високими професійними знаннями, патріотичними переконаннями, силою духу й часто – спортивними здобутками. Багато із них формувались у спортивно-патріотичних організаціях, зокрема таких, як "Луг", "Сокіл" та "Пласт". Ректор університету згадав, що тут у передвоєнні роки працював засновник українського "Пласту" Олександр Тисовський та навчався провідник українських національно-визвольних змагань ХХ ст. Степан Бандера. Завдяки тому, що українці плекали та гартували свій дух, сьогодні ми маємо державу.
Володимир Васильович побажав успіхів усім учасникам змагань та подякував керівництву аграрних ВНЗ, яке винайшло можливість забезпечити участь своїх команд у Спартакіаді. Ректор також відзначив, що сьогодні на спортивне свято зібралися ті люди, які своїм добрим прикладом виховують студентство, роблять все, щоб була здоровою наша молодь і сильною Україна.
Студенти-спортсмени навчального закладу – постійні призери міжнародних і всеукраїнських чемпіонатів і універсіад з вільної боротьби, футболу, настільного тенісу, стрільби з лука, спортивного туризму, адже у цьому навчальному закладі створено добрі умови для занять фізичною культурою. У ЛНАУ навчаються заслужений майстер спорту України, 3 майстри спорту міжнародного класу, 22 майстри спорту та 33 кандидати у майстри спорту. У 2008 році студентка землевпорядного факультету Ольга Коробка стала срібним призером Олімпіади у Пекіні, а збірна команда університету з футболу здобула перше місце серед команд вищих навчальних закладів Міністерства аграрної політики України.
Всі дні на спортивних майданчиках точилася запекла боротьба, в якій до останніх поєдинків не було відомо, хто стане переможцем. Перемогу вибороли:
• з бадмінтону І місце – команда НУБіП України, ІІ – команда Львівського НАУ та ІІІ місце – команда Львівського НУВМіБ України ім. Степана Ґжицького. В особистому заліку переможцями стали Ярослав Михайлович та Ольга Марченко (Національний університет біоресурсів і природокористування України);
• з настільного тенісу: І місце – команда Львівського НАУ, ІІ – команда Подільського ДАТУ, ІІІ місце – команда Львівського НУВМіБ ім. Степана Ґжицького;
• з міні-футболу: ІІІ місце – команда НУБіП України, ІІ – команда ВП НУБіП України "Ніжинський АТІ", І місце – команда Львівського НУВМіБ ім. С. Гжицького.
За наполегливість у змаганнях з настільного тенісу та бадмінтону нагороджено пам’ятним призом та Почесною грамотою команду Керченського ДМТУ.
Відгуки гостей та учасників спартакіади
Головний суддя змагань, методист НМЦ аграрної освіти Мінагрополітики України Олександр Мироненко: "Уже майже 10 років Мінагрополітики України проводить Всеукраїнську спартакіаду "Здоров'я" серед науково-педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів ІІІ–ІУ рівнів акредитації. Мета наших змагань – залучення все більшої кількості педагогічних працівників до систематичних занять фізичною культурою і спортом, популяризації різноманітних видів спорту та здорового способу життя. Думаю, що своє завдання ми виконуємо, і важливо те, що з кожним роком підвищується майстерність команд. Окрім спортивної мети, викладачі ознайомлюються з навчальними закладами, у яких проходить спартакіада, спілкуються, обмінюються досвідом. Нині мають змогу познайомитися ближче зі старовинним Львовом та історичним навчальним закладом – Львівським національним аграрним університетом. Вже сьогодні чуємо від учасників спартакіади тільки найкращі відгуки про цей університет, його спортивну базу, людей, які тут працюють та організовують нині проведення змагань."
Виконавчий директор відділення Національного олімпійського комітету України у Львівській області, лауреат Асоціації спортивних журналістів України Іван Яремко: "Сьогодні по всій Україні тривають змагання, присвячені Олімпійському руху. 23 червня 1894 року було створено Міжнародний олімпійський комітет, який започаткував олімпійські ігри сучасності. З цієї нагоди у червні проводиться така акція, як Олімпійський день бігу для усіх охочих. Наприклад, у Львові ми проводимо цю акцію вже у тринадцяте, і з кожним роком все більше людей висловлюють бажання взяти у ній участь. Минулого року наймолодшому учаснику було 6 років, а найстаршому вісімдесят два. Кожен із них отримує сертифікат президента Міжнародного олімпійського комітету про те, що долучився до такого забігу, а також сувеніри. А щодо того, що у цей час проходить Спартакіада викладачів навчальних закладів аграрного профілю, то це потрібно всіляко підтримувати та заохочувати. Учасники змагань, по-перше, продовжують своє спортивне життя, свій спортивний шлях, по-друге, служать зразком для своїх студентів, адже вони є представниками не тільки кафедр фізвиховання, а різноманітних фахових кафедр та факультетів. І я хочу побажати, щоб і надалі такі спартакіади проводилися, щоб змагалися професори, доценти, викладачі, щоб вони від цього отримували задоволення, підтримуючи олімпійське гасло: головне не перемога, а участь. Адже кожне змагання дає змогу удосконалюватися, робити висновки, навіть після поразки мріяти про перемогу, бо вже так створена людина, що вона прагне до перемоги. Олімпійський комітет завжди підтримував такі заходи, і людей, які їх організовують.
Професор НУБіП України Сергій Кваша: "Це вже мій другий візит до цього прекрасного університету. Тут завжди так гостинно приймають, що я не міг не скористатись нагодою приїхати ще раз і разом із своїми колегами і друзями зіграти у настільний теніс. Ми тут усі помічаємо приємні посмішки, в очах радісний блиск, не зважаючи на те, чи перемагаєш, а чи ні. Я під великим враженням від того, що організував Львівський національний аграрний університет в особі його ректора Володимира Снітинського та усіх викладачів, які долучилися до проведення спартакіади. Я просто в захваті!"
Декан механіко-технологічного факультету НУБіП України, професор кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту Ярослав Михайлович: "Я займаюся бадмінтоном вже 25 років, капітан команди.
Ми дістаємо задоволення від участі в таких заходах, які є корисними та потрібними. У перші роки проведення Спартакіади багато хто навіть не знав як тримати у руках ракетку, але такі змагання спонукають до занять, до удосконалення, і сьогодні ми вже маємо достойних суперників. Хоча, звичайно, наша найважливіша мета – поспілкуватися, обмінятися досвідом, набратися позитивної енергії. Думаю, що такі спортивні заходи треба проводити щорічно, а не раз у два роки, крім того, пропоную, щоб оцінку участі у Всеукраїнській спартакіаді "Здоров'я" було введено у рейтинг аграрних вищих навчальних закладів.
У Львівському НАУ я не вперше, і завжди – враження якнайкращі."
Суддя міжнародної категорії з настільного тенісу Володимир Прокопюк: "У Львівському НАУ надзвичайно добре поставлено роботу зі студентами, університет має найкращу базу з настільного тенісу. Свого часу тут навчалися провідні українські спортсменки з настільного тенісу Олена Юдіна та Олеся Леоненко. Їхні успіхи були досягнуті завдяки підтримці ректора університету та роботі тренера з настільного тенісу, старшого викладача кафедри фізвиховання Галини Щирби. Особливо ще раз хочу звернути увагу на ту велетенську роботу, яку проводить для удосконалення матеріально-технічної бази та розвитку спорту ректор ЛНАУ, академік УААН Володимир Снітинський. Учасники Спартакіади "Здоров'я" з настільного тенісу мають у Львівському національному аграрному університеті найкращі умови для змагань і відпочинку. Сучасний спортивний інвентар університету відповідає європейським критеріям, тому (хоч і професорсько-викладацький склад аграрних ВНЗ – аматори) є можливість змагатися на високому рівні. Настільний теніс – доступний вид спорту, але, я думаю, що викладачі зібралися тут не тільки для того, щоб визначити, хто кращий, а насамперед поспілкуватися та набратися сили і здоров'я."
Старший викладач кафедри фізичного виховання Львівського НУВМіБ ім. С. Гжицького Орест Василів: "Я четвертий раз беру участь у Спартакіаді у змаганнях з бадмінтону і настільного тенісу. Щоразу дуже приємно зустрічатися із знайомими і колегами. Цими днями проходили дуже цікаві і напружені ігри. Сподіваємось, що вони проходитимуть частіше. Хочу відзначити, що дуже приємно бувати у ЛНАУ, де чудовий зал, прекрасний інвентар, якого у нас, на жаль, немає. Ми прекрасно відпочиваємо, насолоджуємось цікавою грою, спілкуванням із друзями і чудовим університетом, який нас гостинно приймає."
Доцент кафедри фізичного виховання Львівського НУВМіБ ім. С. Гжицького Андрій Пацевко: "Чудові враження від університету, у якому проходить Спартакіада: все підготовлено фахово, база складає приємне враження, підготовку до змагань керівництво університету провело на високому рівні, викладачі кафедри фізвиховання беруть активну участь у проведенні та організації змагань."
Завідувач кафедри фізвиховання Подільського ДАТУ Григорій Свірідов: "У Львівському НАУ так приймають гостей як цього не роблять у жодному іншому навчальному закладі. Тут дуже добрі господарі на чолі зі своїм ректором, гостинні та щирі люди. Пригадую Спартакіаду 2005 року, яка відбулася на базі тоді ще ЛДАУ: резонанс був великий, ми довго згадували цей захід, прекрасно організований відпочинок, приємне спілкування. Команда нашого університету – чемпіон Спартакіади 2005 та 2007 рр., я зайняв призове місце у 2005 році, сьогодні є стимул займатися спортом, щоб перемагати. Ми тут відчуваємо себе усі молодшими, забуваємо про негаразди та клопоти, набираємося сили та здоров'я."
|
|
